За всю історію незалежності України, навряд чи можна назвати періоди комфортних умов для ведення бізнесу в правовому полі. Регулярні стрибки в економіці, корумпованість органів влади і відсутність досвіду створення здорового бізнес-середовища: через всі ці умови підприємці в нашій країні регулярно стикаються з різноманітними спробами зруйнувати, привласнити бізнес, або перешкодити його роботі. Тож не дивно, що іноземні інвестори не особливо горять бажанням залишитися в Україні на тривалий час.
Тому варто віддати належне тим небагатьом, які все ж таки ризикнули, навіть не дивлячись на загрозу повномасштабної війни з Росією. Однак і їхньому терпінню рано чи пізно може прийти кінець. Адже в будь-якій країні визначальним моментом для даної категорії є безпека законної діяльності – чого, схоже, українська судова і правоохоронна система поки що не в змозі гарантувати. Про це свідчить, зокрема, досвід латвійської компанії ТОВ «ПОРЦЕЛАК ЛТД» (SIA «PORZELACKLTD»).
Реалії судових буднів
Вже протягом довгих семи років компанія шукає справедливості в установах української системи правосуддя. Ще в 2000 році ТОВ «ПОРЦЕЛАК ЛДТ» законним шляхом придбала 4355566 штук акцій ЗАТ «Прикарпатпромарматура» (що становить 56,48% статутного фонду), які злочинним шляхом (з використанням підроблених документів та печаток) були вкрадені у підприємства громадянами України Шевчуком А.С. і Семещем Ю.Г. За даним фактом було порушено кримінальну справу № 01-17099 за ст. 190 ч. 4 КК України, а також ст.358 ч. 2 КК України. У серпні 2012 році справу передали до Голосіївського районного суду Києва. Пізніше суддя Дроздова Н.В. перекваліфікувала її на ст. 206 ч.2. КК України.
В ході судового слідства суддя Дроздова Н.В., яка вела цю кримінальну справу, допустила необґрунтоване затягування судового процесу, який в підсумку тривав більше чотирьох років. 19 липня 2016 року суддею Дроздовою Н.В. було винесено обвинувальний вирок, за яким Шевчук А.С. і Семенець Ю.Г. були визнані винними в незаконному привласненні акцій ЗАТ «Прикарпатпромарматура», які належали латвійській компанії SIA «Porzelack Ltd.» (ст. 206 – 2 ч. 3 КК України), а також в підробці документів латвійської компанії SIA «Porzelack Ltd.» (ст. 358 ч. 2 КК України) та засуджені до 5-ти років позбавлення волі з конфіскацією майна. Однак, у зв’язку із закінченням строків давності, Шевчук А.С. і Семенець Ю.Г. були звільнені від відбуття присудженого їм покарання, а замість конфіскації і розгляду позову потерпілої сторони, злочинців, так би мовити, «покарали» – зберегли право власності на все вкрадене!
«Фігуранти справи, безумовно, були грамотними і мали кваліфікованих юристів. Вони розуміли, що чим довше триватиме розгляд справи, тим більш ймовірна безкарність. Українське законодавство далеко не ідеальне, тому створювалися штучні підстави для перенесення судових засідань обвинуваченими або їх захисниками. Один захворів, потім другий, потім адвокат. В цілому з ініціативи сторони обвинувачених суд переносив справу 71 раз (!). Все це робилося для того, щоб збільшити часовий проміжок між моментом першої незаконної дії та вироком суду. Очевидно, в цьому і полягала стратегія », – розказала «ЕН» представник ТОВ «ПОРЦЕЛАК ЛТД» в судових і правоохоронних органах Лариса Жданкіна. За її словами, українське законодавство відрізняється від законодавства європейських країн, так як порядок застосування правових норм там більш дисциплінований. «У нашому випадку на момент злочину існували відмінні нормативні вимоги з виготовлення печатки. У Латвії – це просто печатка, на якій написано назву фірми, без будь-яких дозволів на її отримання, але при цьому необхідно надати виробнику печаток реєстраційні документи компанії і довіреність на право представляти її інтереси в питаннях виготовлення і отримання печаток. Цим і скористалися. Була виготовлена підроблена печатка (і напевно не в Латвії), оформлений незаконний договір купівлі-продажу акцій … Тобто, був використаний статус юридичної особи за законодавством Латвійської республіки на території України, але за правилами, що діяли в Україні – з надією, що факт підробки печатки не зможуть довести. А підпис посадової особи взагалі не мав значення, тому що всюди використовувалася нотаріально завірена копія довіреності, оригінал якої не був оформлений нотаріально і зник, і шахрай сміливо ставив свій підпис на розпорядчих документах», – підкреслила вона.
