Вже скоро в Україні стартує опалювальний сезон. А значить, що рахунки за комунальні послуги цієї осені і взимку можуть різко збільшитися. Щоправда, вибори в місцеві органи влади, які повинні відбутися 25 жовтня, можуть послужити дещо стримуючим фактором для істотного підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги (ЖКП), хоча і ненадовго. Адже економічні реалії свідчать протилежне.
Як йдуть справи в сфері ЖКП та чого можна очікувати – розбиралися «Економічні новини» .
Опалення та гаряча вода
Перед початком опалювального сезону у всіх регіонах країни почалася робота з перегляду тарифів на опалення і гарячу воду. Згідно з вимогою меморандуму України і МВФ, підприємства теплокомуненерго (ТКЕ) повинні були їх передати на узгодження місцевій владі. Як саме зміняться тарифи в цьому опалювальному сезоні, поки достеменно невідомо, але зростання тарифів восени і взимку неминуче.
Нагадаємо, з 1 листопада 2018 року вартість блакитного палива, на підставі якої розраховувався тариф, була встановлена в розмірі 6,2 тис. грн. Але, починаючи з травня минулого року, кожен місяць ціна газу зменшувалася. І якщо в листопаді 2019 року вона була майже 4,9 тис. грн, то в травні 2020 і зовсім досягла 2,3 тис. грн.
У цьому ж році, як повідомили в Міністерстві розвитку громад і територій, відомство підрахувало, що оптимальна ціна газу, яку слід закладати в тариф, становить 4,048 тис. грн. «Тому ми можемо констатувати, що на наступний опалювальний сезон 2020-2021 року тарифи для споживачів будуть знижені», – заявила раніше заступник голови Мінрегіону Наталія Хоцянівська.
Однак сценарій зниження тарифів йде врозріз з опублікованим в середині минулого місяця урядовим «Прогнозом економічного і соціального розвитку України на 2021-2023 роки». Там, зокрема, навпаки, вказується, що починаючи з 2021 року вартість імпортного газу буде рости щорічно в середньому на 19,6%, – до 214 доларів в 2023 році. Що автоматично потягне за собою зростання всіх тарифів.
Газ для населення вже подорожчав, що є наслідком переходу на ринкове ціноутворення (його від України вимагали МВФ і Євросоюз). Середня вартість кубометра газу у вересні склала в Україні 5,49 грн, що на 1 грн більше, ніж у серпні.
Монополіст НАК «Нафтогаз» встановив у вересні ціну в 4,7 гривні за куб, що на 45% дорожче, ніж в серпні. Виріс і річний тариф: з 4,73 до 5,24 гривні за куб. У компанії посилаються на зростання цін на європейських хабах, до яких прив’язані і українські ціни. І хоча в підземних сховищах у нас знаходяться рекордні обсяги (понад 25 млрд кубів на кінець серпня – 139% проти відповідного періоду минулого року), закуплені ще за низькими літніми цінами, і, крім того, є газ внутрішнього видобутку – «Нафтогаз» продовжує диктувати власні умови.
Нагадаємо, що «Нафтогаз» повністю контролює держкомпанію «Укргазвидобування» і газ власного видобутку міг би пропонувати нижчу ціну. Однак керівництво компанії цього не робить, вважаючи за краще заробляти на українцях додаткову маржу.
Електроенергія
Вже з 1 жовтня повинна підвищитися і ціна на перші 100 кВт-год електроенергії для населення, яка залишалася незмінною з 2017 року. Практично в два рази – з 0,9 грн до 1,68 грн. Такі плани були оприлюднені ще в презентації меморандуму про скорочення «зеленого» тарифу. Однак норма потім була прибрана, але це не означає, що питання не буде переглянуте ще раз найближчим часом.
У комітеті з питань енергетики і ЖКГ раніше заявляли, щоб повністю покрити «зелені» тарифи, потрібно або на 100% підняти тарифи для населення, або на 50% для промисловості. Однак рішення поки так і не прийнято. Зрозуміло, з політичних міркувань влада не готова поки що до жодного з двох варіантів. Адже напередодні виборів до місцевих рад чиновники навряд чи ризикнуть підігрівати і без того напружену ситуацію в регіонах.
