Націоналізований у грудні 2016 р. ПриватБанк дедалі більше відповідає високому званню «народного банку» в тому сенсі, що його збитки оплачує платник податків. Втрати бюджету та платників податків уже оцінюються в 6% ВВП, і здається, що це не остаточна цифра. Для довідки: витрати на оборону в нинішній військовий час становлять 5% ВВП.
Попередні власники, топ-менеджери та члени кредитного комітету змогли не тільки вивести з банку все що можна, а й сховатися за кордоном. Мало того, що колишні власники повертати кошти явно не збираються, так вони вже домагається позитивних рішень наших «найчесніших у світі судів» про те, що націоналізація, мовляв, була «частково незаконною».
Скандал спалахнув саме зараз тому, що 1 липня 2017 р. сплив термін добровільної реструктуризації кредитів колишніх власників ПриватБанку. Через це в Нацбанку заявили: «Зараз можна стверджувати, що колишні власники банку не виконали взяті на себе зобов’язання». В НБУ зазначили, що починається примусове стягнення боргів.
Навіщо було надавати півроку на «реструктуризацію», якщо вже в грудні 2016 р. було відомо, що, за різними оцінками, 113-140-150 і так далі мільярдів виведені з банку попереднім менеджментом та власниками?
Міністерство фінансів на своєму сайті оприлюднило лист від 16 грудня 2016 р. на ім’я прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана від колишніх найбільших акціонерів ПриватБанку Коломойського та Боголюбова з проханням націоналізувати банк. У повідомленні Мінфіну зазначається, що термін, до якого колишні акціонери ПриватБанку в односторонньому порядку зобов’язалися забезпечити проведення реструктуризації кредитного портфеля банку, закінчився 1 липня 2017 р.
«Згідно з інформацією, яку наразі має Міністерство фінансів, значного прогресу в реструктуризації досягнуто не було», – констатується в повідомленні Мінфіну.
Коментуючи зміст листа, заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова заявила: «У листі, який отримав Нацбанк, було детальніше описано умови реструктуризації. А саме: усі кредити, що сьогодні є на балансі банку і що не мають реального забезпечення, і позичальники, фінансовий стан яких у принципі не відповідає здоровому глузду та регуляторним вимогам, мають бути переведені на компанії, які мають реальний виторг, здійснюють реальну виробничу діяльність , мають реальні виробничі потужності. І джерела здійснення цієї діяльності мають стати джерелами для погашення цих кредитів. І знову-таки, вони мають надати тверді застави». Заступник голови НБУ наголосила, що жодне з цих зобов’язань не було виконано.
За повідомленнями Генпрокуратури, щодо ПриватБанку розслідують декілька кримінальних справ, накладено арешти на ліквідне майно банку та пов’язаних з ним структур – понад 700 об’єктів нерухомості ТОВ «Приватофіс».
Нарешті, 4 липня на спеціальній прес-конференції виступив голова правління ПриватБанку Олександр Шлапак, який попередньо оголосив про те, що подав у відставку.
Шлапак повідомив – щодо колишніх власників та керівників банку порушено кримінальні справи за статтями 218 і 220 Кримінального кодексу за фіктивне банкрутство та доведення до банкрутства банківської установи. За його словами, напередодні націоналізації в жовтні-листопаді 2016 р. видано кредити 36 компаніям на суму 133 млрд грн. До того ж завдяки цим кредитам було погашено кредити 193 інших позичальників банку, понад половина яких мали ставку 12-12,5% річних із прив’язкою до курсу долара та реальні застави. Ставка за новими кредитами склала 10,5% річних нібито без прив’язки до валюти, тоді як кредитний комітет банку затвердив ставку 34% річних, а банк залучав кошти Нацбанку України під 22%, у фізосіб – під 19%, у юросіб – під 14,2%.
Шлапак заявив, що є очевидною фінансова піраміда ПриватБанку, а практично всі нові позичальники не здійснювали господарської діяльності, створені менше року тому та мали негативний фінансовий стан.
Голова правління пояснив, що всі 36 кредитів підписав колишній голова правління Олександр Дубілет із перевищенням повноважень. Нацбанку надавали недостовірні дані щодо непокритого кредитного ризику та несформованих резервів, а позичальників не перевіряли на пов’язаність, їхній фінансовий стан штучно завищували.
