План дій, спрямований на ефективну боротьбу з контрабандою і тіньовими схемами на митниці, розробку якого прем'єр-міністр Володимир Гройсман анонсував як спільний проект уряду і правоохоронних органів у червні цього року, вже сьогодні, за його словами, дав позитивний результат – щоденні надходження від митниці до держбюджету зросли на 31,3%.
Методом «кнута»
«Відчуйте різницю – якщо до введення посилених заходів щодо боротьби з контрабандою митниця «давала» в держбюджет 1,338 млрд грн в день, то нині ми маємо 1,757 млрд грн щоденних надходжень. Це понад 400 мільйонів гривень в день!», – наголосив під час чергового засідання уряду Володимир Гройсман, інформують Економічні Новини.
Тим часом раніше, підбиваючи підсумки 2017 року, Гройсман зазначав, що зусиллями уряду і правоохоронних органів у напрямі детінізації роботи митниці в минулорічний держбюджет додатково надійшло 70 млрд грн.
Проте прем’єр-міністр вважає, що на митниці ще достатньо «великої риби» – тих, хто «кришує» контрабанду і «сидить» «на схемах». «Переконаний, що в кишенях «тіньовиків» осідають ще десятки мільярдів», – заявив він.
Усю «велику рибу» Гройсман має намір зловити і покарати з допомогою НАБУ, САП, ДФС і СБУ. Про свої методи боротьби він попередив «тіньовиків» ще на презентації Плану дій з ефективної боротьбі з контрабандою і тіньовими схемами на митниці. «Наше об’єднання (уряд + правоохоронні органи – ред.) дасть змогу нам жорстко карати всіх тих, хто має відношення до контрабанди. Будемо знищувати тіньові схеми і залучати кожну гривню до бюджету. Попереджаю всіх: стережіться і починайте служити державі. Кожна гривня має бути в бюджеті», – наголосив тоді глава уряду. На його думку, навівши на митниці порядок, можна врятувати від руйнації промисловість і дати новий поштовх розвитку економіки.
Прихильники «силових методів» у боротьбі з контрабандою на митниці є і у Верховній Раді. Так, в ефірі одного із телеканалів депутат Борислав Береза висловився за те, щоб на 100% замінити всіх тих, хто працює на митниці, а також тих, хто контролює їхню роботу. Всіх, хто займався контрабандою – під суд. «Не потрібно приймати нові закони, вони вже є і їх необхідно дотримуватись. Якщо хтось порушує закон або займається контрабандою, то він має бути за це покараний. Незалежно від того, ким є ця людина: державним службовцем або контрабандистом», – зазначив Борислав Береза.
Методом «пряника»
Тим часом президент «Українського аналітичного центру» Олександр Охріменко вважає, що «силові методи» Володимира Гройсмана – це далеко не найкраще. Для української економіки в тому числі. «Знаєте, яка проблема Гройсмана? Він дуже часто – навмисно або через незнання – говорить і планує те, що не відповідає економічним реаліям. На сьогоднішній день посилення фіскального тиску або введення нових податків нічого не дасть. Потрібно дати бізнесу можливість розвиватися. Якщо натомість від нього постійно щось віджимати, то від бізнесу нічого не залишиться», – сказав в коментарі «Економічним новинам» Олександр Охріменко.
У тому, що «за рахунок тільки однієї контрабанди економіку не піднімеш», переконаний і президент Асоціації «Укрсудпром» економічний експерт Віктор Лисицький. «У нас є фундаментальніші проблеми, ніж боротьба з контрабандою, – це система регулювання відносин держави і бізнесу. Статистика свідчить, що дедалі більше людей виїжджають за кордон, і це позначається на їхньому сукупному доході. У другому кварталі доходи громадян, згідно з даними Нацбанку, за кордоном становлять 2, 922 млрд, а нещодавно вони були на рівні 1 млрд. Те, що громадяни мають змогу там заробити, це звісно добре, але крім боротьби з контрабандою нашій владі потрібно створити можливості для заробляння грошей тут – в Україні. В першу чергу – це підтримка малого бізнесу. За статистикою кількість людей, які працюють в малому бізнесі, не відповідає їхнім доходам. Не можна розраховувати тільки на доходи людей з-за кордону. За таких розкладів стан нашої економіки буде погіршуватися. Тому уряду потрібно більше приділяти уваги радикальному вдосконаленню регулювання роботи малого бізнесу. Як кажуть в США, – «фермер створив Америку», тобто малий бізнес», – зазначив в коментарі «Економічним новинам» Віктор Лисицький.
