Нещодавно міністр соціальної політики Андрій Рева запропонував нараховувати субсидію і трудовий стаж українцям, які працюють за кордоном.
«Ми готові давати субсидію сім’ям, де люди працюють за кордоном, за умови, що вони добровільно застрахуються і заплатять внесок хоча б за 3 місяці. Мінімальний внесок – це 2500 грн, а ми за це даємо їм субсидію і страховий стаж, що даватиме людям право на пенсію. Це заохочувальний момент, що має давати людям можливість користуватися системою соціального захисту», – сказав міністр.
Як зазначив «і» директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко, така пропозиція не матиме популярності серед тих, хто працює за кордоном: «Міністр висловив те, що майже завжди говорили чиновники, і, до речі, колишньої влади теж, не бачачи або не бажаючи бачити багато чого. Справді, люди, що працюють за кордоном, надсилають в Україну чималі кошти, це позитивно впливає на курс нашої національної валюти. А посадовці бачать лише гроші, які прямо, а не опосередковано надходять до бюджету. Тому вигадали ще одне джерело надходження коштів – заплати внесок і отримаєш субсидію, матимеш право на пенсію тощо».
Українці зі стажем, які платили достатні внески до Пенсійного фонду, зокрема й ті, хто працював за кордоном, матимуть право на отримання пенсії в Україні.
Так говорить і голова правління Пенсійного фонду Олексій Зарудний: «Ті, хто мав стаж відповідно до українського законодавства, хто платив достатні внески до Пенсійного фонду, матимуть право на отримання пенсії в Україні. Зокрема й ті, хто працював за кордоном. До речі, нововведення, що передбачає нове законодавство, – це можливість, коли, наприклад, людина працювала за кордоном, сплатити за ці періоди (2004-2010 рр.) і відновити право на отримання пенсії. Платити не за всі роки, а тільки за ті, коли людина працювала за кордоном, щоб оновити свій страховий стаж».
Крім того, ті, хто вже здобув право на пенсію за вислугою років, можуть ним скористатися в будь-який інший час надалі. Тобто ті люди, які ці пенсії заробили, їх отримуватимуть.
Зазначимо й таке: сьогодні наша держава передбачила три варіанти отримання пенсій, включно й тим людям, хто працював певний час за кордоном. Перший: якщо страховий стаж становить 24 роки 9 або 11 місяців (а за новим законодавством потрібно мати 25 років страхового стажу), то людина може 1 місяць або 1 рік допрацювати і вийти на пенсію в тому віці, коли допрацює цей стаж.
Другий варіант. Якщо людина зараз не працює, і їй бракує стажу в певній кількості, то можна докупити стаж – заплатити за ті періоди, за які не було внесків.
Третій варіант. Запроваджено перехідний період три роки, коли людина може вийти на пенсію в 60 років, однак це буде не пенсія, а державна соціальна допомога, і до призначення пенсії вона отримуватиме таку допомогу. Тобто копійки.
Чи придатні цілком або частково такі варіанти, включно з тими пропозиціями, про які говорив міністр, для наших заробітчан?
Як зазначив «і» експерт з питань праці Андрій Демчишин, такі пропозиції з «докупівлі» стажу або сплати мінімальних внесків, щоб мати право потім претендувати на пенсію чи субсидії з виплати комунальних платежів, не матимуть однозначно популярності серед тих, хто працює або працював за кордоном.
Андрій Биченко вважає, що всіх громадян, які працюють за кордоном (або вже там працювали) можна поділити на два класи: «Так, до першого з них належать ті, хто поїхав на нетривалий час працювати за кордон і повернувся в Україну, і тут уже намагається знайти собі роботу. Вони можуть бути трохи зацікавлені в такій «докупівлі» стажу. А ось представники другої групи – ті, хто вже давно працює за кордоном і, можливо, на старість захоче повернутися в Україну й тут отримувати пенсію, у такому однозначно не зацікавлені».
Треба сказати, що ці класи «мігрують» з одного в інший, а отже, знайдеться дуже мало людей, яких зацікавлять такі пропозиції Міністерства соціальної політики і праці.
Взагалі та пенсія, яку нині отримують пенсіонери в Україні, становить одну третину – одну четверту місячного можливого мінімального заробітку в європейських країнах. Люди самі збиратимуть собі на пенсію там, у європейських та інших країнах, просто відкладаючи гроші.
Експерти вважають, що всі такі пропозиції від влади – просто чергові піар-трюки перед виборами або прагнення хоч якось показати себе з позитивного боку перед звичайними українцями.
Хоча не можна сказати, що люди, які працюють за кордоном, зовсім обділені пенсійними «рішеннями».
Так, ще 13 серпня 1992 р. підписано багатосторонню міжурядову угоду про гарантії прав громадян держав – учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення. Згідно з нею призначають пенсії громадянам держав-учасників за місцем проживання. Розмір пенсії обчислюється із заробітку за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу.
Така угода між урядами, між урядами України та Азербайджанської Республіки – з 2 листопада 1996 р., з Молдовою – з 19 листопада 1996 р.. Відповідно до них пенсійне забезпечення громадян України, Грузії, Азербайджану, Молдови та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством тієї держави, на території якої вони постійно проживають.
Під час призначення пенсії, зокрема на пільгових умовах і за вислугу років, обчислення трудового (страхового) стажу здійснюється за законодавством держави, що призначає пенсію. У всіх випадках розмір пенсії не може бути нижчим від мінімального.
Такий договір між Україною та Чеською Республікою набув чинності 1 квітня 2003 р. Під час призначення пенсій в Україні період роботи в Чехії по 31 березня 2003 р. після відповідного підтвердження чеською стороною зараховується до страхового стажу як стаж роботи в Україні, а за період роботи в Чеській Республіці після 1 квітня 2003 р. частину пенсії призначає Чехія.
Під час призначення пенсії в Україні період роботи в Словаччині до 31 грудня 2001 р. після відповідного підтвердження словацькою стороною зараховується до страхового стажу як стаж роботи в Україні, якщо особа, яка звернулася за пенсією, станом на вищезазначену дату постійно проживала на території України. За період роботи в Словацькій Республіці, починаючи з 1 січня 2002 р., частину пенсії виплачує Словаччина.
Отже, наші заробітчани в цих країнах можуть сподіватися на пенсійне забезпечення, якщо, звичайно, вони працювали і працюють там легально.