Коли рік тому Росія вторглася в Україну, полиці мережі супермаркетів "Новус" у Києві швидко спорожніли, оскільки її ланцюги постачання, як внутрішні, так і зовнішні, зруйнувалися.
Свіжі продукти стали дефіцитними, і почалася панічна скупка.
Олексій Панасенко, заступник генерального директора з операційної діяльності популярної торговельної мережі, згадує, як бізнес занепадав, перш ніж “Новус”, як і багато інших великих торговельних мереж, зумів адаптуватися.
“На другий день (війни) вже йшли бої на околицях Києва, – розповів він.
“У лютому і березні наші магазини стали більше, ніж місцем для купівлі продуктів харчування: вони були місцем для зустрічей, спілкування, так званими острівцями стабільності”.
Коли навесні українські війська змусили російську армію відступити зі столиці, сектор роздрібної торгівлі та економіка в цілому відновилися.
Дані Європейської Бізнес Асоціації України, яка об’єднує понад 1000 іноземних та українських компаній, показали, що до кінця травня 47% її членів повністю відновили свою діяльність, а ще 50% працювали з деякими обмеженнями.
Але потім у жовтні почалися ракетні обстріли, які завдали Україні серйозного удару.
Росія наносила ракетні удари по електромережах і підстанціях по всій країні, що призвело до відключень електроенергії під час морозної зими і завдало значного удару по важкій промисловості.
Минулого року економіка скоротилася на третину, що стало найбільшим падінням з моменту здобуття Україною незалежності від Радянського Союзу в 1991 році. До вторгнення Росії річний обсяг економічного виробництва перевищував 200 мільярдів доларів.
Зараз, коли війна вступає в другий рік без жодних ознак уповільнення, виклики залишаються величезними.
Наші журналисти опитали сім економістів, чиї прогнози на 2023 рік варіюються від значного – хоча і набагато менш драматичного – падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) на 5% до невеликого зростання.
Доступ до надійної електроенергії буде ключовою перешкодою. У той час як багато підприємств знаходять способи впоратися з війною, тим, хто не може працювати лише на генераторах, цього року доведеться нелегко, вважають економісти, два урядовці та керівники двох приватних компаній.
АрселорМіттал Кривий Ріг, найбільший металургійний комбінат України, заявив, що його виробництво наразі становить близько 25% від довоєнного рівня на тлі відключень електроенергії.
“Ми бачимо, що малий і середній бізнес досить швидко адаптується до дефіциту електроенергії, купуючи генератори, акумулятори та інше обладнання, в той час як пошкодження інфраструктури залишається помірним, – сказала Олена Білан, головний економіст інвестиційного дому Dragon Capital, чий прогноз був найбільш негативним серед опитаних економістів.
“Якщо така ситуація збережеться, падіння ВВП у 2023 році буде не таким значним, як ми очікуємо. Але наш прогноз також передбачає закінчення гарячої фази війни наприкінці третього кварталу 2023 року”, – сказала Білан. Вона не пояснила, чому Dragon очікує, що війна піде на спад.
Центральний банк України прогнозує, що цього року ВВП зросте на 0,3%, тоді як Міністерство економіки прогнозує зростання на 3,2%.
Влітку минулого року українські чиновники вже почали висловлюватись більш впевнено про економіку країни, зокрема, після угоди про експорт зерна, укладеної за посередництва ООН.
Ця угода врятувала українське сільське господарство, на яке до війни припадало близько 12% ВВП і близько 40% загального експорту.
Станом на середину лютого український експорт зерна в сезоні 2022-2023 років, який відбувається з липня по червень, впав на 29,3% в річному обчисленні до 29,7 мільйона тонн.
За словами Віталія Ваврищука, керівника аналітичного відділу інвестиційної компанії ICU, значне збільшення військових витрат, у тому числі зарплат військовослужбовцям, також дало поштовх економіці.
За даними Ради національної безпеки, у 2022 році Україна витратила 1,5 трильйона гривень (40,6 мільярда доларів) на свій оборонний сектор, що еквівалентно приблизно третині її економічного виробництва.
Це приблизно в п’ять разів більше, ніж запланований довоєнний оборонний бюджет.
Десятки мільярдів доларів іноземної допомоги надійшли як для покриття бюджетного дефіциту, так і для озброєння українських збройних сил.
Але, незважаючи на позитивні зрушення, Україна значно відстала від того рівня, на якому вона була до початку війни. А економічні втрати приголомшливі.