Підроблена печатка, сумнівний підпис
У справі стався цікавий поворот, коли після майже річної судової тяганини вже Апеляційний суд м. Києва 17 жовтня 2017 року вирішив скасувати вирок Голосіївського районного суду столиці від 19 липня 2016 року і направити кримінальну справу до Київської міської прокуратури № 1 для проведення додаткового розслідування (ДР).
Керівництво ТОВ «ПОРЦЕЛАК ЛТД» вважає таке рішення незаконним, так як згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України (ВСУ) № 2 від 11 лютого 2005 року « Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування»: «Апеляційний суд скасовує вирок і повертає справу на додаткове розслідування лише у випадках, коли… при апеляційному розгляді справи встановлено таку однобічність або неповноту дізнання чи досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні. Якщо апеляційний суд має змогу усунути виявлені недоліки досудового розслідування шляхом проведення судового слідства чи давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 або ст.358 КПК (1003-05), повернення справи на додаткове розслідування не допускається».
Як відомо, факт внесення до вищевказаного документу завідомо неправдивих відомостей і підробка печатки Апеляційним судом м.Києва не піддавалися сумніву і тому були визнані безперечно доведеними. А відповідно до постанови Пленуму ВСУ № 8 від 3 червня 2005 року «підробленими треба вважати як фальшиві документи, так і справжні, до яких внесено неправдиві відомості …, а також документи з підробленими відбитками печаток та штампів.»
«Підстави Апеляційного суду м.Києва для поверння справи на ДР смішні. Каменем спотикання є довіреність, за якою починалися незаконні дії. Оскільки немає оригіналу, а тільки ксерокопія, по ній була проведена почеркознавча експертиза. Було встановлено, що печатка підроблена. Але експертизу підпису неможливо провести. Тому суд не може прийняти рішення через таку дурницю і відправляє на ДР», – обурився колишній слідчий у кримінальному провадженні Ігор Грибаков. За його словами, якби суд визнав фігурантів невинними, ТОВ «ПОРЦЕЛАК ЛТД» міг би оскаржити рішення у ВСУ. «Якщо ми довели, що печатка підроблена, нам не треба доводити, що і підпис підроблений. Документ так чи інакше вважається підробленим. А ДР оскаржити не можна. Адже суд «не розібрався». Це дозволяє шахраювати і хімічити. В результаті справа вже рік мусолиться слідчими і за цей час нічого не зроблено, що істотно ускладнює винесення законного і справедливого рішення щодо обвинувачених Шевчука О.С. і Семенца Ю.Г., призводить до збитків бюджету України на суму понад 80 млн. грн, і завдає значної шкоди цивільному позивачу – ТОВ «ПОРЦЕЛАК ЛТД» », – підсумував він.
В даний час в провадженні слідчого відділу Голосіївського УП ГУ Нацполіціі України в м.Києві знаходяться матеріали двох кримінальних справ: кримінальна справа № 01 – 17099, відомості про яку 4 січня 2018 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, і яку об’єднано з матеріалами кримінального провадження за фактом незаконного відчуження громадянином Шевчуком О.С. і громадянином Семенцем Ю.Г. корпоративних прав, а саме частки в статутному капіталі ТОВ «МП« ФІРМА ТЕХНОСПОРТ» в розмірі 25% і нерухомого майна: нежитлового приміщення загальною площею 228,1 кв.м., розташованого за адресою: м Київ, вул. Круглоуніверситетська 2/1, що належало ТОВ «МП« ФІРМА ТЕХНОСПОРТ », а також нежитлового приміщення загальною площею 7 471,8 кв.м., розташованого в м Львів, вул. Б.Хмельницького 176, що належало ЗАТ «БІЗНЕС ЦЕНТР«ПІДЗАМЧЕ»» у період арешту і заборони на відчуження цього майна відповідно до постанови про накладення арешту від 20 червня 2012 роки старшого слідчого Голосіївського РУ ГУ МВС України у кримінальній справі № 01 – 17009. Ці справи за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 388 ч. 1 КК України, об’єднані в одне кримінальне провадження.
