Ще нещонедавно Кремль погрожував у прямому сенсі заморозити Євросоюз від Кракова до Дубліна, і з цією метою «Газпром» навіть припинив «на невизначений термін» прокачування газу «Північним потоком-1». Внаслідок цього ціни на газових ринках ЄС злетіли на 30% – до 2 460 доларів за тисячу кубометрів.
Європейські уряди почали активно заповнювати газосховища, ФРН відклала закриття 4 АЕС, а на середземноморському та балтійському узбережжях ЄС розпочалося будівництво терміналів для зрідженого газу. Європейці з якимось бешкетом, начебто під музику 9-ї симфонії Бетховена, що є гімном Євросоюзу, почали готуватися до зими: зміцнювали теплоізоляцію, запасалися дровами, вугіллям, закуповували теплі речі тощо
У вересні 2022 року «Газпром» припинив прокачування газу «Північним потоком-1». Внаслідок ціни на газових ринках ЄС злетіли, пише оглядач haqqin.az Фарид Исаев
Чим закінчився «газовий шантаж» Росії?
Головний аналітик празького Центру безпекової політики «Європейські цінності», колишній прес-аташе представництва ЄС в Україні Давид Стулик прокоментував енергетичну ситуацію в ЄС таким чином: «Європа блискуче впоралася з російським газовим шантажем, благополучно пережила зійшла з російської газової голки».
По російських телеканалах крутили ролик про Європу, що замерзає: обмерзлі лінії електропередач, бездіяльні заводи і фабрики, завалені снігом безлюдні селища і дороги. Потім, щоправда, з’ясувалося, що це були кадри селищ у Ленінградській області, але про це в ролику, що вразив уяву росіян, нічого сказано не було.
Аналітик відзначив два чинники, які відіграли ключову роль у провалі російського плану «поставити Європу на коліна», викликати масове невдоволення європейців своїми урядами, влаштувати кризу загальноєвропейських інститутів, яка б призвела до розколу ЄС та відмови європейських політиків від підтримки України.
У відповідь на ці погрози європейська спільнота об’єдналася з метою знищення монополії “Газпрому”. Люди з власної ініціативи почали максимально економити газ, тож по всій Європі витрати газу різко скоротилися. Наприклад, споживання газу в Чехії виявилося найнижчим за останні 8 років – і це при тому, що всі підземні газосховища були заповнені на 100%. ЄС вдалося забезпечити постачання зрідженого газу з альтернативних джерел, основними з яких стали США, а також країни Перської затоки.
Крім цього, європейці в найкоротший термін змогли встановити плавучі термінали для зберігання та регазифікації зрідженого газу в Північному морі та Балтиці. Цікаво, що спалювання вугілля в Європі побільшало лише незначно: нинішня зима виявилася досить теплою.
За словами експерта, російський шантаж надав нового імпульсу розвитку зеленої енергетики. Наприклад, у ФРН на 50% збільшилася вироблення енергії, отриманої від альтернативних джерел – вітру та сонця.
Таким чином, резюмував Давид Стулік, Європа вийшла переможцем із розв’язаної Росією енергетичної війни. Питання з газом наступної зими вже вирішене. З початку року Чехія, наприклад, не імпортувала жодного кубометра російського газу. На тлі цього стався обвал цін, тому вартість газу повернулася до рівня 2020 року. Крім того, ЄС продовжує активну роботу щодо диверсифікації джерел газових поставок.
З усіх європейських країн одна лише Угорщина тривалий час намагалася отримати для себе якісь вигідні умови щодо постачання російського газу, порушуючи тим самим принципи європейської солідарності. Справа в тому, що Угорщина мала договір з «Газпромом», підписаний 2022 року. Згідно з цією угодою, вартість газу, встановлена для Угорщини, на 3-4 місяці запізнювалася від світових цін на цей енергоносій. Коли у жовтні 2022 року стався стрибок світових цін, Будапешт порівняно з іншими країнами ЄС купував надзвичайно дешевий газ. Потім світові ціни впали, і Угорщина почала купувати російський газ, який коштував набагато дорожче, ніж той, що експортувався до інших європейських країн. Після цього угорці винесли для себе урок: не слід залежати від одного постачальника – «Газпрому». В результаті Будапешт нещодавно уклав угоду про імпорт азербайджанського газу.
За словами Стуліка, “Європа блискуче впоралася з російським газовим шантажем, благополучно пережила зиму і остаточно зійшла з російської газової голки”.
Давид Стулік зазначив, що у випадку з Угорщиною історія з російським газом розвивалася в період непростої внутрішньополітичної ситуації в країні: через порушення принципів демократії ЄС скоротив економічну допомогу Будапешту. Тепер угорці почали більше цінувати переваги, які надає членство у Євросоюзі.
