У березні президент вніс до парламенту власний законопроект «Про валюту». Петро Порошенко назвав цей документ не інакше як справжньою революцією. Чи так це?
Як розповіли «і» в Національному банку, з ініціативи президента для розроблення проекту закону «Про валюту» створено робочу групу на чолі з керівництвом регулятора, до якої ввійшли фахівці від Єврокомісії в межах проекту EU-FINSTAR. Активну участь у його розробленні також брали фахівці МВФ, що мають великий досвід розроблення аналогічного законодавства в інших країнах.
«Підготовлений законопроект обговорювали з бізнесом, банками, експертами, депутатським корпусом. Їхнє бачення також враховано під час доопрацювання проекту закону, і зараз він відображає не тільки бачення президента, Національного банку та міжнародної спільноти, а й безпосередньо бізнесу», — ідеться у відповіді на офіційний запит до Нацбанку. Основний принцип цього законопроекту — «дозволено все, що не заборонено».
Як зазначає виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Наталія Коробкова, завдяки законопроекту близько десятка нормативно-правових актів (декрет, інструкції, положення, листи, роз’яснення) залишаться в минулому, скасують багато обмежень, що були неефективними, негативно впливали на бізнес-клімат, стримували приплив іноземних інвестицій.
Тут експерт говорить про відомий Декрет про валютне регулювання від 1993 р., у якому йдеться, що дозволяються тільки операції з іноземною валютою, прямо передбачені саме цим документом. Інакше кажучи, все, на що немає дозволу в Декреті, заборонено.
Такий підхід до побудови валютного законодавства пояснюється тим, упевнені багато експертів, що 25 років тому, коли його розробили, основною метою валютного законодавства було обмеження відтоку капіталу за кордон. Зрозуміло, для досягнення цієї мети був потрібен жорсткий контроль над валютними операціями.
«Принцип: «дозволено всі операції, прямо не заборонені законом», безумовно, значно кращий, ніж пострадянський постулат – «дозволено тільки ті операції, що прямо передбачені декретом». Драконівські норми, через які гальмувались інвестиційні проекти, підуть разом із надзвичайними застереженнями, штрафами та санкціями», – упевнені в НАБУ.
Якщо нові норми ухвалять, то можна буде законно здійснювати операції, що не будуть описані. Єдина умова – вони не мають бути прямо забороненими.
Гліб Сегіда, керівний партнер юридичної фірми Pravovest, наводить приклад, що можна взяти, спираючись на правила дорожнього руху. Так, ними встановлено певні обмеження: максимальна швидкість руху, експлуатаційна характеристика авто тощо.
«Наприклад, немає норми, що автомобіль червоного кольору може їхати тільки в крайньому лівому ряду й тільки з певною швидкістю. Отже, згідно з правилами дорожнього руху, водій може робити все, що вони прямо не забороняють. Таким є принцип і запропонованого законопроекту «Про валюту», – говорить «і» Гліб Сегіда.
Також у законопроекті йдеться про свободу для іноземних інвесторів. Адже основне їхнє завдання полягає в тому, щоб швидше забрати свої дивіденди з України.
Водночас щоб кардинально змінити ситуацію, держава має піти на болісні для себе заходи – відмовитися від уведених обмежень та розблокувати основні канали руху інвестицій. Чи не стане це одним з основних чинників тиску на гривню?
Створення сприятливих умов для припливу прямих іноземних інвестицій є пріоритетом Національного банку, зазначають керівники регулятора.
«Саме тому НБУ вже звільнив від обов’язкового продажу кошти, що надходять для здійснення інвестицій в Україну, і дозволив репатріацію дивідендів, нарахованих за всі попередні роки. Водночас під час проведення валютної лібералізації Національний банк керується основним принципом – пом’якшення обмежень не повинно похитнути фінансову стабільність в Україні, зокрема, дестабілізувати стан валютного ринку», – зазначають у Нацбанку.
Можливо, саме тому Національний банк досі знімав обмеження поступово й обережно, лише за наявності сприятливих макроекономічних умов. Наприклад, якщо говорити саме про репатріацію дивідендів, то таку можливість їм надали з 3 березня 2018 р. – іноземні інвестори можуть це зробити за всі попередні роки до 2017 р. включно. Національний банк лише встановив обмеження на максимальну суму.