Вторгнення зруйнувало школи, лікарні, порти, дороги та мости. Станом на грудень Київська школа економіки оцінила збитки, завдані інфраструктурі війною, у 138 мільярдів доларів.
Рівень бідності різко зріс, а дефіцит бюджету, за прогнозами, сягне 38 мільярдів доларів у 2023 році після обвалу податкових надходжень. Уряд залежить від західної допомоги для покриття дефіциту, більша частина якої надходить від США та Європейського Союзу.
“Уряд України вжив заходів, які допомогли скоротити щомісячний дефіцит у 2023 році до $3-3,5 млрд, що все ще є величезною цифрою”, – сказав міністр фінансів Сергій Марченко, зазначивши, що для відновлення економіки також потрібні інвестиції в інфраструктуру.
Уряд президента Володимира Зеленського закликав донорів почати планувати масштабну реконструкцію вже цього року, хоча й визнає, що масштабне будівництво буде складним, доки не відновиться мир.
За словами Марченка, який під час нещодавнього круглого столу в лютому заявив, що часто чує гудіння бойових дронів над своїм будинком або будівлею свого міністерства, пошкоджено від 40% до 60% енергетичного сектору.
Ділові заходи часто проводяться в підземних сховищах з міркувань безпеки. Відключення електроенергії відбуваються регулярно. Панасенко з Novus повідомив, що компанія втратила близько 30% годин роботи магазинів у Києві в грудні і близько 20% у січні.
Сталеливарний сектор, ключовий стовп економіки, є одним з найбільш постраждалих. До війни Україна була 14-м найбільшим виробником сталі у світі.
Два провідні виробники сталі, “Азовсталь” та ММК ім. Ілліча в Маріуполі, були зруйновані і офіційно визнані банкрутами.
Ті, що залишилися, борються з перебоями в постачанні електроенергії.
“Відключення електроенергії для таких компаній, як ми, є великою проблемою”, – говорить Мауро Лонгобардо, генеральний директор “АрселорМіттал Кривий Ріг”. Нещодавно компанія почала імпортувати електроенергію, але витрати були високими. Він не надав додаткової інформації.
Українська енергосистема підключена до європейської мережі, де ціни вищі, і вона імпортує енергію з сусідньої Словаччини.
Дефіцит енергії – не єдиний виклик для Arcelor.
За словами Лонгобардо, на початку грудня його склад у Кривому Розі, приблизно за 400 км на південний схід від Києва, був уражений трьома російськими ракетами, внаслідок чого загинув один працівник.
Гірничодобувний комплекс Arcelor на нещодавно звільненій території усіяний мінами, а більша частина пов’язаної з ним інфраструктури пошкоджена.
Логістика є ще одним головним болем для компанії, яка раніше експортувала до 80% своєї продукції. Росія заблокувала українські чорноморські порти, і Longobardo довелося шукати нові експортні маршрути через Польщу.
Незважаючи на виклики, Arcelor, найбільший іноземний інвестор в Україні, має намір зберегти свою присутність в Україні.
Найбільший роботодавець у Кривому Розі, на батьківщині Зеленського, компанія зберегла 26 000 працівників, незважаючи на падіння виробництва. Лонгобардо заявив, що цього року Arcelor інвестує 130 мільйонів доларів. Такі плани зараз рідкість.
Перспективи для деяких інших секторів є більш позитивними.
За даними Міністерства економіки, минулого року Україна імпортувала 669 400 генераторів, в тому числі понад 300 000 тільки в грудні. Панасенко повідомив, що 52 з 82 магазинів Novus вже обладнані генераторами.
Ваврищук з ICU бачить, що економіка продовжує адаптуватися, і сектори з високим рівнем державного фінансування отримають найбільшу підтримку.
Але очевидні ризики безпеки стримують приватні інвестиції, які мають вирішальне значення для стійкого відновлення.
Україна має неоднозначний досвід залучення іноземних приватних інвестицій. У 2021 році вона посіла друге місце в Європі за Індексом сприйняття корупції Transparency International, поступившись лише Росії.
Ваврищук вважає, що країні необхідно забезпечити верховенство права, прозорість та чесну конкуренцію.
“Участь у післявоєнній відбудові може бути привабливою для інвесторів, – сказав він. “Але все одно нам доведеться вирішити всі ті питання (прозорості та корупції), які ми не встигли вирішити до початку війни”.