Україні потрібно робити все можливе, щоб малий і середній бізнес процвітав і розвивався, утім, на жаль, далі розмов справа йде рідко. Недостатня фінансова грамотність підприємців, нестабільність курсу долара, захмарна комуналка та непрогнозована політика держави, яка заганяє малий бізнес у глухий кут, - усе це заважає налагодити процес.
Доволі тривалий час в економіці України істотно домінував великий бізнес, що логічно, з огляду на наше радянське минуле. Тільки в останні десять років малий і середній бізнес почав потроху ставати драйвером нашої економіки. Що не менш важливо, малий і середній бізнес забезпечує зайнятість – на нього припадає майже 80% робочих місць для населення.
Незважаючи на це, МСБ поки що не готовий перехопити прапор першості у «крупняка», і на це є низка вагомих причин. Малий і середній бізнес, який є рушійною силою економіки в усьому розвиненому світі і який є основою середнього класу, у нашій країні переживає дуже непрості часи. А 2017 рік приготував нові серйозні випробування.
Загнати в тінь
З січня цього року в країні набрали чинності нові правила гри. Частина їх скасувала пільги, інша – змушує підвищувати зарплати.
Перша новина, що змусила власників малого та середнього бізнесу здригнутися, – необхідність підняти мінімальну зарплату до 3200 гривень. Підприємці скаржаться на те, що, сплативши оренду, підвищену комуналку та всі податки, вони просто не мають сили «потягнути» такі витрати. А найбільший удар – необхідність заплатити колосальний штраф за виплату «сірої» зарплати. Раніше президент Петро Порошенко підписав закон, згідно з яким навіть за часткову виплату працівникам грошей «у конверті» роботодавець буде змушений заплатити сто мінімальних зарплат – 230 тис. грн.
Безперечно, нові зарплати мають допомогти частково покрити величезний дефіцит Пенсійного фонду, проте приведуть до того, що частині представників малого бізнесу, який і так перебував на межі виживання, доведеться просто закритися або сховатися в тінь. Найбільше від цього постраждають депресивні райони, що й так ледве перебувалися, вважає економіст Олександр Жолудь.
«Таке різке підвищення «мінімалки» було невиправданим. Якщо й проводити істотне підвищення, то робити це потрібно поступово, розтягнувши на рік. Я вважаю, що проводити його треба було поквартально, з постійним моніторингом того, як воно впливає на економіку, з можливим розтягуванням на більш тривалий період. А такі різкі зміни можуть призвести до закриття малого та середнього бізнесу (фактичного або з переходом на чорні схеми без сплати податків) в областях, де доходи населення невеликі. Я не думаю, що це істотно вплине на міста-мільйонери, але якщо ми говоримо про регіони, особливо депресивні, то я не виключаю, що це призведе до закриття бізнесу», – вважає експерт.
Голова Комітету економістів України Андрій Новак вважає, що шанси на майбутнє в малого бізнесу в Україні, безсумнівно, є, однак після змін 2017 р. він опиниться в тіні. «Бізнес буде тінізувати свою діяльність. Слід очікувати як тінізації трудових відносин між роботодавцем і працівником, так і финансової тінізації, адже просто так збільшувати податкове навантаження, де вдвічі, а де в півтора раза, не можна: цього не витримує бухгалтерія жодного підприємництва, жодної установи чи організації. Вихід один: тінізація. Збільшенням податкового навантаження уряд стимулює ще більшу тінізацію економіки, і перш за все це відбуватиметься у сфері малого та середнього бізнесу, що, на жаль, уже відбувається», – констатує він.
Крім того, експерт вважає, що головна проблема, від якої потерпає малий бізнес, – непрогнозованість дій влади. «Навіть у бюджетному процесі немає послідовності. Перший варіант бюджету, який уряд вніс і який Верховна Рада ухвалила в першому читанні, не передбачав ні підвищення мінімальної зарплати вдвічі, ні зміни податків, зокрема акцизів. Далі, через кілька тижнів, другий варіант цілком відрізняється в цих параметрах від того, що уряд пропонував у першому варіанті. Це підтверджує непрогнозованість дій уряду, навіть коли йдеться про головний фінансовий документ країни. Що тоді говорити про інші сфери?» – запитує експерт.
Рука корупції
Звичайно, ще одна велика проблема, яка душить малий і середній бізнес, – це корупція, що стала, на жаль, невіддільною ознакою України. Створювати та розвивати власний бізнес у країні, де інколи сума хабарів може серйозно перевищувати стартовий капітал, неможливо.
У Тransparency International дали кілька слушних порад українцям, підказавши, які першочергові кроки можуть допомогти «видряпатися» з корупційного болота. В організації зазначили, що нам треба активніше залучати бізнес, і український, і міжнародний, до встановлення нових прозорих правил взаємовідносин у трикутнику «суспільство – влада – бізнес». Експерти TI впевнені, що методами дерегуляції, прогнозованості податкового законодавства в країні, становлення верховенства права можна забезпечити стабільні умови для ведення бізнесу.
Рятівний круг для МСБ
Щоб сформувати стійку фінансову систему в країні і створити середній клас, державі треба рятувати малий і середній бізнес. Надто з огляду на те, що внаслідок багатьох економічних, політичних та військових обставин рух фінпотоків дещо затримався. Водночас економіст Олександр Жолудь вважає, що очікується, що те зростання доходів домогосподарств, яке почався 2016 року, триватиме й навіть посилиться у 2017 р., що має створити попит на товари та послуги, зокрема, малого і середнього бізнесу.
Також експерт розповів про те, які кроки потрібно зробити, щоб полегшити життя МСБ: «З одного боку – полегшення за кількістю перевірок, за кількістю необхідних документів, складання різноманітної суворої звітності, полегшення отримання кредитів. Крім того, потрібно подбати про той малий і середній бізнес, який захоче здійснювати експортно-імпортні операції, особливо в рамках зони вільної торгівлі з ЄС. Їм треба допомагати в отриманні інформації щодо того, куди та як експортувати певний товар, які документи потрібно мати, які перевірки проходити тощо».
«Якщо подивитися на підхід підтримки малого та середнього бізнесу в більшості країн Європи, то це не встановлення спеціальних податкових режимів, а виключно полегшення подання звітності. У тій-таки Німеччині немає жодного спеціального низького податку для малого або середнього бізнесу. Податки в них для всіх однакові, той-таки ПДВ сплачують усі, а не тільки великий бізнес. А в нас досить часто бізнес користується тим, що спрощена система є просто внутрішнім офшором, системою з можливими нижчими податковими виплатами, а не користується ними саме тому, що він є справді малим бізнесом», – вважає економіст.