Календарний рік ще не закінчився, опалювальний сезон тільки починається, а грошей на субсидії майже немає, а загальний брак становить близько 10 млрд гривень. У бюджеті на 2018 р. коштів на субсидії також закладено надто мало, і бракує приблизно 16 млрд грн. До того ж досі немає ясності щодо ціни на газ. Як наслідок, криза неплатежів загрожує остаточно ввести ЖКГ в колапс.
У бюджеті 2017 р. на субсидії спочатку виділили 51 млрд грн, і вже відразу експерти попереджали, що цих коштів бракуватиме, оскільки після підвищення ціни на газ і тарифів на комуналку 2016 року кількість претендентів на субсидії різко зросте. Називали навіть приблизні цифри потреби грошей на субсидії – понад 70 млрд грн.
В уряді сподівалися на підвищення мінімалки, що мало привести до зниження витрат на субсидії. Ба більше, прагнучи отримати черговий транш МВФ, влада почала скорочувати кількість субсидіантів, щоб скоротити бюджетні витрати. Зокрема, право на субсидію відібрали в численних боржників та деяких інших категорій громадян.
Це дало змогу уряду скоротити потребу в субсидіях з 51 до 47 млрд грн. Щоправда, уряд попереджали, що до добра це не доведе. Тим більше що із зазначених 47 млрд грн на погашення боргів минулого року відразу пішло 26 млрд грн.
Уже до літа стало очевидним, що через заборгованість держави за субсидіями в ЖКГ назріває кризова ситуація. У багатьох регіонах, включно з Києвом, газотранспортні компанії відключали підприємства теплокомуненерго від газу. Заходи з підготовки до опалювального сезону зупинили, а персонал перевели на скорочений робочий тиждень через катастрофічний брак коштів. До того ж влада влітку тимчасово пригальмувала навіть призначені субсидії.
Як наслідок, до щойно зменшеного до 47 млрд грн фінансування субсидій довелося терміново додавати 14 млрд грн, про що перед літніми парламентськими канікулами терміново внесли зміни до бюджету. Отже, на субсидії у 2017 р. виділили 61 млрд грн.
За даними Держказначейства, станом на 1 жовтня на субсидії вже витрачено 56 млрд грн, тобто залишок коштів становить усього 5 млрд грн на 3 місяці, що лишилися. А станом на 9 жовтня дефіцит коштів як різниця між призначеними субсидіями та виділеним фінансуванням перевищив 2 млрд грн. І це ще до початку опалювального сезону, який різко збільшить потребу у фінансуванні субсидій.
За деякими оцінками, для забезпечення субсидіями до кінця нинішнього року треба додатково виділити мінімум 10 млрд грн. Тільки Києву потрібно додатково 1,5 млрд грн. Тобто загальний обсяг потреби в субсидіях складе близько 71 млрд грн до кінця цього року.
Щоб забезпечити ці потреби, потрібно внести зміни до бюджету. Більш того, додаткові кошти ще потрібно знайти. Але ж МВФ вимагає оптимізувати витрати на субсидії, тобто скоротити їх. Дані про те, що такі зміни готуються, а кошти знайдено, поки що виявити ніде не вдалося.
У проекті бюджету на 2018 р. на субсидії закладено всього 55 млрд грн. Очевидно, що це менше, ніж уже виділено цього року. Не кажучи вже про те, що це менше, ніж реальна потреба 2017 р. Незрозуміло, на чому ґрунтуються розрахунки уряду, адже казкового зростання реальних доходів населення очікувати не доводиться, а номінальне зростання з’їдає інфляція, яка 2017 року очікується в розмірі 16% і більше.
Очевидно, так уряд намагається продемонструвати МВФ скорочення витрат. Адже поки не буде ухвалений бюджет-2018, що задовольняє фонд, наступний транш навряд чи нададуть. А вже навесні 2018 року уряд зможе переглянути суму, що виділяють на субсидії, у бік збільшення, якщо транш отримають.
У місцевих бюджетів із субсидіями також виникли величезні проблеми, на які звернув увагу директор енергетичних програм Центру світової економіки та міжнародних відносин НАН України Валентин Землянський.