За словами Стуліка, одним із найважливіших рішень ЄС у плані газової політики стала установа Єврокомісією газової агенції, яка займатиметься закупівлями газу для всього ЄС. Ідею створення такої організації було почерпнуто з досвіду закупівлі антиковидних вакцин. Тепер одна компанія вестиме переговори та закуповуватиме газ для всіх енергетичних організацій Європи, що має посилити позиції європейців щодо постачальників газу. Постачальники більше не вестимуть переговори окремо з чеськими, німецькими чи румунськими компаніями. Усіми переговорами завідуватиме європейська газова агенція, яка купує газ від імені європейських компаній. В цьому випадку не залишиться місця для різного роду підкилимної гри, перетягування ковдри. Не залишиться важелів впливу для таких лобістів «Газпрому», як Герхард Шредер чи віце-канцлер Німеччини Зігмар Габріель, який свого часу передав до російських рук німецькі газосховища.
Експерт вважає, що у Кремлі мали здивуватися тому, як згуртувалася Європа. Німеччина всіляко сприяла транзиту газу через свою територію до Чехії, а Нідерланди передали іншим країнам надлишки з газосховищ. Політолог пожартував, що європейцям треба було б подякувати Путіну за його неоціненний внесок у посилення солідарності єдиної Європи, адже вийшло щось цілком протилежне очікуванням Москви: жодних революцій, бунту замерзаючих народних мас – нічого з прогнозів російських пропагандистів не справдилося.
Європейцям треба було б подякувати Путіну за його внесок у посилення солідарності єдиної Європи, адже вийшло цілком протилежне очікуванням Москви
Проте, як зазначає політолог, Європа поки не готова до повного торговельного ембарго, накладеного на російські товари. Часткове прокачування російської нафти до Європи ще триває. У Росії залишилися і продовжують працювати європейські компанії, ведеться торгівля промисловими товарами, оскільки є чимало галузей, які не потрапили до санкцій. Важко сказати, коли товарообіг Європи з Росією стане нульовим; навіть не всі російські банки відключені від системи SWIFT. Філософія європейських санкцій така, що економічні обмеження не повинні завдавати шкоди економічним та соціальним інтересам ЄС. Європейські керівники зважують плюси та мінуси, що походять від антиросійських санкцій. Якщо збитки виявляються надмірно високими, то ЄС відмовляється від запровадження санкцій. Навіть Польща, налаштована переважно антиросійськи, залежить від російського експорту певних товарів. Бельгія висловлюється проти санкцій у сфері торгівлі діамантами, адже такі обмеження можуть сильно вдарити по економіці країни.
За словами політолога, зараз Захід обговорює 11-й пакет санкцій, де значне місце приділено вторинним санкціям щодо тих країн, які допомагають РФ обходити обмеження, що вже є. Взагалі ефект від санкцій має накопичувальний характер, і Москва зазнає все більших фінансових труднощів. Важко спрогнозувати, коли в РФ закінчаться гроші на виплату пенсій та зарплат держслужбовцям, а також військовим. Безперечно, Росія зараз активно витрачає свій резервний фонд, і настане момент, коли у Кремля не залишиться коштів. У такому разі Москва втратить можливість фінансувати війну.
З усіх європейських країн лише Угорщина тривалий час намагалася отримати для себе вигідні умови щодо постачання російського газу.
Щоб цієї мети було досягнуто якомога раніше, дуже важливо повністю припинити імпорт російських енергоресурсів. Зараз у світі багато газу на експорт, і Росії треба кудись подіти свій газ. Вона може продавати газ Китаю та Індії, але ці країни вже мають своїх постачальників, і з ними укладено угоди. Китайці, втім, можуть відмовитися від традиційних постачальників на користь РФ, якщо Газпром запропонує дуже низькі ціни. Але в такому разі ці знехтувані Китаєм постачальники почнуть продавати газ Європі. І програє знову ж таки Росія, яка змушена буде продавати газ за дуже низькими цінами, до яких її соціальна система не пристосована. У російському держбюджеті вже є величезна дірка через введені санкції: це дефіцит у майже два трильйони рублів. Нічого подібного в історії сучасної Росії не було, наголосив експерт.
Захід рішуче налаштований закрити всі лазівки, якими Росія намагається обійти санкції. Тепер під вторинні санкції можуть потрапити компанії Туреччини, Казахстану, Вірменії та інших країн. Наприклад, експорт з Вірменії до Росії пральних машин і мікрохвильових печей збільшився на 400%. Зрозуміло, що це пов’язано з нестачею в Росії чипів, які зараз знімають із побутової техніки та використовують у озброєнні для війни проти України. Коридор цих постачань складно прикрити, але вже зараз загроза вторинних санкцій дає плоди. Так, банки ОАЕ та Кіпру закрили рахунки російських громадян. Москві дедалі складніше стає витримувати санкційний тиск.