Парламент укотре продовжив мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення ще на рік, тим самим порушивши одне з основних положень меморандуму з Міжнародним валютним фондом (МВФ), підписаного нещодавно. Однак відкласти питання на безрік, імовірніше, не вийде, й українській владі доведеться взятися за його розв'язання, якщо вона хоче забезпечити безперебійне надходження наступних кредитних траншів у країну.
Дискусія навколо скасування або продовження мораторію на землі сільськогосподарського призначення тривають ще з часу проголошення незалежності України. Одні вважають, що продовження мораторію є невиправданим і призведе до ще більшої тінізації земельних відносин, інші вказують, що відміна мораторію призведе до скуповування паїв зарубіжними інвесторами та вітчизняними олігархами.
Щоправда, донедавна здавалося, що незабаром це питання після довгих спекуляцій нарешті вирішиться. Принаймні на цей неминучий факт указував меморандум про співпрацю з МВФ, під яким раніше підписалося українське керівництво перед виділенням нашій країні чергового, третього, щоправда, трохи урізаного кредитного траншу – $1,3 млрд, де створення ринку землі значилося «контрольним маяком» для надання наступних кредитних траншів. 0днак і цього разу парламентарі вирішили піти шляхом найменшого опору. Минулого тижня Верховна Рада майже конституційною більшістю (297 голосів), підтримала продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення до 2018 р. Лише семеро було проти.
Головними лобістами ухвалення такого рішення традиційно були опозиційні сили в парламенті – «Батьківщина» та «радикали» Олега Ляшка. Ідею підтримали і в «Народному фронті». Та й прем’єр-міністр Володимир Гройсман дав зрозуміти, що «без широкого обговорення моделі ринку земель в Україні жодних рішень про введення продажу землі бути не може». «Таких моделей ринків земель у світі є понад 50. Якщо Україні й потрібна модель, то така, що захистить реальних землевласників, не дасть 3, 5, 7 сім’ям скупити всю землю в Україні, і ми категорично проти того, щоб так відбувалося. І найголовніше, треба провести широкі консультації з власниками земель», – заявив він під час засідання Кабміну минулої середи.
Несподіваним став факт, що на підтримку запропонованого законопроекту висловилася пропрезидентської фракція БПП, зокрема й син Порошенка. Хоча ще на початку політичного сезону голова держави у своєму посланні до депутатів нарікав на відсутність відкритого ринку землі, що стримує приплив інвестицій в аграрний сектор.
Ухвалення такого рішення спікер Верховної Ради Андрій Парубій традиційно пояснив браком, а точніше «недостатнім напрацюванням» законодавства у сфері регулювання земельних відносин. «У тому рішенні, що ухвалила ВРУ, було зазначено, що в піврічний термін відповідні комітети та Рада мають розробити необхідні законопроекти, щоб через рік ми змогли підійти до цієї проблеми вже законодавчо підготовленими», – резюмував голова парламенту.
За словами лідера фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко, мораторій на продаж сільськогосподарської землі було продовжено, бо влада побоялася масових страйків. «Ми по суті вже підготували страйк, всеукраїнський референдум щодо заборони продажу сільськогосподарської землі. Президент миттєво відчув напруження і дав наказ своїй фракції та представникам в органах влади. Ті за кілька годин провели закон про продовження мораторію на продаж сільськогосподарської землі на рік. Вони просто злякалися», – зазначила вона.
Тимошенко переконана, перед тим як починати розмови про продаж землі, треба «створити сімейне фермерство, дати таким підприємствам підтримку держави, і після того, як вони відпрацюють десятки років на цій землі, – віддати землю у власність і реально запустити тільки для фермерів оборот землі». «У Канаді 10% сільськогосподарської землі на вільному ринку. В Ізраїлі взагалі заборонено продавати землю. Знаєте, чому? Треба інтелект мати та керувати своєю країною правильно, в інтересах людей і в інтересах стратегічної перспективи», – вважає вона. Політик нагадала, що окремі сім’ї скупили вже близько 1 млн га земельних паїв на тіньовому ринку. Одна із сімей, що має у своєму розпорядженні сотні тисяч гектарів, – «це, на жаль, сім’я президента».
«Ті, хто пропонують ввести продаж землі в Україні, це люди, які не знають української історії, не люблять селян, не усвідомлюють українського майбутнього. Так як, наприклад, Об’єднаним Арабським Еміратам Господь дав нафту, так само українцям Бог дав землю. Але нафта сьогодні є, завтра – ні, а земля – це вічний товар», – зазначив лідер «радикалів» Олег Ляшко. Він переконаний, що земля має бути вічно в розпорядженні українців. «Це не товар, це хочуть зробити з нього товар. Земля – це те, що належить українцям і має належати від початку, тому що треба продавати не землю, а потрібно продавати продукцію із землі», – підсумував він.
Зі свого боку, депутат від фракції «Самопоміч» Іван Мірошниченко звертає увагу на статистику. За його словами, територія України має 34 га чорноземів, а це 28% світових запасів, що є «найціннішим активом, який є в нашої держави». «Та є й інша правда. У нас є 7 млн людей, які стали власниками землі. З них 1 млн громадян уже померли і не скористалися своїм правом на власність. 400 тис. га сьогодні не мають правонаступників, тобто люди не вступають у спадок. А 40% людей, які вступили в спадщину, не живуть у сільській місцевості», – зазначив він.