За його словами, на відміну від попередніх років, коли субсидії вносили в одну бюджетну статтю разом із пільгами (для інвалідів, ветеранів, чорнобильців та інших категорій, що мають пільги за статусом, а не за матеріальним становищем), тепер фінансування пільг у примусовому порядку передали місцевим бюджетам. В Асоціації міст оцінили додаткові витрати місцевих рад у 7 млрд грн, яких у місцевих бюджетів немає.
Землянський звертає увагу на важливу деталь. Переклавши на плечі місцевих рад частину відповідальності за майбутні дефіцити, уряд зможе виділяти «улюбленцям» подачки та використовувати недофінансування для боротьби з неугодними. Як приклад експерт наводить постанову Кабміну №558-р, ухвалену наприкінці серпня з ініціативи Мінфіну.
«Суть документа в тому, що ним перерозподіляються 2,4 млрд грн із виділених додатково в бюджеті коштів на закриття боргів за субсидіями. Тільки в Києва вилучили 1,4 млрд грн. Водночас регіони, у яких забирали гроші, не обов’язково були профіцитними (скоріше навпаки, більшість пішли ще в більший мінус), а «щасливчики» не обов’язково були в дефіциті. Як наслідок, відбувся суттєвий перекіс у бік окремих регіонів, у яких залишок коштів на погашення субсидій – позитивний, тоді як загалом у країні – «мінус» становить 2,2 млрд грн. До найбільш «щасливих» потрапили Вінницька, Київська та Херсонська області (у сумі близько 1,2 млрд грн профіциту на трьох). А от Львівщина пішла в глибокий мінус на більш ніж півмільярда гривень. У дефіциті Київ (-180 млн грн), Дніпропетровська, Сумська, Житомирська, Тернопільська області (кожна приблизно по -280 млн грн). Водночас тільки по Києву очікувана потреба в додатковому фінансуванні до кінця року становитиме не менше ніж 1,7 млрд грн», – наголошує Землянський.
Отже, Кабмін і парламент ближчим часом мають внести необхідні зміни до бюджету 2017 р., до проекту бюджету-2018, а також виділити потрібні кошти.
Однак проблема в тому, що досі незрозуміло, якою буде ціна на газ. Відповідно, невідомо, скільки буде одержувачів субсидій і які суми треба закладати на субсидії на залишок 2017 р. та на 2018 рік. Наявний конфлікт між Кабміном і «Нафтогазом» через ціну на газ для населення.
Наразі ціна газу для населення та житлово-комунального господарства становить 4942 грн за 1 тис. кубометрів без ПДВ, витрат на транспортування та розподіл. Повна вартість зараз становить 6937 грн за 1 тис. кубометрів.
У «Нафтогазі» наполягають на підвищенні цін на газ для населення на 18,84%, до 5873 грн за тисячу кубів без ПДВ. Це передбачено фінансовим планом НАК, проте Кабмін підвищувати ціну заборонив. «Нафтогаз» посилається на постанову Кабміну №187 від 22 березня 2017 р. Згідно з документом, ціна на газ має бути підвищена відповідно до імпортного паритету (середня ціна імпортного газу за певний період). «Нафтогаз» нібито підтримує МВФ, тож Вашингтон відвідав міністр фінансів Олександр Данилюк.
У результаті повна ціна газу для населення та теплокомуненерго перевищить 8 тис. грн. за тисячу кубів. Зростання цін на газ для ЖКГ призведе до подорожчання опалення та гарячої води приблизно на 19%. Можуть подорожчати інші послуги, а також істотно зростуть витрати населення власне на газ.
Уряд обґрунтовано боїться подальшого зростання соціального напруження, а надто у світлі наближення виборів 2019 р. Також підвищення тарифів призведе до подальшого зростання витрат на субсидії та кількості одержувачів субсидій. На сьогодні в Україні, за деякими оцінками, 60% домогосподарств отримують субсидії. У Міністерстві енергетики та вугільної промисловості побоюються, що через можливе зростання ціни на газ кількість одержувачів субсидій може досягти 90%.