Як заявив голова правління банку Олександр Шлапак, прокуратура почала заарештовувати майно боржників, серед яких переважають компанії колишніх акціонерів. Він зазначив, що реальний обсяг кредитів пов’язаним особам у ПриватБанку станом на 1 січня 2017 р. становив 190 млрд грн, або 97% від загального кредитного портфеля.
Тепер банк зайнятий тим, що заарештовує застави та забирає їх під своє керування. Зокрема, ПриватБанк уже витребував у позичальників і взяв під охорону 74 нафтобази, бо вони припинили розраховуватися за позиками. Щодо іншого цінного активу – гірськолижного курорту «Буковель», то його вирішили здавати в оренду. За словами Шлапака, банк планує продати всі небанківські активи, що перебувають у заставі, для чого готовий оголосити міжнародний конкурс.
Шлапак зазначив, що «Буковель» передано на баланс банку як іпотека за 11 млрд грн, однак після переоцінки він тепер враховується в балансі по 5,35 млрд грн. Тому частина грошей від запланованої державної докапіталізації піде на компенсацію цієї переоцінки, фактично махінації.
Як заявив міністр фінансів Данилюк, для підтримки стійкості банку держава найближчим часом виділить 38 млрд грн. Перший транш у розмірі 22 млрд грн має надійти на рахунки найближчими днями. Щоб був зрозумілим порядок цифр, для порівняння зазначимо: на закупівлю ліків у межах 20 державних програм у держбюджеті-2017 закладено всього 5,7 млрд гривень!
Загалом, за оцінками Кабміну, на націоналізацію та порятунок банку в найближчі роки доведеться витратити 120-150 млрд грн. Заяви чиновників про те, що такі масштабні вливання в ПриватБанк аж ніяк не вплинуть на курс гривні, у деяких експертів викликають сумніви.
Зі свого боку, Коломойський і компанія не сидять склавши руки, а навпаки, переходять у контрнаступ. Деякі фірми, що пов’язують із Коломойським та його оточенням, подали проти ПриватБанку 92 позови на $279 млн, 1,579 млрд грн та €3 млрд. Загалом понад 9 млрд грн за курсом на дату складання звіту. Кількість поданих до банку позовів становить 2902 на більш ніж 20 млрд грн.
У відповідь, за словами Шлапака, банк подав до судів позови на загальну суму 23,8 млрд грн, і не тільки проти акціонерів.
Крім того, Окружний адміністративний суд Києва визнав націоналізацію ПриватБанку частково незаконною. Також позивачі зажадали від банку повернути списані під час націоналізації депозити в 1 млрд грн, і суд задовольнив їхні вимоги.
У Нацбанку стверджують, що всі рішення щодо ПриватБанку ухвалено виключно в межах закону. НБУ має намір звертатися до судів вищих інстанцій з оскарженням неправосудних рішень.
А головне, висловлюються думки про те, що процедуру націоналізації може бути оскаржено в судах. Однією з головних причин націоналізації називали те, що банк видавав кредити пов’язаним із ним особам, але це нібито не підтвердилося. Звинувачення в пов’язаності є туманним, здебільшого важко доказовим. Мають бути одні акціонери, одні засновники, одні адреси, одні директори. У реальності компанії формально не пов’язані між собою.
З огляду на гіпотетичне поки що скасування націоналізації виникає питання про те, що ПриватБанк уже докапіталізований державою на суму понад 117 млрд грн. Очевидно, що в разі скасування націоналізації постане питання про повернення докапіталізації. Очевидно, що це дуже проблематично в вітчизняних умовах.
Навіть якщо держава виграє суди проти Коломойського та компанії з метою компенсації витрат, то виникне нова проблема. Адже держава отримає не грошові кошти, а виробничі та інші активи.
В Україні це можуть бути феросплавні заводи, акції «Укрнафта», мережі заправок і телеканал «1+1». За кордоном – гірськолижні курорти в Австрії та нерухомість у Британії. Проте державі потрібні не ці активи, а гроші, щоб затуляти фінансові дірки. Прозорий некорупційний продаж цих активів за реальною ціною – непросте завдання.