Бездіяльність правоохоронців
Незважаючи на тривалий термін розслідування, співробітники вищевказаного відомства продовжують необґрунтовану тяганину у кримінальному провадженні. Вони не виконують не тільки численні клопотання ТОВ «ПОРЦЕЛАК ЛТД», вказівки Київської міської прокуратури № 1, але і рішення Голосіївського районного суду по виїмці документів, які є доказами ряду кримінальних злочинів.
«Це чистої води корупція. Сама система породжує специфічний підхід до питань, які виникають. Треба створити проблему, щоб потім за гроші її вирішити. За допомогою затягування часу, невиконання судових рішень … Проблема більш резонансна, ніж господарські відносини між латвійським «ПОРЦЕЛАК ЛТД» і фігурантами кримінального провадження. Даний приклад – це ілюстрація того, як до сих пір функціонують органи правосуддя в Україні. І якщо ситуація не зміниться, Україна не має перспектив існувати як держава. Адже прецедент стосується не тільки випадку з ЗАТ «Прикарпатпромарматура». Таких випадків, коли рішення не виноситься, а просто на цьому заробляють гроші – сотні тисяч по всій країні», – заявив «ЕН» член правління ТОВ «ПОРЦЕЛАК ЛТД» Віктор Золотько.
За його словами, в зв’язку з цим керівництво компанії було змушене 24 листопада 2018 року звернутися до прокуратури Києва з заявою про злочин за ст. 367 КК України (службова недбалість) і ст. 382 КК України (умисне невиконання судових рішень), вчинений посадовими особами Нацполіції України, які проводять досудове розслідування у кримінальному провадженні.
«Адже є й інша проблема – підтримується право власності для людей, які отримали її злочинним шляхом. А це вже виразка, яка руйнує будь-який здоровий організм. Саме там і існують всі передумови для корупційних дій. Вся система так і працює, отримуючи за це гроші. Від латвійського «ПОРЦЕЛАК ЛТД» грошей точно ніхто не отримує. Ми постраждала сторона. А там (у Львові – ред.) бізнес працює, отримуючи непоганий фінансовий прибуток», – резюмував підприємець.
Банкрутство чи «відмивання» грошей на замовлення російського банку?
Такі дії посадових осіб правоохоронних органів довгий час здавалися керівництву ТОВ «ПОРЦЕЛАК ЛТД» незрозумілими, так як обвинувачені аж ніяк не заслуговували на «підтримку» з боку правоохоронців. Однак все прояснило рішення Господарського суду Львівської області від 29 листопада 2017 року у справі про банкрутство ВАТ «Прикарпатпромарматура», злочинне заволодіння акціями якої якраз і є об’єктом розслідування у кримінальній справі № 01 – 17009.
