Минулого тижня Верховна Рада (ВР) проголосувала за Державний бюджет на 2022 рік. Документ вже охрестили «бюджетом інвестицій у людину, країну, майбутнє», натякаючи на його соціальну спрямованість. Судячи з видаткової частини бюджету, простий українець опинився у центрі уваги. Державний кошторис передбачає зростання середньої зарплати в країні до 15,5 тис. грн. У лікарів виплати взагалі мають збільшитися до 22 тис. грн. Однак здійснювати ці виплати будуть за рахунок посиленого оподаткування.
Як збирали голоси
Вже вкотре депутатам вдається перевершити самих себе та обійтися без традиційних нічних чатувань і голосування безпосередньо «під ялинку», до чого вже звикли українці. У цілому за головний кошторис країни проголосували 268 народних депутатів. Втім, ухвалити документ без проблем не вдається вже третій рік поспіль. Торік депутати запізнились з голосуванням за Бюджет-2021 на кілька тижнів через тривалий пошук монобільшістю голосів. Цього року документ теж ухвалили не без сторонніх сил в парламенті.
За законом, кошторис країни мав бути проголосований не пізніше 1 грудня. І депутати намагалися вкластися в строки. Ще на початку поточного пленарного тижня голова фракції «Слуга народу» (СН) Давид Арахамія спрогнозував, що бюджет отримає до 250 голосів. Та у переддень голосування було зрозуміло, що голосів монобільшості критично не вистачає. Під час «репетиції» – голосування за ресурсний законопроект №5600 – окремі депутати СН точково утримались від підтвердження правок, коли решта фракції голосувала. Так, «слуга» Михайло Крячко близько 20 разів натиснув на кнопку «проти», коли інші «слуги» – «за». Крім того, монобільшість знову втратила у кількості, коли нардеп Роман Соха несподівано заявив про вихід з фракції.
«Ми були впевнені, що пройдемо бюджет, але процес буде непростим. Ви бачите, що з’явилися депутати, які більше не в команді з нами. Я говорю про депутата, який вийшов з фракції з незрозумілих причин, не про МФО», — розповів голова комітету з питань фінансів та нардеп фракції СН Данило Гетманцев.
Та не зважаючи на проблеми, які виникли, в четвер ВР документ підтримала у другому читанні та в цілому. «За» проголосували 268 депутатів. Але голосів монобільшості серед них – лише 215. Ухвалити бюджет без групи «Довіра», «За майбутнє» та низки мажоритарників СН не вдалося б.
Бюджетні тренди
Представляючи документ в парламенті міністр фінансів Сергій Марченко розповів про загальносвітові тенденції та їх вплив на економіку України та бюджет 2022 року. За його словами, з часу підготовки проекту бюджету відбулися суттєві зміни в частині перегляду макроекономічних припущень та намітились основні тренди і ризики, які впливатимуть на бюджет наступного року. «По-перше, це продовження впливу пандемії COVID та поява нових штамів коронавірусної хвороби. Як наслідок, можливість запровадження нових локдаунів і карантинних обмежень, що сповільнює економічне зростання», – заявив він. Другим трендом чиновник назвав суттєве зростання ролі держави в економіці. Це, зокрема, характеризується зростанням дефіцитів бюджетів провідних країн, які іноді доходять до рівня 10-14 % ВВП.