За його словами, незважаючи на те, що його політична сила голосувала за продовження мораторію, пишатися цим не треба. «Тому що, продовжуючи мораторій, ми з вами не змінюємо нічого, що ми робили до цього моменту. Не змінюючи правила гри, не змінюючи законодавчу базу, ми не змінимо нічого. І ця тенденція, ці цифри, які я вам називав, на жаль, триватимуть. Ситуація не буде поліпшуватися», – резюмував він.
Рішучішим у цьому питанні виявився син власника однієї з найбільших аграрних компаній України, Нібулон, народний депутат від БПП, член комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Андрій Вадатурський, який голосував «проти» продовження мораторію. Він уважає, що Земельний банк – це утопія, бо він буде монополістом, і будуть зловживання, тому земля має бути товаром, до того ж – дорогим. «Державі потрібні гроші. Ми намагаємося отримати чергові транші МВФ і просимо державу купувати землю?! Ви про що? Це – шлях у нікуди. А те, що Китай, європейці, американці скуплять наші землі та вивозитимуть усе з України – страшилка. Обмеження будуть занижувати ціну на землю. Зверніть увагу на Голландію. Це маленька держава, але ви можете поїхати туди та купити собі землі стільки, скільки хочете. Вони не бояться продавати. Головне, щоб інвестор діяв за законом, а не «за поняттями», – говорить політик.
Раніше міністр аграрної політики і продовольства Тарас Кутовий заявив, що розроблений його міністерством законопроект про обіг сільгоспземель не передбачає їхній продаж. «Ми пропонуємо, щоб було право продажу права оренди на землю – ось я орендую землю, і я можу це право комусь перепродати», – розповів він. Чиновник також зазначив, що на сьогоднішній день фактично так і відбувається, але шляхом перепродажу корпоративних прав тими, хто володіє великими масивами землі, а дрібні фермери не можуть цього зробити. «Ми пропонуємо перепродувати право, тобто людина як отримувала гроші за пай, так і отримуватиме. Єдине, що людина, яка користується цим паєм, може перепродати це право комусь іншому, крім того, вона має право закласти це право в банку. Але договірні умови з власниками паїв не змінюються», – зазначив Кутовий. Крім того, міністр зазначив, що в законопроекті запропоновано, щоб уникнути спекуляцій, з кожного перепродажу власникові паю на право оренди віддавати 10%.
Якщо відповідний закон не буде ухвалено, то мораторій триватиме й після цієї дати. Однак з огляду на вимоги меморандуму, який підписала Україна з МВФ, уряд, найімовірніше, буде змушений робити кроки для ухвалення відповідного закону.
Засновник аналітичного центру Amelin Strategy, економіст Анатолій Амелін уважає, що продовження мораторію погіршить відносини України з МВФ, і щоб отримати наступний транш, українській владі доведеться постаратися. «Перспективи на наступний транш є, однак зусиль для його отримання доведеться докласти більше», – вважає експерт. За його словами, надання наступного кредиту залежатиме від перебігу переговорів і щодо інших аспектів угоди. «А в цьому випадку Україна повела себе як сторона, що не здатна домовлятися, непослідовний і непередбачуваний партнер. А з такими партнерами міжнародним інвесторам некомфортно мати справу», – вважає Амелін.
У Європі ринок землі – важлива частина економіки. Але спирається він на зважене та чітке законодавство. Прикладом країни з найбільш розвиненим законодавством у цій галузі є Данія. У цій країні визначено чіткі вимоги як до орендаря, так і до покупця. Наприклад, у разі купівлі землі і від орендаря вимагається забезпечення збереження землі в сільськогосподарському виробництві. Закон вимагає від фермера гідного ведення сільського господарства.
З метою боротьби зі створенням латифундій закон встановлює верхню межу землекористування – своєї власної та орендованої – у 150 га сільгоспугідь. Винятки мождиві лише в тому разі, якщо фермер зможе довести, що внаслідок специфіки його виробництва йому потрібно більше землі й ніхто з навколишніх селян не протестуватиме проти цього. Орендар, так само як і покупець, має проживати в сільській місцевості не менше 8 років. Якщо ж розмір ферми перевищуватиме 30 га, то він має довести свою фахову кваліфікацію, мати досвід роботи в сільському господарстві та відповідну освіту.
Купівля землі забороняється, якщо ця операція є засобом розміщення капіталу або ціна землі, що купується, не відповідає її реальній вартості. Юридичні особи не мають права на купівлю сільськогосподарських угідь, так само як вони не мають права й на оренду. Це право надається тільки фізичним особам, які вже вели сільськогосподарське виробництво, мають відповідну кваліфікацію та беруть на себе зобов’язання безпосередньо вести сільське господарство протягом тривалого часу.
У Німеччині підтримується постійний контроль за будь-якими змінами власності або оренди сільгоспугідь. Перехід прав на будь-які сільськогосподарські угіддя потребує спеціального дозволу. Заборонена зайва концентрація землі (максимально від 400 до 500 га). Щодо оренди землі, то на неї поширюються ті самі обмеження, що й на купівлю. Загалом законодавство забороняє вилучення сільськогосподарських земель на несільськогосподарські цілі.
У Швейцарії основне правило ринку землі – вона має належати тільки тому, хто її обробляє.
У Норвегії головним є також збереження селянського господарства. Основні правила – збереження фермерства, до того ж орієнтація йде на фермера – власника землі. Тому законодавство обмежує можливість дроблення ділянок, оренда регламентується законом і місцевою владою.
У Франції понад 30 років існує складна система контролю ринку землі. Закон вимагає дозволу влади на будь-який акт купівлі-продажу землі або надання її в оренду. Видаючи дозвіл на земельну операцію, спираються на принцип – чи відповідає ця угода принципу «сімейній фермі з особистою відповідальністю».