Посол Королівства Бельгія Люк Якобс розповів «i» про економічне співробітництво між нашими країнами та про втрати бельгійських компаній від російських санкцій.
21 вересня цього року в Києві відбулося засідання Українсько-бельгійської Міжурядової торгової комісії, яка до цього востаннє збиралася ще 2012 р. Якими є підсумки та перспективи цього заходу, вельми важливого для розвитку відносин наших країн?
Почнемо з Торгової комісії. Відновлення її проведення – це шанс і для України, і для Бельгії. Обговорювалися питання та проблеми інвестицій (дії української митниці, функціональність законодавства України), взаємної торгівлі, а також торговельні бар’єри. Ми поговорили про ті галузі української економіки, куди могли б інвестувати наші бізнес-кола (енергетичний, ядерний сектори та сектор відновлюваної енергії). Також розглядали співпрацю у сферах інфраструктури та транспорту (зокрема, водні артерії та залізницю). І є бельгійські компанії, які зацікавлені в стратегічних контактах з Україною. Сподіваюся, що ця Торгова комісія стане каталізатором для встановлення потужніших відносин між Україною та Королівством Бельгія.
Також у межах Торгової комісії відбувся Українсько-бельгійський бізнес-форум. Наскільки він був успішним?
Під час його проведення було розглянуто типові проблеми та потреби, з якими стикаються бельгійські підприємства та фірми в процесі виходу на український ринок. Зокрема, оподаткування, а також питання, пов’язані з митницею, фітосанітарними нормами та сільськогосподарською сферою. На бізнес-форумі були присутні представники бельгійських компаній, які вже мають інвестиції в Україні. Вони ділилися своїм досвідом, зокрема, компанія Schreder (світовий лідер із зовнішнього освітлення) – це найстаріший бельгійський інвестор у вашій країні, що працює на українській території з 1990 р. Вона встановлювала освітлення на вулицях Тернополя, разом з тернопільською компанією «Ватра ». Також в Україні функціонує бельгійська компанія «ACP», яка є постачальником CO2.
Говорячи про Торгову комісію, Ви сказали, що під час її проведення обговорювали проблеми щодо торговельного співробітництва. У чому їхня суть?
Основні проблеми, більше системні. Якщо говорити про митницю, це швидкість пропуску та оцінювання вартості імпортованих товарів. Також, як я вже говорив, є проблема з оподаткуванням: ми чуємо від бельгійського бізнес-сектора постійні скарги.
Ви згадали, що бельгійська сторона готова співпрацювати з Україною у сферах енергетики, енергоефективності та відновлюваних джерел енергії. Йдеться про якісь конкретні проекти?
Поки що це тільки наміри бельгійських ділових кіл. Але раніше Бельгія вже мала співпрацю з компанією «Енергоатом» та взагалі у сфері ядерної енергетики з Україною. І зараз ми будемо обговорювати, як можна продовжити ці відносини. Також наша держава та компанії беруть участь у різних проектах, що спонсорують в Україні міжнародні фінансові організації, наприклад, за програмою Чорнобиля.
За Вашими словами, Торгова комісія відвідувала Полтаву. З 2003 р. існує Угода про співробітництво між Полтавською областю та бельгійською провінцією Ено. Як вона виконується, в економічному аспекті?
Ено і Полтава – це єдиний приклад співпраці області та провінції, до речі, вельми успішний. Контакти здебільшого сфокусовано на аграрному секторі, сільському господарстві. Аграрні інститути провінції Ено та Полтави співпрацюють між собою. Зараз досліджується якість зерна за фітосанітарними нормами, щоб визначити, чи можна його експортувати до країн Європейського союзу і чи буде придатне українське зерно для європейських земельних ґрунтів.
Також ішлося про співпрацю регіону Валлонія з Черкасами. Що Вам про це відомо?