«Проте існує відмінність від можливості проведення такої політики в розвинених країнах та країнах, що розвиваються, до яких відноситься Україна, це практика подвійних стандартів: те, що дозволено іншим, не дозволено тобі», – говорить міністр. По-третє, продовжив Марченко, не може не турбувати перспектива підвищення відсоткових ставок на міжнародних ринках, що впливатиме на вартість залучення ресурсів до України. І причина цьому – безпрецедентно високий рівень інфляції в країнах світу. Наприклад, у США – 6,2 %, що є найвищим показником за останні 30 років. У Великій Британії – 4,2 %, найвищий за 10 років. В країнах єврозони – 4,9 %, історично найвищий показник з 1997 року. Наступний тренд – висока вартість традиційних енергоносіїв у світі, що відбувається на фоні глобального переходу на «зелену» енергетику та визначатиме бюджетні перспективи 2020 року України та наступних років. Також у світі існує консенсус щодо мінімального податку для міжнародних корпорацій, запровадження трансфертного ціноутворення, необхідність обміну податковою інформацією – це тренди в оподаткуванні, що також визначатимуть основу податкової політики на найближчі роки. Ще один тренд – це старіння населення. За останні 40 років вдвічі збільшилася чисельність населення у віці старше 65 років. Фінансовий прогноз Світового банку для економіки світу до 2050 року свідчить, що незабезпеченість пенсійних систем буде становити 40, 400 трлн. дол. «На цей виклик потрібно терміново реагувати. Тому зараз назріла необхідність проведення пенсійної реформи у частині запровадження другого накопичувального рівня», – говорить Марченко.
За його словами, на вартість та перспективи запозичень України також впливає інформація щодо загрози військового вторгнення з боку Російської Федерації. Також така ситуація негативно впливає на інвестиційний клімат. «Разом з цим виклики та загрози – це нові можливості щодо підвищення економічного зростання та посилення ролі України на міжнародному ринку. Саме тому ці тенденції ми обрали до уваги при підготовці проекту Державного бюджету до другого читання», – додав він.
Основні макропоказники
Так, доходи держбюджету у 2022 році становитимуть 1,322 трлн грн — це на 54,73 млрд грн більше, аніж було проголосовано у першому читанні. Видатки наступного року сягнуть 1,497 трлн грн (на 55,73 млрд грн більше, ніж у попередній версії). Дефіцит утримується на рівні до 3,5% ВВП, фінансування держбюджету передбачене на рівні 188,8 млрд грн. Мінімальна зарплата з 1 жовтня зросте до 6700 грн на місяць, а прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 липня — до 2600 грн на місяць, а з 1 грудня — 2684 грн на місяць. Номінальний ВВП прогнозується обсягом 5,39 трлн грн, а зростання реального – на 3,8%. Середній курс гривні до долара очікується у 28,6 – 28,7 грн за долар.
Звідки братимуть кошти
До другого читання податкові надходження бюджету зросли на 67 млрд грн до 1,2 трлн грн. Напередодні Рада ухвалила податковий закон 5600, який Мінфін встиг «вписати» до бюджету за один день. У розрізі податків, на 11 млрд грн (-7%) падають надходження від податку на доходи фізосіб. Ці кошти наступного року перейдуть в місцеві бюджети, аби утримувати тарифи на тепло на сталому рівні за Меморандумом. Ще на 10,9 млрд грн зменшився прогноз надходжень від НБУ – раніше очільник регулятора говорив, що до першого читання були подані нереалістичні показники від НБУ.
Натомість збільшення передбачено коштом податку на прибуток (збільшили на 21 млрд грн до 158 млрд грн), ПДВ вітчизняного (+13 млрд грн до 179,6 млрд грн), імпортного ПДВ (6,5 млрд грн до 405 млрд грн), акцизів (+1,5 млрд грн та +5,3 млрд грн вітчизняного та імпортного) та екоподатку (+1,7 млрд грн).
Найбільше, на 54%, зросли доходи від ренти. Попри те, що очікувалися мільярди від ренти на руду, що передбачав закон 5600, додаткові 23 млрд грн отримають з ренти на видобування газу внаслідок цінового ралі на ринках. Натомість від ренти на руду бюджет отримає додатково лише 240 млн грн, тобто всього на 2022 рік – 4,7 млрд грн.
На що витрачатимуть
У бюджет заклали підвищення «мінімалки» для лікарів до 20 тисяч грн, а середнього медперсоналу – до рівні 13,5 тисяч грн. На це спрямують 2 млрд грн. Закладено фінансування 100% черги для ветеранів АТО на придбання житла у розмірі 5,5 млрд грн.
З 1 січня передбачено зростання мінімальної стипендії студентам вищих навчальних закладів до 2 тис грн (підвищеної – до 2 550 грн). Також це торкнеться студентів закладів середньої спеціальної освіти: з 480 грн її підвищать у 2,5 рази до 1250 грн.
