У 2018 р. Китайська Народна Республіка (КНР) відзначає дві важливі дати: сорокаріччя політики реформ і відкритості, а також тридцятиріччя створення Вільної економічної зони на острові Хайнань. З огляду на це Посольство Китаю в Україні запросило українські ЗМІ відвідати країну та на власні очі побачити її досягнення за останні десятиліття.
Одна з основних зустрічей української делегації відбулася в Інформаційному бюро з міжнародних справ Державної ради КНР. Діалог концентрувався на політиці реформ і відкритості в Китаї, що триває до сьогодні. Програма економічних реформ стартувала в 1978 р. з ініціативи китайського політика та реформатора Ден Сяопіна (на той час – голови Воєнради ЦК Компартії Китаю).
Вона вплинула не тільки на внутрішній розвиток Китаю, а й на економічні процеси в інших країнах світу. У багатьох секторах економіки роль уряду скоротилася, керівники на місцях отримали більше управлінських повноважень, збільшилася роль приватного сектора.
У 1995-2009 рр. ВВП Китаю зростав у середньому майже на 10% щорічно. Навіть фінансова криза 2008 р. не зупинила розвитку китайської економіки. А торік ВВП на людину в Китаї досяг $8230.
Політику реформ і відкритості спрямовано на створення так званого соціалізму з китайською специфікою – соціалістичної ринкової економіки. Водночас Китай враховує специфіку й інших країн, активно використовуючи зарубіжний досвід. У зовнішньому курсі країни впроваджено «політику відчинених дверей», згідно з якою КНР дозволила міжнародну торгівлю та прямі іноземні інвестиції.
Зараз у Китаї висунуто чотири основних напрями розвитку країни – створити заможне суспільство до 2020 р., далі просувати розпочатий курс реформ, керувати державою за законом та суворо регулювати діяльність Компартії КНР. Однак головна мета Китаю – створити до 2050 р. демократичну та всебічно гармонійну країну. Планують, що з 2035 р. здійснюватиметься масштабна модернізація КНР.
Усі сфери життя країни регулює Компартія Китаю, зокрема роботу ЗМІ. Скажімо, діяльність телебачення, друкованих видань, радіо та кінематографа курирує Відділ пропаганди ЦК Компартії Китаю. Проте в останні роки китайські ЗМІ активно розвиваються, і не лише класичні видання, а й нові – на мобільній комунікаційній платформі WeChat і в мережі Internet.
Окремо треба сказати про інформаційне агентство Сіньхуа («Новий Китай»), де приймали українську делегацію ЗМІ. Воно створено ще в листопаді 1931 р. і є офіційним рупором уряду КНР. Його також називають Китайською Службою Новин. «Сіньхуа» офіційно входить до структури Міністерства державної безпеки КНР. Штаб-квартиру розташовано в Пекіні.
Сьогодні новини від «Сіньхуа» поширюються в багатьох країнах Азії, Близького Сходу, Латинської Америки й Африки, де розташовано його корпункти. Агентство має понад 100 філій, зокрема в Києві. «Сіньхуа» висвітлює новини в усьому світі сімома мовами: китайською, російською, англійською, французькою, іспанською, арабською та японською.
Під час перебування в Пекіні випала нагода побачити одне з наочних досягнень і предметів гордості китайської держави – Олімпійський стадіон у Пекіні «Пташине гніздо» та Національний центр водних видів спорту КНР «Водний куб». Пекінський національний стадіон – це багатофункціональний спортивний комплекс, створений для проведення літніх Олімпійських ігор 2008. На цьому стадіоні, окрім проведення спортивних змагань, відбулися церемонії відкриття і закриття Олімпійських ігор 2008 р.
Його будівництво тривало з грудня 2003 р. по березень 2008 р. Вартість становила 3,5 млрд юанів (близько €325 млн). Стадіон має цікавий і незвичний зовнішній вигляд, а його трибуни розташовано на бетонній «чаші». У 2022 р. тут планують провести церемонії відкриття і закриття XXIV зимових Олімпійських ігор.
Пекінський національний плавальний комплекс також зведено до Олімпіади 2008 р. Він розташований в Олімпійському парку поруч із Пекінським національним стадіоном. На його території є атракціони, тринадцять водних гірок, СПА-зона та басейн. Пекінський національний плавальний комплекс було призначено для трьох видів спорту: стрибків у воду, синхронного й інших видів плавання. Загальна площа комплексу – близько 70 тис. м². У конструкції використано елементи, що зовні подібні до кристалічної решітки з водних бульбашок.