До Черкас зараз заходять бельгійські інвестиції. Зокрема, компанія Hranex створила фермерське господарство середнього рівня, де вирощують картоплю, кукурудзу й різні види зерна. Ферма працює на новітньому бельгійському обладнанні. Крім цього, у Черкаській області функціонує підприємство Shapl з виробництва віконних рам.
Торік обсяги двосторонньої торгівлі зменшилися на третину порівняно з позаминулим роком. Які дані за минулі місяці цього року?
За даними Бельгійського агентства зовнішньої торгівлі, на початок 2016 р. відзначається підвищення рівня двосторонньої торгівлі, що значною мірою пов’язано з підписаною Україною Угодою про асоціацію з Європейським союзом. Особливо це стосується українського експорту до Бельгії. За три місяці 2016 р. експорт українських товарів до нас зріс на 45,2%, а бельгійський імпорт в Україну – збільшився тільки на 29,4%. Щодо минулого року, то в нас інші дані – падіння склало тільки 20% (в обидва боки).
Якщо говорити про час, коли експорт українських товарів переживав пік – це 2012 р. (постачання налічувало €876,7 млн). А найкращим роком для бельгійського імпорту в Україні став 2014 р. (постачання становило €407 млн).
Які основні категорії товарів, що експортуються до Королівства Бельгія з України?
Ваша держава на сьогодні є для нас 65-м постачальником серед усіх країн світу. Станом на перший квартал 2016 р. основну нішу займають плодоовочева продукція, метали, а також жири та олія. Якщо порівнювати з попереднім роком, то попит на метали, фрукти та овочі знизився на 2-5%. З основного списку зникла хімічна продукція.
З Бельгії в Україну імпортують низку товарів. Які з них посідають основні позиції впродовж багатьох років?
Минулого року кістяк бельгійських товарів в Україні склали хімічна продукція, техніка й обладнання, а також продукти харчування. Зараз збільшилися закупівлі хімічної продукції, зріс інтерес до нашого транспортного обладнання.
Станом на 1 січня 2016 р. інвестиції з Королівства Бельгія в українську економіку становили $118 млн. Які бельгійські компанії вкладають гроші в Україну?
Puratos, лідер у Бельгії з кондитерських виробів, у травні 2016 р. в Біляївському районі Одеської області офіційно відкрила завод з виробництва маргарину, начинок і сухих сумішей, у створення та запуск виробничих потужностей якого вкладено понад €7 млн. А компанія HIMA (виробник м’яких меблів) улітку цього року розпочала будівництво меблевої фабрики в Бориславі Львівської області, у результаті буде створено близько п’ятисот робочих місць. Сума інвестицій становить €6 млн.
Чи був бельгійський бізнес на території Донбасу? Яким є його становище зараз?
Так, і зараз на території, підконтрольній Україні, працюють дві бельгійські компанії. Одна з них (розташована в Бахмуті), виробляє порцеляну та глиняні вироби. Інша розташована в Краматорську та спеціалізується на гіпсокартоні.
Бельгійські інвестиції на Донбасі мають історичне коріння, і наші країни мали торгові відносини й обмін технологіями ще багато років тому. Наприклад, Єнакіївський металургійний завод (називався «Російсько-Бельгійське металургійне товариство») та Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча (називався «Російський Провіденс») були засновані інвесторами з Королівства Бельгія.
Але бельгійські інвестори не обмежувалися видобутком вугілля та залізної руди, виробництвом чавуну та сталі. Наприклад, у колись маленькому селі під назвою Костянтинівка було започатковано виробництво скла, дзеркал та сталі. І дотепер у цьому населеному пункті є наша компанія Sibelco та Siniat. А в Лисичанську було створено підприємство, яке стало згодом найбільшим в СРСР Лисичанським содовим заводом.