Тим часом, 26 серпня Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ) затвердила так званий RAB-тариф (регульована база інвестиційного капіталу – поширений метод тарифоутворення, який дозволяє розвивати і модернізувати інфраструктуру). Він буде діяти для всіх операторів системи розподілу електроенергії (обленерго) країни, починаючи з 2021-го року. Суть в тому, що прибутковість обленерго прив’язали не тільки до тарифу, а й до вартості активів. Все це закладуть в платіжку. Так що платити за електроенергію українці будуть однозначно більше. Введення RAB-тарифу автоматично підвищить тариф приблизно на 14-15%.
Відзначимо, в той час, коли для українців збираються підвищувати тарифи на електрику, в Європі відбувається зворотне. Наприклад, регулярні негативні ціни на електроенергію спонукали британську енергетичну компанію Octopus Energy платити споживачам від 2 до 5 пенсів за кіловат-годину, щоб включали електроприлади і запускали їх на повну потужність. Негативні ціни були колись відносно рідкісними, але під час пандемії раптово стали майже рутиною в Британії, Німеччині та інших європейських країнах.
Холодна вода
У розпал опалювального сезону в різних регіонах країни, в тому числі і Києві, очікується зростання тарифів на холодну воду. За інформацією НКРЕКУ, з 1 січня 2021 року вартість холодної води зросте в середньому на 22%. Як пояснили у відомстві, підвищення пов’язане зі зростанням зарплат співробітників, підвищенням цін на паливно-мастильні матеріали, реагенти і електроенергію.
У кожній області підвищення цього тарифу буде різним, але в середньому українцям доведеться з нового року платити 27-28 гривень за один куб.
Пільги
Субсидії в Україні, які ще недавно були рятівним колом для мільйонів громадян, в прийдешньому опалювальному сезоні стануть для багатьох недоступними. Та й виплачувати їх збираються не в тих розмірах, що раніше. Не кажучи вже про те, що якщо в 2017-му субсидію отримували майже сім мільйонів домогосподарств, то в цьому році показник зменшився майже до трьох мільйонів.
У держбюджеті на поточний рік спочатку було передбачено 48 млрд грн на субсидії. Але в квітні під час секвестру бюджету і при формуванні COVID-фонду виплати пільг і субсидій громадянам зменшили на 8,2 млрд грн. А у вересні, в перший тиждень нової сесії, нардепи підтримали в першому читанні законопроект, що вносить чергові зміни до держбюджету. Серед них – скорочення витрат (на 2,16 млрд грн) Мінсоцполітики за статтею фінансування субсидій на оплату комуналки.
Відзначимо, ще в 1995-му році було прийнято постанову Кабміну «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива». З того часу ця постанова зазнавало змін 57 разів! Це було викликано зміною порядку, умов надання субсидій, розміру суми і виду (готівкова або безготівкова).
За словами заступника міністра соціальної політики Віталія Музиченко, спосіб отримання пільг сьогодні залежить від того, як справно одержувач оплачує комунальні рахунки. «Дійсно, 373 постанова ще в минулому році ввела принцип надання пільг на оплату послуг ЖКГ в грошовій формі, яка буває двох видів: готівкова, коли люди готівкою отримують разом з пенсією. Інша форма – безготівкова, коли міністерство перераховує гроші на Ощадбанк, а Ощадбанк вже проводить розрахунки з підприємствами-постачальниками послуг », – прокоментував чиновник. За його словами, особливість полягає в тому, що до кінця опалювального періоду, тобто до квітня 2020 року, діяла та форма, яку вибирав пільговик.
«З травня дійсно робиться запит на кожне підприємство-постачальника послуг, і аналізується, чи платив пільговик, який отримував готівку, свої комунальні послуги. Якщо він це робив справно, то він в подальшому отримує готівкові виплати, якщо є прострочена заборгованість, то приймається рішення про переведення надання цієї пільги в безготівкову форму. Якщо заявник здійснить оплату своїх боргів, він має можливість звернутися із заявою та знову повернути готівкову форму », – пояснив Музиченко.
