МВФ переніс надання чергового кредиту Україні через блокаду Донбасу, яку підтримано на державному рівні. Очікується, що ситуація має вирішитися в найближчі два тижні, коли будуть уточнені макроекономічні показники країни.
Інформацію про дату засідання ради директорів Фонду, як правило, не анонсують. Коли ж МВФ офіційно оголошує дату та ставить країну в графік, це означає тільки одне: кредитор налаштований на позитивний результат. Тому інформація про те, що в понеділок, 20 березня, Фонд мав розглянути питання про виділення Україні четвертого траншу кредиту, давала надію багатьом. Однак за день до цього українське питання несподівано зникло з порядку денного. Причиною тому стало бажання керівництва організації проаналізувати наслідки від блокади Донбасу для української економіки.
У Мінфіні не заперечують, що таке рішення кредитора викликано потребою в уточненні розрахунків економічних наслідків блокади Донецької та Луганської областей. «Уточнення цих розрахунків є важливим для обох сторін заради максимальної ефективності програми. Відповідні консультації вже розпочато. Плануємо їх завершити в найкоротші терміни», – зазначив міністр фінансів Олександр Данилюк.
З цією метою вчора Нацбанк провів позачергове засідання з цього питання. «Оновлені макропрогнози будуть надані МВФ. Діалог і технічні консультації з МВФ тривають», – повідомили в центробанку. Як зазначає регулятор, це має сприяти прискоренню виділення МВФ чергового траншу.
Блокадний тягар
Транспортна блокада залізничних колій із зоною АТО триває третій місяць. Тому уряд запровадив надзвичайні заходи в енергетиці. Наприкінці лютого Нацбанк заявив, що Україна втратить $2 млрд валютної виручки. Однак уже на початку березня прем’єр-міністр Володимир Гройсман озвучив песимістичніший прогноз. «Збитки українського гірничо-металургійного комплексу внаслідок блокади складуть близько $3,5 млрд, що призведе до скорочення до 75 тис. робочих місць у галузі», – заявив він.
Незважаючи на те, що спочатку президент Петро Порошенко та прем’єр-міністр Володимир Гройсман називали блокаду чинником, що дестабілізує економічну ситуацію. Однак уже 16 березня глава держави підписав указ, яким увів у дію ухвалене напередодні рішення РНБО. Отже, блокада стала позицією держави.
Невтішні прогнози
Держбюджет України на 2017 рік, який розраховували, виходячи із середньорічного курсу 27,2 грн/$1, передбачає інфляцію на рівні 8,1%. Зростання ВВП за підсумками року мало скласти не менше 3%. Однак тепер через блокаду ці показники стали нереальними. За даними РБК, в уряді вже розрахували, що обмінний курс на кінець року через вплив чинника блокади може збільшитися на 3 грн/$1 (оптимістичний сценарій) або на 5,6 грн/$1 (песимістичний сценарій). Отже, за прогнозами, за обох сценаріїв курс до долара може перевищити 30 грн/$1.
За словами екс-міністра економіки Віктора Суслова, факт того, що блокаду Донбасу офіційно підтримали на державному рівні, став визначальним для МВФ. «Внаслідок уведення блокади проти Донбасу дуже серйозно змінюються макроекономічні показники. По-перше, не буде запланованого зростання ВВП, блокада, як очікується, спричинить його падіння приблизно на 1,5%, очікуються вищі темпи девальвації гривні, порівняно з тим, що планувалося. А якщо це так, і програма не виконуватиметься, то потрібно тепер уточнити ці макроекономічні розрахунки, уточнити показники та вирішити, чи варто взагалі Україні давати гроші», – заявив він.
На думку виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, те, що зроблено МВФ, є очікуваним, бо не можна давати гроші країні, яка різко змінює макроекономічну картинку. «І не йдеться про просто перегляд, як каже українська сторона, нового прогнозу з економіки. Ідеться, в принципі, про різку зміну всіх макроекономічних параметрів, що були передбачені в програмі. Щодо економічного зростання, якщо припускати, що блокада триватиме до кінця року, то, звичайно, ні про яке 3-відсоткове зростання української економіки на цей рік не може йтися. Тобто максимальне зростання, яке покаже українська економіка, – це близько 1%», – вважає Устенко.
