Останні роки Україна знаходиться у стані протистояння російській агресії. Найстрашніше, що загарбницька політика сусідньої держави здійснювалась століттями, спрут розростався й закріплювався зсередини України, і лише в 2014 році, коли Україна вкотре довела своє право на самовизначення, Росією була здійснена відверта окупація українських територій.
Саме це спонукало владу до рішучих дій відносно фінансових установ з часткою у статутному капіталі Російської Федерації.
У березні 2017 року Указом Президента України Петром Порошенком було введено в дію рішення РНБО стосовно санкцій щодо п’яти банків із російським капіталом: ВТБ, БМ Банк, Промінвестбанк, Сбербанк, VS Bank. Очікувалось, що протягом року «дочки» російських держбанків залишать Україну, однак цього не сталося. Кількість банків країни-агресора на території України зменшилась лише на одну фінустанову: VS Bank придбав Сергій Тігіпко.
У 2018 році Указом Петра Порошенка було продовжено санкції чотирьом фінансовим установам, які прямо чи опосередковано належать країні-агресору. За даними НБУ, станом на лютий 2018 року, «Сбербанк» на 100% належить ПАТ «Сбєрбанк Росії»; «Промінвестбанк», станом на січень 2018 року, на 99% належить Державній корпорації «Банк розвитку та зовнішньо-економічної діяльності «Внєшекономбанк»; ВТБ Банк – у грудні 2018 року розпочато процедуру ліквідації; БМ Банк – у березні 2018 року прийнято рішення про припинення банківської діяльності зі збереженням юридичної особи.
Активісти в Україні неодноразово проводили пікетування відділеннь російских банків в різних містах країни. Активісти зверталися до перехожих із закликом бойкотувати російські банки, наклеювали на вікна наліпки із зображенням Кремля та надписом: “Увага, це банк країни-агресора”. Відбувалися акції, під час яких на дверях банківських відділень, а також на самих банкоматах активісти наклеювали етикетки з надписом #rusbank.
Завершується другий рік після введення обмежень щодо діяльності російських банків на території України, однак жоден із сценаріїв – продаж або згортання – в повному обсязі не здійснився.
Більше того, «Сбербанк» та «Промінвестбанк» активізували роботу по стягуванню заставного майна українських компаній. На сайтах банків у відкритому доступі розміщена інформація щодо об’єктів, долю яких вирішують санкційні фінустанови. Приміром, «Промінвестбанк»: будівля палацу культури (пл. 3,876,89 га , м. Кременчуг); комплекс будівель та споруд комерційного призначення (20, 855 га , м. Львів); земельна ділянка (площа 17 га, Київська обл.. Бориспільський р-н) та інші.
На сайті «Сбербанку» у списку об’єктів, що знаходяться під заставою, значаться Київський завод безалкогольних напоїв «Росинка» ( площа земельної ділянки 31, 124 га, Київ); будівля готельного комплексу (загальна площа 11 914,9 кв.м, м. Одеса); завод по виготовленню гумово-технічних виробів (площа земельної ділянки 29,968 га, м. Біла Церква); адміністративна будівля (земельна ділянка 0,8278 га, м. Нова Каховка ) та багато іншого.
І це лише невеличкий витяг із списку, в якому налічується сотні об’єктів українських компаній, що знаходяться у заставі російських банків. Однак цікавішим є інше: у той момент, коли заставне майно переходить у власність того чи іншого банку, у фінансової установи з’являється формальний привід переоформлення на себе договору оренди на земельну ділянку. Жодних сумнівів немає, що агресор чинитиме саме так. Це не припущення, не ймовірність, а реальні події, які розгортаються не на непідконтрольній території, а просто в центрі столиці України.
Так, у листопаді 2018 року Департамент земельних ресурсів КМДА зареєстрував проект рішення, де пропонується по спрощеній процедурі передати Акціонерному Товариству «Сбербанк» («Сбербанк Россия») «… в оренду на 5 років земельної ділянки площею 3, 4157 га… із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва». Тобто, київські чиновники Департаменту земельних ресурсів пропонують проект рішення, прийняття якого призведе до добровільної здачі столичних земель структурі країни окупанта. Якщо за антиукраїнський проект рішення проголосує депутатський корпус Києва, це не просто створить прецедент, а дасть «зелене світло» для таких оборудок по всій країні. І тоді, дійсно, війна завершиться без масштабного воєнного конфлікту: «кабінетні колаборанти» просто віддадуть ворогу Україну. Але надія є.
16 січня 2019 року відбулось засідання Комісії Київради з питань дотримання законності, правопорядку й запобігання корупції, де було рекомендовано Комісії містобудування, архітектури та землекористування Київради зняти з розгляду проект рішення про передачу земельної ділянки під ТРЦ «Магелан» Акціонерному товариству «Сбербанк». На тому ж засіданні також було прийнято рішення – звернутись в Департамент земельних ресурсів КМДА з вимогою про відкликання скандального проекту рішення. Чи виконають чиновники ці рекомендації та вимоги? На разі невідомо.
Саме зараз має своє слово сказати Президент України, оскільки 1 березня 2019 року завершується дія санкцій щодо російських фінансових установ. Очевидно, на найближчому засіданні РНБО є сенс розглянути питання про продовження обмежень та суттєве їхнє розширення. Варто заборонити відчуження стратегічних об’єктів й оформлення земельних ділянок на всі підконтрольні Росії компанії, що здійснюють діяльність в Україні.
Цікаво, чи візьме на себе чинний Президент Петро Порошенко ініціативу продовження та розширення санкцій для російських компаній? Найближче засідання РНБО це покаже. В іншому випадку хтось із кандидатів у Президенти, наприклад, Гриценко чи Тимошенко перехопить ініціативу.
Київська влада вже почала рухатись у даному напрямку. 22 січня 2019 року, відбулось засідання постійної комісії КМР з питань власності, де був розглянутий проект рішення, що передбачає заборону передачі комунального майна та землі юридичним особам зі статутним капіталом держави-агресора.
А тим часом, мешканці міста Львова й не підозрюють, що у їхньому місті, на вул. Персенківка, на цілком «законних» засадах може майоріти триколор… Саме там розташовано комплекс будівель та споруд комерційного призначення, що знаходиться у заставі в «Промінвестбанку».