У Пекіні наша делегація також зустрілася з двома китайськими компаніями, що мають проекти з Україною, – China National Complete Engineering Corporation (CCEC) та China Harbour Engineering Company («Китайська компанія з будівництва гідротехнічних споруд»).
China National Complete Engineering Corporation – одна з найбільших державних корпорацій Китаю, що розвиває проекти в різних сферах промисловості, зокрема в галузях міської інфраструктури та відновлюваної енергетики. CCEC – дочірня компанія National Machinery Industry Corporation (SINOMACH), що входить до сфери управління державних органів КНР.
Основну її діяльність сконцентровано на інфраструктурному будівництві, розвитку сільського господарства, енергопостачанні, захисті навколишнього середовища й експортно-імпортних операціях. CCEC надає послуги у сферах техніки, нафтохімії, транспорту, екології, національної оборони. Вона має близько 1000 здійснених проектів, серед яких – високошвидкісна китайська залізниця, пекінське метро, столичний міжнародний аеропорт. А також участь у державних проектах зі зведення Олімпійського селища та Національного театру. Крім цього, компанія працює у сфері утилізації відходів: вона запатентувала свою технологію, завдяки якій ввела в дію декілька сміттєспалювальних заводів у Китаї. Також сприяє модернізації вітчизняних промислових технологій.
З 2000 р. CCEC розширила свою активність на ринки Азії, Африки та Європи, зокрема, підписала з різними країнами контракти з розширення міської інфраструктури. В Україні компанія працює з 1990-х років. Також компанія почала співпрацювати з Києвом щодо проблеми утилізації сміття, що є дуже гострою в багатьох українських містах.
А днями стало відомо про бажання ССЕС (у співпраці з ще однією китайською корпорацією) реалізовувати проекти у сфері енергетики в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях. Що є вельми своєчасним, бо Україна сьогодні виявляє активний інтерес до теми сонячної енергетики й до досвіду Китаю в цьому питанні.
Інша китайська компанія – China Harbour Engineering Company (CHEC), працює в більш ніж 80 країнах. Вона займає свою нішу в галузі морського гідротехнологічного будівництва, днопоглиблення, будівництва автомобільних доріг і мостів, залізниць, авіавузлів, об’єктів іншого призначення (готелі, стадіони тощо).
Компанія має багаті ресурси та досвід у сфері зведення будівель, розбирається в питаннях муніципальної екологічної безпеки, електростанцій та інших галузях, а також надає послуги на будівельні підряди й інвестування. Серед її морських гідротехнічних споруд: будівництво першого етапу глибоководного порту Яншань у Шанхаї – сюди можуть причалювати (за будь-яких погодних умов!) великі контейнерні судна далекого плавання V та VI покоління; зведення міжнародного порту Сайгона у В’єтнамі; будівництво Нового порту і внутрішніх хвилезахисних дамб у Досі (Катар) тощо.
За проектами будівництва автомобільних доріг і мостів заслуговує на увагу міст через затоку Ханчжоу, протяжністю 36 км, і проект автомобільної швидкісної дороги на півдні Шрі-Ланки (128 км), з будівництва рейкових споруд – ділянка швидкохідних залізниць пасажирської лінії Харбін-Далянь (Китай) і швидкохідна залізниця на пасажирській лінії Хефей-Ухань. Швидкість поїздів такими дорогами – 200 км/год.
Якщо говорити про будівництво авіавузла, то цікавим є проект розвитку міжнародного аеропорту Хамбантота Шрі-Ланки (злітно-посадкова смуга – 3,5 км, ширина – 75 м, що дозволяє приймати літак Airbus А380). Також у портфоліо компанії є аеропорт Макао, зведений на штучному острові.
Однією з основних складових діяльності CHEC є днопоглиблення в портах. Саме в цій галузі китайська компанія заявила про себе в Україні, вигравши два тендери на проведення днопоглиблювальних робіт у порту Південний (Одеська область). Між китайським підрядником і Адміністрацією морських портів України підписано контракти – на днопоглиблення до 19 м підхідного каналу до причалів №23-25 та до 21 м морського підхідного каналу порту Південний, а також до 19 м операційної акваторії біля причалів № 5-6. Роботи триватимуть до грудня 2019 р.
Також на початку квітня цього року Адміністрація морських портів України та CHEC підписали контракт на проведення днопоглиблювальних робіт у порту «Чорноморськ» (Одеська область): компанія виграла тендер на реконструкцію підхідного морського каналу до «Чорноморська» та поглиблення однієї з його операційних акваторій.
Динамічна робота цих двох китайських компаній в Україні та бажання їх розширити свою діяльність у нашій країні свідчить про те, що український економічний потенціал, як і раніше, привертає зарубіжних інвесторів.