24 липня цього року до Парламенту Королівства Бельгії було внесено резолюцію про скасування антиросійських санкцій, ініціатором якої став депутат Альдо Каркассі. Восени її мають розглянути в Комітеті із зовнішніх справ Палати Представників. Якою є доля цього документа? Наскільки є можливим ухвалення такої резолюції, за прикладом регіонів Італії, Німеччини, Франції, Австрії, Кіпру…
Те, про що Ви говорите, я б не називав резолюцією. Це більше пропозиція – і всього лиш одного члена парламенту, який є єдиним обраним представником партії Partie Populaire. Крім того, ця партія не входить до складу урядової коаліції. У цій резолюції депутат Каркассі просить федеральний уряд запропонувати Європейському союзу відмовитися від санкцій проти Росії. Ця ініціатива, справді, була зареєстрована і зобов’язана пройти повністю весь законодавчий процес. Уже має бути винесено рішення щодо доцільності обговорення цього питання в бельгійському парламенті.
Якщо йти за процедурою, то спочатку розгляд має відбутися в Комітеті із зовнішніх справ. Як мені відомо, цього поки що не відбулося. Хоча деякі ЗМІ вже рясніють заголовками «Бельгія розгляне резолюцію про скасування санкцій проти РФ», однак це не зовсім відповідає дійсності.
Крім того, навіть якщо в парламенті проводитимуть дебати на рівні комітетів, це зовсім не говорить про зміну позиції бельгійського уряду загалом. Особисто я не надаю особливого значення такій пропозиції, бо її зробила тільки одна людина. І, напевно, матиме нульові шанси на проходження в парламенті Бельгії.
Що скажете про збитки, яких зазнає ваше Королівство через антиросійські економічні санкції ЄС та відповідне ембарго Росії? Бельгійські виробники, зокрема тваринники та садівники, дуже постраждали від цих заходів. Загальні збитки від російських контрсанкцій досягають €200 млн на рік. А через антиросійські санкції в серпні цього року різко впали ціни на бельгійські продукти. Як ваш уряд збирається виходити з цієї ситуації?
Я не впевнений у названих цифрах. Щодо російських санкцій стосовно Королівства Бельгія та решти країн Європейського союзу, то Росія сама себе ізолює через анексію Криму та війну на Донбасі.
Не стану заперечувати, вплив російських санкцій на бельгійських експортерів є доволі значним. Адже Російська Федерація посідала дев’яте місце серед світових ринків, куди ми мали можливість експортувати свою продукцію. Утім, наші компанії досить креативні, щоб знайти інші ринки збуту своєї продукції. І бельгійці зараз можуть лише поспівчувати російським споживачам, що вони позбавлені можливості отримувати наші якісні продукти. На жаль, саме звичайний росіянин стає жертвою та заручником не європейських санкцій, а контрсанкцій Росії.
Однак за інформацією Об’єднання фламандських сільськогосподарських виробників, нові ринки зі збуту продукції (яблука, груші, свинина, сухе молоко, томати) Королівством Бельгія не знайдені, замість російського ринку. Наприклад, понад 50% урожаю бельгійських груш і майже всю свинину постачали до Росії. Які нові ринки знайшли ваші виробники?
Справді, зараз складний період для тих, хто вирощує фрукти, та вони – не банкрути. Я не применшую вплив російських контрзаходів на економіку Королівства Бельгія, однак і не перебільшую. Усе, що раніше експортували до Російської Федерації, тепер споживається нашим внутрішнім ринком та іншими країнами світу. Російські санкції щодо країн Європейського союзу навчили бельгійських виробників орієнтуватися не на одне джерело для експорту, а дивитися на альтернативні ринки, зокрема на український.
Люк Якобс народився 1961 р. в місті Льовен (Бельгія). Закінчив Льовенський католицький університет (магістр права). Працює в МЗС Бельгії з 1986 р. Під час головування Бельгії в ЄС (у другій половині 2001 р.) вів переговорний процес на саміті Україна-ЄС у Ялті. З 11 вересня 2014 р. – посол Бельгії в Україні. Одружений, батько п’ятьох дітей. Захоплення: гра на гітарі, підводне плавання з аквалангом, їзда на велосипеді, читання художньої та науково-популярної літератури.