Так, сьогодні українські компанії можуть платити іноземним інвесторам дивіденди в інвалюті на суму до $7 млн на місяць незалежно від періоду, за який їх нараховано. Мета такого ліміту – забезпечити більш рівномірний попит на валюту з боку компаній, які мають намір оплатити дивіденди іноземним інвесторам, і мінімізувати його вплив на стан міжбанківського валютного ринку, а отже, і на цінову та фінансову стабільність загалом.
У прес-службі регулятора повідомляють, що цим принципом Національний банк керуватиметься під час валютної лібералізації й далі, адже забезпечення цінової та фінансової стабільності – основна функція НБУ.
Однак у цьому контексті Наталія Коробкова зазначає, що спочатку законодавець має ухвалити пакет законів анти-BEPS – тих документів, що нівелюють ухилення від податків і згідно з якими буде передбачено розкриття інформації про власність, що перебуває в інших юрисдикціях. А вже після цього стане можливою повна валютна лібералізація.
Наразі в інвесторів труднощі не лише з виведенням дивідендів, а й, як парадоксально це б не звучало, з вільним розміщенням грошей на рахунках в Україні.
Чи треба розуміти, що згідно із законопроектом скасують усі (або майже всі) ліміти на видачу валюти для фізичних осіб, і чи можна таке вважати за нинішньої непростої ситуації в країні своєчасним?
Проект закону «Про валюту» передбачає скасування не лімітів на видачу валюти для фізичних осіб, а скасування вимог щодо потреби отримання індивідуальних ліцензій для фізичних осіб на інвестування коштів за кордон, що, як вважають у Нацбанку, є застарілою та неефективною нормою, встановленою Декретом про валютне регулювання.
І справді, уже рік індивідуальному ліцензуванню підлягають тільки операції з перерахування коштів з України, і вони здійснюються без обмежень. А з липня минулого року НБУ ввів спрощену процедуру отримання ліцензій на розміщення коштів та здійснення інвестицій за кордоном. Для операцій у межах еквівалента $50 тис. на одну людину протягом одного календарного року передбачено процедуру автоматичного електронного ліцензування операцій з перерахування коштів з України. Це дозволяє отримувати валютну ліцензію з проведенням платежу.
Законопроект «Про валюту» передбачає повне скасування індивідуального ліцензування. Однак для забезпечення цінової та фінансової стабільності обсяг операцій з перерахування коштів з України (що передбачено в законопроекті) здійснюватиметься в межах певних лімітів.
«Тому НБУ таким же чином реагуватиме на ситуацію, якщо почнеться сильна девальвація гривні та відтік грошей з банківської системи. Як усе буде на практиці – покаже тільки час, проте сподіваємося, таких потрясінь, як 2014 року, ми більше не побачимо», – вважає Гліб Сегіда.
Чи має цей законопроект мінуси? Як упевнена Наталія Коробкова, не всі пропозиції банківського співтовариства враховано: «Наприклад, чітко не визначено поняття «валютна виручка» та «фінансовий капітал», що не сприятиме уникненню занадто широкого трактування можливої сфери валютних обмежень. Закон усе ще потребує додаткових нормативно-правових актів. Це означає, що з повноцінним стартом валютної лібералізації доведеться почекати».
Також банківські експерти нарікають, що до проекту не ввійшла ідея прозорих тригерів для введення валютних обмежень. Не викликає в них захоплення і зобов’язання розробити та зареєструвати окремий законопроект щодо ліцензування валютної діяльності, порядку валютного нагляду та відповідальності за порушення валютного законодавства.
Також мінусом є саме антикризові заходи, що зможе запроваджувати НБУ, – по суті, у запропонованій редакції, у Нацбанку немає обмежень щодо термінів, як довго їх використовувати. Хоча, з іншого боку, це в нашому непростому сьогоденні, коли в країні йде війна, може бути й чималим «плюсом», – адже неодноразово саме через такі «позачасові» антикризові заходи регулятор, по суті, рятував національну грошову одиницю.
Проте навіть і з такими мінусами закон «Про валюту», упевнені банкіри та юристи, – це величезний крок уперед для України.