На думку Олександра Охріменка, та цифра надходжень до держбюджету з митниці, яка «віджата» «силовими методами», станом на сьогодні – межа. «Тими методами, якими зараз діє Гройсман, домогтися більших результатів від митниці він не зможе», – зазначив президент «Українського аналітичного центру».
Головне – результат
Водночас Віктор Лисицький зростання щоденних надходжень від митниці до державного бюджету на 31,3% називає абсолютно природним результатом того, що робить уряд. «Те, що виросли ці доходи, дуже добре і можна цьому радіти. Це абсолютно природний результат того, що робить уряд», – каже він.
Лисицький також вважає, що у своїх намірах збільшити доходи до держбюджету від митниці методом боротьби з контрабандою, уряду є куди рухатись – контрабанди ще багато. «Я вважаю, що в цьому напрямі уряду не варто задовольнятися тими успіхами, які в нього вже є. На митниці досі діють певні схеми для проходження «контрабасу», в митних регулюваннях схеми – дірка на дірці. Багато з них навіть важко розгледіти, але вони є. Цей приріст, про який говорить Гройсман, може бути значно більшим. Потрібно краще працювати в системі регулювання», – вважає він.
Про те, що навіть «малою кров’ю» можна збільшити доходи до держбюджету від митниці у 2-3 рази, у коментарі Економічним новинам заявив голова Комітету економістів України Андрій Новак. «Якщо «виключити» схему на митниці, за якою проходження товару взагалі не фіксується, а також схему значного заниження вартості товару при розмитненні, то можна збільшити доходи від митниці до держбюджету у 2-3 рази», – зазначив він.
На думку Новака, рівень технічного забезпечення, який сьогодні існує на митниці чи може бути, з технічного боку, має унеможливити проходження контрабанди. «Проте, схоже, попри гучні заяви про боротьбу з контрабандою, політичної волі тут не вистачає», – каже він.
Про те, що повністю контролювати митницю за допомогою електронних засобів можна, говорить і Віктор Лисицький. «Якщо це електронна митниця, яка ефективно працює, то схема є такою: перед тим, як відправляти свою продукцію за кордон, потрібно заздалегідь надати про неї інформацію, яка потрапляє у базу даних, де є можливість багато разів все перевірити. У разі купівлі чогось за кордоном необхідно про це повідомити митницю заздалегідь, щоб вона мала змогу все перевірити ще раз і зробити свої висновки», – сказав він.
Зважаючи на це, неважко зробити висновок – якщо контрабанда на митниці ще досі існує, то вона комусь потрібна. І попри те, що, за словами Андрія Новака, міжнародним партнерам важко співпрацювати з нашою владою за значного обсягу корупції та контрабанди, Україна досить «успішно» постачає контрабандою деревину в країни Європейського Союзу.
Так, згідно з доповіддю британської неурядової організації Earthsight (вивчає проблематику незаконної вирубки лісів по всьому світу), Україна посідає перше місце з експорту контрабандної деревини в країни ЄС. «Незважаючи на мораторій, що, згідно з українським законодавством, має забороняти вирубку лісів, а також в обхід тих регламентів і сертифікацій, що діють в країнах Євросоюзу, український ліс вирубають і вивозять такими темпами, що за чотири роки його експорт в країни ЄС зріс на 75%, перевищивши позначку в мільярд євро в 2017 році. Наші дані свідчать, що сотні державних компаній беруть участь у систематичному, свідомому порушенні законодавства», – зазначають у Earthsight.
У свою чергу, для того, щоб побороти контрабанду на митниці, Віктор Лисицький також радить всіх привчати до того, що не можна заробляти на обкраданні держави. «Це непросто, я розумію, але це потрібно робити», – каже економічний експерт.