Обіцяна владою енергонезалежність країни поки що не настала. Ледве позбувшись газового диктату Москви, Україна відразу потрапила в залежність від Заходу. Ми стали більше купувати на зовнішніх ринках нафтопродуктів, газу й навіть вугілля, якого раніше було вдосталь.
Саме енергетичною незалежністю влада виправдовувала багаторазове підвищення цін на енергоносії та комунальні послуги. Як наслідок, маємо космічні тарифи порівняно з доходами громадян, величезні взаємні борги бюджету та населення, комунальних та енергетичних підприємств.
Прем’єр Володимир Гройсман також пояснював багаторазове підвищення тарифів на ЖКГ тим, що це є платою за енергонезалежність. Мовляв, це дасть змогу позбутись енергетичного диктату Росії. За словами Гройсмана, до 2020 р. Україна взагалі відмовиться від імпорту газу.
«Ми все ще імпортуємо газ. До 2020 р. плануємо відмовитися від імпорту. Після цього в нас знизиться ціна на газ. Назавжди», – заявив Гройсман в ефірі одного з телеканалів, висловивши переконання, що Україна зможе цілком забезпечити себе газом, перетворившись на самодостатню енергоефективну держава. Проте досі з енергонезалежністю складалося так собі.
Останнім часом Україна не тільки не скорочує імпорт газу, а й нарощує його. За даними підприємства «Укртрансгаз», Україна 2017 року збільшила імпорт природного газу на 26,8%, тобто на 2,97 млрд кубометрів, порівняно з 2016 р. – до 14,5 млрд кубометрів. З боку Словаччини надійшло 9,9 млрд куб. м газу, Угорщини – 2,8 млрд куб. м, Польщі – 1,3 млрд млн куб. м.
У московській та промосковській пресі стверджується, що отримуваний із Європи реверсом газ є російським, однак це явне перебільшення. Питома частка російського газу в європейської газотранспортній системі становить приблизно третину. Все інше паливо постачається з Норвегії, Алжиру, Катару та інших джерел.
Стверджується також, що під час закупівлі газу безпосередньо в російського агресора ціна була б дешевшою, ніж купівля в Європі реверсом, на 20-25%. Теоретично так і має бути хоча б через скорочення транспортних витрат. Однак треба згадати, що Москва завжди використовувала постачання енергоносіїв як інструмент політичного тиску. Досить згадати хоча б абсурдні вимоги «бери або плати» на загальну суму близько $75 млрд, що «Газпром» виставив «Нафтогазу України» в Стокгольмському арбітражі.
За словами президента Петра Порошенка, якщо в 2013 р. 92% імпортного газу Україна отримувала з Росії, то 2014 року цей показник знизився до 74%. У 2015 р. цей показник становив 37%, а 2016 р. став нульовим, тобто Україна припинила купувати газ у Росії. «Вже сьогодні ми, як усі 22 роки історії України, не ходили з простягнутою рукою і не просили, чи не дасть нам країна-агресор трохи газу, а вже до нас стукають у двері та пропонують, чи не купили б ми трохи російського газу за конкурентною ціною», – говорив Порошенко у 2016 р.
Щоправда, уже в грудні 2017 р. президент заявив, що країна готова купувати російський газ, але «чесний і дешевий». «Вони стукають: «Може, візьмете наш газ?» – «Та ні, у нас усе добре». Якщо він буде дешевший, якщо він буде чесний, не корупційний, – будь ласка. А для чого? Щоб знизити тариф для наших людей», – заявив Порошенко.
Однак потреби ЖКГ майже цілком покриваються газом вітчизняного видобутку, що значно дешевший від імпортного будь-якого походження. Водночас газ внутрішнього видобутку продають населенню та ЖКГ за цінами імпорту. Інакше кажучи, не по $80 за тисячу кубометрів, а по $250. Це вже призвело до величезних державних витрат на субсидії (понад 60 млрд грн) і до боргів перед підприємствами ЖКГ (25 млрд грн).
Хоча газу власного видобутку загалом має вистачити для потреб населення та ЖКГ, що сумарно споживають близько 17 млрд кубометрів газу на рік. Україна видобуває в середньому близько 20 млрд кубометрів на рік, і ця цифра плюс-мінус зберігається з року в рік.
Основну частку видобутку газу забезпечує державне підприємство «Укргазовидобування», обсяги видобутку якого у 2017 р. становили 15,2 млрд куб. м (+4,4% до 2016 р.). Напівдержавна «Укрнафта» видобула 1,1 млрд куб. м, показавши зниження видобутку на 15,1%. Приватні компанії видобули 4,5 млрд куб. м газу, що на 9,6% більше за результат 2016 р.
Коментуючи факт зростання імпорту газу в 2017 р., енергетичний експерт Валентин Землянський стверджує, що в цьому немає нічого поганого: «Основною причиною зростання імпорту природного газу є зростання споживання з боку промисловості, закупівлі «Укртрансгазом» газу для власних потреб, а також закачування палива до підземних сховищ.
Крім того, Землянський вважає, що в зростанні споживання немає нічого небезпечного, якщо це супроводжується одночасно зростанням виробництва й активним запровадженням енергозберігальних технологій, що дають змогу істотно скоротити витрати енергоресурсів на одиницю продукції або, якщо завгодно, на кожну гривню ВВП.
До озвучених урядом намірів відмовитися від імпортного газу до 2020 р. Землянський ставиться скептично. «Такі плани, по-перше, нездійсненні, а по-друге, вони не приносять користі, адже завдання країни не у відмові від імпорту, а в ефективному використанні газу. Наприклад, такі країни Тихоокеанського басейну, як Японія та Південна Корея, цілком залежать від імпорту газу, що не заважає їм успішно розвивати свою економіку завдяки ефективному використанню паливних ресурсів через зниження питомої ваги енергоносіїв під час виробництва товарів», – зазначає він.
Крім того, цілковита відмова від імпорту газу та перехід виключно на паливо власного видобутку через 2 роки неможливі в принципі через недостатність ресурсів та їхніх потужностей з їхнього видобутку. «Згідно з даними Міненерго, зріс видобуток у компанії «Укргазвидобування», знизились обсяги в «Укрнафті», на докризовий рівень у будь-якому разі ми так і не вийшли.
По-перше, на видобуток впливає втрата активів «Чорноморнафтогазу», який до початку 2014 р. збільшив видобуток газу в акваторії Чорноморського басейну, і Крим перетворився з імпортера на постачальника газу на материк. По-друге, динаміка зростання видобутку газу поки що є дуже низькою. Наприклад, директор з розвитку бізнесу НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко у 2016 р. заявляв, що «Укргазвидобування» наростить видобуток на 10-15%, проте він не дотягнув і до 5%», – вважає Землянський.
Експерт зазначає, що Україна просто фізично не має й у найближчому майбутньому не матиме ресурсів, достатніх для відмови від імпорту газу.
«У нас у 2016 р. промисловість споживала 9,6 млрд кубометрів імпортного газу, у 2017 р. обсяг очікується на рівні 11 млрд кубометрів. 4 млрд кубометрів імпортного газу спожило населення. У середньому в нас витрачається 15 млрд кубометрів імпортного газу без урахування закачування газу до підземних сховищ. Щоб замінити імпортний газ на український, потрібно як мінімум подвоїти обсяг видобутку, що неможливо з тенденціями зростання на рівні 4% на рік. У нас відбулося падіння промисловості, однак коли виробництво знову зростатиме, буде потрібно більше вугілля, газу й електрики. Тому відмовитися від імпорту газу ми найближчим часом навряд чи зможемо», – пояснює експерт.