На «Велике будівництво» президента виділяють 125 млрд. В уряді навіть окремо наголосили: темпи будівництва доріг не знижуватимуться. Займуться ремонтом окремих округів, аеропортів. Крім того, до другого читання бюджету додали коштів на будівництво у столиці мостового переходу через річку Дніпро (706 млн. грн.), і ще 400 млн. – на індустріальні парки. Додалося 9 млрд грн субвенції «на місця» на лікарні та заклади освіти (ці кошти повинні далі перерозподілити депутати). Далі, з «інфраструктурних» коштів на 4,3 млрд грн підтримають модернізацію залізниці та електрифікацію.
На розвиток культури виділяється додаткових 5 млрд грн, з яких половину – на «Велику реставрацію», 1 млрд – на підтримку кіно і ще 183 млн – на розвиток книговидавництва.
На охорону здоров’я додали 3,1 млрд грн, 2 млрд грн – на освіту і науку. Щодо освіти, не забули про Президентський університет, на який виділили 400 млн грн. Ще мільярд додали фізичній культурі та спорту.
Окремо передбачено 3 млрд грн на виплати «тисячі Зеленського», 1 млрд грн на проєкт меліорації, 1 млрд грн – на «Питну воду». Додали 400 млн на реструктуризацію вугільної галузі, стільки ж – на індустріальні парки.
Крім того, 6 млрд грн «перекинули» на субвенцію на соціально-економічний розвиток з бюджету Державного фонду регіонального розвитку. Це – так званий «депутатський фонд».
Збільшились витрати майже у всіх силових відомствах, крім МВС. На армію та обороноздатність виділяють 6% ВВП, навіть більше, ніж вимагає закон. Хоча днями Зеленський у Верховній Раді вихвалявся небувалим зростанням витрат на оборону, де-факто безпосередньо на захист держави з 323 млрд. піде трохи менше половини. Майже всі збільшені до другого читання витрати на оборонну статтю (3,7 млрд грн) підуть на зарплати. На силові відомства витратять на 4,3 млрд. грн більше.
Що ж до витрат на чиновників, то про оптимізацію системи управління, за винятком ліквідації так званого депутатського фонду, ніхто не говорить. У другому читанні витрати на утримання президента, Верховної Ради та Кабміну, навпаки, збільшили на 206,4 млн. грн.
Зовсім не додали фінансування Бюро економічної безпеки. БЕБ отримав лише 600 млн грн, хоча лише на зарплати потребує 900 млн грн. З видатків також до другого читання зникли кошти на підготовку до перепису.
Думка експерта
Головні недоліки держбюджету-2022 на думку багатьох експертів полягають у відсутності стимулів для економічного росту та в опорі на збільшення податкового тиску. «Доходи держбюджету збільшено проти першого розгляду і передбачено на рівні 1,322 трлн грн. За розрахунками уряду, державний кошторис наповнюватиметься через податок на прибуток підприємств (21,1 млрд грн), рентну плату за користування надрами (майже 24 млрд.грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів і послуг (13,3 млрд.грн). Також було відзначено, що нещодавно проголосований закон №5600, яким підсилюється фіскальний тиск на пересічне підприємництво, теж закладе основи для додаткових надходжень в бюджет», – сказав «ЕН» екс-прем’єр-міністр, президент УСПП Анатолій Кінах. За його словами, ділові асоціації не підтримали законопроєкт №5600 як такий, що погіршить бізнес-клімат та збільшить частку тіньової економіки.