У зв’язку з цим змінюються й показники доходів держбюджету, зазначає економіст. «Якщо вірити статистиці, про яку говорить Кабмін, що минулого року близько $1,5 млрд було отримано з тимчасово непідконтрольних територій, то це означає, що в дохід держбюджету як мінімум така сума не буде отримана. І якщо вона не буде отримана, а витрати залишаються такими, як і раніше, як закладено в бюджет, як голосували в грудні минулого року, то ні про який дефіцит у 3% ВВП теж говорити не доводиться. Тоді дефіцит держбюджету може перебувати на позначці, що перевищує 4,5% ВВП», – наголосив Устенко.
Такий дефіцит держбюджету треба буде чимось фінансувати. «Доходи в короткостроковому періоді часу ніхто і ніколи не міг збільшувати, отже, треба буде різати витрати. Питання: якої частини витрат це торкнеться, тому що левова частка, близько трьох чвертей, усіх витрат українського бюджету – це соціальні захищені параметри. Як це буде зроблено? Це вкрай складно», – пояснив експерт. За словами Устенка, якщо питання блокади буде знято, то можна буде говорити про продовження співпраці з МВФ.
Формально гроші МВФ могли використовуватися тільки на поповнення золотовалютних резервів. Також від чергового траншу залежить продовження співпраці з іншими партнерами України – Європейською комісією, Європейським банком реконструкції та розвитку, Світовим банком, Європейським інвестиційним банком. Відмова в транші неминуче знизить України у фінансових рейтингах, а тому може поставити під удар інші позики.
«Ненадання Україні цього кредиту завдасть дуже великих іміджевих втрат для нас, оскільки треба розуміти, що надання чи ненадання цього траншу – це один з основних індикаторів для інших кредиторів. І МВФ у цьому випадку – це не тільки найбільший кредитор України», – заявив політолог Олег Саакян.
Не блокадою єдиною
Директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов у відстроченні надання кредиту від МВФ побачив й інші причини. За його словами, українське керівництво ще тиждень тому знало, що Фонд не розглядатиме «українське питання» 20 березня і траншу поки що не буде. «Відповідно, можна поки що дозволити собі популістські кроки, щоб позбавити козирів опонентів і наростити рейтинг. Тому РНБО так несподівано для багатьох погодила і транспортну блокаду Донбасу, і санкції проти «дочок» російських держбанків. Тепер усі в один голос твердять, що МВФ змінив рішення саме через блокаду – але це не зовсім так. Блокада – наслідок і зручний привід. Реальні причини глибші і вони, звісно, не публічні», – написав експерт у Facebook.
На думку Карасьова, перше, що змусило Фонд засумніватися в доцільності чергової мільярдної виплати, – це спроби продавити в НАБУ Найджела Брауна. «Ніхто навіть не намагається прикривати його близькість до президента та його оточення. І в МВФ, за моїми даними, впевнені, що з Брауном справ не буде. Підконтрольний аудитор зробить єдиний незалежний антикорупційний орган, що ефективно працює, не таким і незалежним», – вважає експерт.
Другою причиною міг бути черговий скандал з інвесторами, про який мало говорять в Україні, але добре знають у Вашингтоні. «Американська Cargill – до речі, найбільша продовольча компанія у світі – третій місяць не може отримати в Кабміну елементарні дозвільні документи для днопоглиблення споруджуваного терміналу. У країні війна та криза, а будівництво величезного терміналу в порту під загрозою зриву, бо на Грушевського з лютого не можуть знайти часу поставити один підпис. Логіка функціонерів МВФ зрозуміла – ви просите грошей однією рукою, а другою рукою розганяєте великих інвесторів, які дивом до вас потрапили», – написав Карасьов.
Утім, не виключено, що МВФ вирішив узяти тайм-аут в очікуванні чергового витка політичної турбулентності. Нагадаємо, що 14 квітня виповниться рік уряду Володимира Гройсмана, коли депутати можуть поставити питання про його відставку. І чим ближче до цієї дати, тим більше розмов про можливі кадрові перестановки в Кабміні.
«Перенесення українського питання МВФ стало наслідком блокади Донбасу. Але це може стати причиною для політичних трансформацій в Україні. Уже ні в кого не залишилося сумнівів, що мета блокади – це не сама блокада, а послаблення повноважень президента. Як мінімум може йтися про домовленості з локальних питань – про львівське сміття, про борги Коломойського перед Приватбанком, про перестановку крісел у Кабміні. Як максимум – блокада може призвести до дострокових парламентських або навіть президентських виборів», – резюмував політичний експерт Руслан Бортник.