Відповідно до зазначеного рішення та за інформацією ТОВ «ПОРЦЕЛАК ЛТД», в період з листопада 2007 року до грудня 2012 року Шевчук А.С. разом зі службовими особами ВАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», 99,7726% акцій якого належить Внешэкономбанку (РФ) і ТОВ «Кредитные инициативы», скоїв злочин легалізації (відмивання) грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, в особливо великому розмірі. Зокрема, 20 листопада 2007 був укладений кредитний договір, за яким Шевчук А.С. отримав кредитні кошти на суму понад 1 млрд. грн. З метою забезпечення зобов’язань за кредитним договором також було укладено договір іпотеки, згідно з яким банку було передано нежитлове приміщення ВАТ «Прикарпатпромарматура». А 17 грудня 2012 року було укладено договір про відступлення права вимоги, за яким ТОВ « Кредитные инициативы» (підприємство зареєстроване в офшорній зоні на о. Кіпр) за ціною в 108 844 453,92 грн. прийняло на себе право вимоги з Шевчука О.С. і ВАТ «Прикарпатпромарматура» в розмірі 1053084 130,87 грн, тобто дисконт в сумі 944 239 676, 95 грн. За подібною ж схемою в період з серпня 2007 року до листопада 2016 року відбувалась легалізація (відмивання) грошових коштів в розмірі 56032714, 69 грн, отриманих Шевчуком А.С. і Семенцем Ю.Г. на підконтрольне їм підприємство ПрАТ «БІЗНЕС ЦЕНТР «ПІДЗАМЧЕ» в ході укладення кредитного договору під заставу викраденого у латвійській компанії нерухомого майна.
Латвійці жадають правосуддя
Варто відзначити, що вирішення даного питання є одним з пріоритетних у взаєминах Риги і Києва. За словами Надзвичайного і Повноважного посла Латвії в Україні Юриса Пойканса, український ринок є важливим для латвійських підприємців, проте реальні приклади того, як функціонує судова і правоохоронна система в Україні в питаннях захисту прав іноземних інвесторів, залишають бажати кращого. «Є багато позитивних прикладів роботи латвійських підприємств, які зайняли стабільні ніші на українському ринку. Але, на жаль, є теж певна кількість проблемних кейсів. Ми уважно стежимо за розвитком ситуації, пов’язаних з бізнес – суперечками, в які залучені латвійські підприємці, що працюють в Україні. До таких випадків відноситься й справа ТОВ «ПОРЦЕЛАК ЛТД». Ми вже кілька разів брали участь в судових засіданнях в якості спостерігачів, і продовжуємо стежити за ситуацією. Питання комфортності бізнес-середовища піднімалися на вищому політичному рівні між представниками владних структур Латвії та України. Є проблема в цій сфері, адже справи просто застряють в судовій системі. Розгляди в судах можуть займати кілька років, і навіть після закінчення цих кількох років, рішення і так не приймаються », – сказав «ЕН» дипломат.
Він підкреслив, що для латвійських інвесторів, які потенційно зацікавлені в розвитку свого бізнесу в Україні, проблемні бізнес-кейси є важливим індикатором. «Звичайно для нас і для латвійських інвесторів дуже важливо, щоб відбувався якийсь прогрес в цій сфері в Україні. Тут є два ключових моменти. Перший стосується функціонування судової системи, другий – рейдерства. Неможливість в судовому порядку розглядати бізнес-суперечки аж ніяк не сприяє притягненню більшої кількості латвійських інвестицій в Україну. Українська сторона повинна робити більш активні, рішучі кроки у справі реформування судової системи. У нас, а також у наших європейських колег, складається враження, що вона не функціонує ефективно. Зрозуміло, що такі моменти мають негативний вплив як на бізнес співробітництво між Латвією та Україною, так і на співробітництво України з європейським країнами в цілому», – резюмував він.
До речі, нещодавно Арбітражний суд в Парижі задовольнив вимогу ПАТ «Ощадбанк» про компенсацію збитків, завданих в результаті анексії Криму з боку Російської Федерації. Сума відшкодування складе 1,3 млрд доларів плюс відсотки, які будуть нараховуватися від моменту винесення рішення аж до моменту фактичної компенсації. Даний приклад дуже наочно демонструє, як в ситуації захисту законних майнових прав європейський суд беззастережно став на бік української компанії. На противагу цьому, українська правоохоронна система чомусь не в змозі забезпечити неупередженість судового процесу ініційованого європейською компанією щодо сумнівного капіталу з РФ.
«Економічні Новини» також уважно стежать за ходом розслідування кримінального провадження за фактом порушення господарських прав латвійської компанії. В даний момент редакція чекає на відповіді від Генпрокуратури України, а також керівництва Національної поліції України та Головного слідчого управління МВС України в. Києві щодо невиправдано затягнутих строків розгляду даної справи. Про результати будемо повідомляти в наступних матеріалах.