«Турбує і штучне заниження показника споживчої інфляції. Така запланована на наступний рік на рівні 6,2%. Поза тим, вже зараз остання сягла показника 10,9% і матиме тенденцію до зростання через девальвацію національної валюти, дорогі енергоресурси, відсутність стабільної бази для економічного зростання. Відтак, мінімальні і середні заробітні плати, соціальні виплати, пенсії тощо розраховуватимуться, відштовхуючись від об’єктивно заниженого показника. А тому не відповідатимуть реальній вартості прожиття. Прожитковий мінімум з 1 січня 2022 року становитиме 2393 грн, що мінімум вдвічі менше фактичної вартості продуктового кошика, не кажучи вже про інші витрати», – говорить експерт. Він також звернув увагу, що у другому читанні зросла і видаткова частина кошторису. Зокрема, ще +8 млрд.грн. спрямують на підтримку окремих галузей економіки (без чіткого розподілу). З них 3 млрд. грн. – на «тисячу» українцям за вакцинацію.
«Ініціатива виділення 1 тис. грн. з можливістю її витрачання всередині країни (кіно, театри, поїздки) – сама по собі непогана. Втім, вона не відповідає тому масштабу проблем, з якими стикнулися практично всі галузі економіки. Немає попередніх розрахунків, наскільки це покращить становище сектору культури чи пасажирських перевезень,поза тим, промисловість, малий і середній бізнес, агропереробка тощо – справді б потребували хоч якоїсь системної підтримки з боку держави в умовах карантинних обмежень», – наголосили він.
Крім того, критично мало коштів виділено на стратегічні завдання – технічне переоснащення та модернізацію державних вугільних підприємств (400 млн.грн), створення центрів креативної індустрії (200 млн.грн) та на запуск роботи Фонду часткового гарантування кредитів сільському господарству (200 млн.грн).
«Особливо зважаючи на той факт, що є гострий дефіцит вугілля, яке імпортується за завищеними цінами, а власне видобування на низькій відмітці саме через критичний стан більшості шахт. Щодо креативних індустрій – це шанс України потроху відходити від сировинного типу економіки. Нагадаємо, наша країна в п’ятірці держав світу по кількості професійних ІТ-спеціалістів, і саме на цю сферу потрібно в подальшому робити одну із основних ставок.
У той же час позитивом, на думку президента УСПП, є виділення 1 млрд. гривень на компенсацію відсоткових ставок за кредитами та договорами в галузі машинобудування. Втім, набагато більший ефект дало би прийняття законопроєкту про локалізацію №3739, що штучно гальмується у ВР вже більше 1,5 року. За підрахунками підприємницької спільноти, роботодавців, цей закон дав би 4% зростання ВВП та +60 тис. нових робочих місць.
«Основним недоліком бюджету на 2022 вже традиційно є відсутність бази для відновлення економічного розвитку. При цьому не представлена і Програма діяльності уряду, що в рази знижує ефективність комунікацій Кабмін-Верховна Рада та якість проведення реформ. Не передбачено практично жодних форм підтримки, антикризових програм для бізнесу, що постраждав від пандемії коронавірусу, стрибка цін на енергоресурси. Те ж саме стосується і промисловості. На межі банкрутства через ціни на енергоносії – цілі галузі: хімпром, цукрова, тепличне господарство, агропереробка і т.д. Через це дорожчає харчова продукція, під загрозою весняна посівна. Яким чином вирішуватимуться вказані проблеми – невідомо», – говорить Кінах.
Недостатньо профінансованими залишаться стратегічні галузі промисловості – оборонка, космічна галузь та авіабудування. При тому, що масштабних приватних інвестицій сюди так і не було залучено. Натомість у планах створення національної авіакомпанії та взяття у лізинг/купівлю 20 (!) Airbus у Франції, будівництво українського корвету в Туреччині і т.д.
«Підвищення мінімальних зарплат і пенсій відбудеться лише на кількасот гривень, що є консервацією бідності. Паралельних заходів для стимулювання самозайнятості, створення робочих місць також немає. Поза тим, зростають темпи трудової і бізнес-міграції, від 5 до 7 млн. українців за кордоном, 60% повертатися не планують. Бюджет на 2022 рік знову є кошторисом поточного споживання. Нам же потрібно не боятися дещо наростити дефіцит, проте інвестувати у розвиток економіки, інноваційні сфери, місцеве виробництво тощо. Це стане базою для росту ВВП і платоспроможності громадян в майбутньому», – додав Кінах.