Заборгованість по ЖКГ
Тим часом борги за комунальні послуги в країні досягли масштабів національної катастрофи, сягаючи десятків мільярдів гривень. Так, загальна заборгованість населення на кінець липня становила 55,8 млрд грн (150,2 млрд руб.). Левову частку в структурі боргів займають заборгованість по оплаті за газ – 21,6 млрд грн (58,2 млрд руб.), А також за тепло і гарячу воду – 17,3 млрд грн (46,5 млрд руб.).
На думку експерта з питань енергетики Валентина Землянського, сам факт наявності таких боргів говорить про те, що цінова модель є антиринковою та не відповідає платоспроможному попиту. «Люди не платять не тому, що не хочуть, а тому що велика частина населення просто не в змозі це зробити. Зрозуміло, що у нас є відсоток тих, які не платять, так би мовити, по релігійним і принциповим переконанням. Це було завжди. А люди, які платять, міркують об’єктивно. Що починаючи з 2014 -2015 років, падінням економіки, зростанням тарифів і закінчуючи нашими останніми пригодами з карантином, зростанням безробіття і т.д, доходи у населення дуже сильно скоротилися. Це корінь проблеми. Однак об’єктивно-конструктивна реакція на те, що відбувається в державі відсутня. Замість того, щоб піти назустріч і врегулювати ситуацію з тарифами, ми спостерігаємо абсолютно протилежне. Держава починає тиснути на своїх громадян з точки зору виплати заборгованості за комуналку », – сказав« ЕН »експерт. За його словами, вся тарифна і цінова політика, яка існує на сьогоднішній день в Україні – це непряме оподаткування її громадян.
Як боротимуться з боржниками?
Як відомо, виконуючи зобов’язання перед МВФ, депутати від «Слуги народу» внесли законопроект, яким пропонується за комунальні борги віднімати гроші з зарплат, соціальних виплат і виселяти з квартири.
Законопроектом відкривається більше можливостей для того, щоб змусити боржників сплатити примусово. Автори вказують в пояснювальній записці, що часто постачальники послуг не намагаються відсудити у боржника фінанси через дорожнечу процесу. Тепер же пропонується, щоб позивачі взагалі не платили судовий збір.
Зараз за прострочення комунальних платежів існує пеня в розмірі 0,01% від суми заборгованості. Якщо законопроект буде прийнятий, то за тримісячну заборгованість постачальники, наприклад, газу або електрики, зможуть за спрощеною процедурою отримати судове рішення і починати автоматично вираховувати на погашення боргу 50% від зарплати боржника. Якщо людина отримує жебрацьку пенсію або допомогу на дітей, то вираховувати будуть 20%.
Якщо боржник не платить рік, то до суми заборгованості додадуть 20% штрафу «зверху», два роки – 30%, за три роки борг виросте в півтора рази. І це без урахування пені, яка нараховується кожен день і може за обсягом доходити до суми боргу. Так що при найгіршому розкладі доведеться віддати чи не в три рази більше початкової суми. Правда, якщо боржникові затримують зарплату, пеня нараховуватися не буде. Якщо у боржника немає офіційних доходів, у нього можуть конфіскувати майно. І навіть якщо з зарплати вже вираховують її половину в рахунок погашення боргу, новий закон дозволяє одночасно заарештовувати і продавати майно боржника.
Фінансовий експерт Олексій Кущ вважає законопроект абсурдним, тому що в ньому «воза поставили попереду коня». «Потрібно було починати зі створення системи справедливих тарифів і цін. Справедлива ціна – це економічна категорія. Це економічно обгрунтована собівартість плюс середня по ринку норма рентабельності. Термін «справедлива ціна» особливо важливий для таких квазігібрідних ринків, де не може бути сильної конкуренції, і де існує природна монополія. Тобто, як у нас в комунальній сфері. І тільки після цього наводити порядок з платежами», – сказав« ЕН »аналітик.
Він вказує на те, що модель тарифів в Україні поламалася в декількох точках. Так, якщо подивитися на статистику, то до 2013 року люди накопичували борги за зиму, але в основному їх погашали до наступного опалювального сезону. А зараз борги, які накопичуються за зимовий опалювальний сезон, не погашаються влітку в повній мірі і накопичуються як сніжний ком. Відповідно, будуть рости з кожним роком, навіть не дивлячись на запевнення влади про скорочення тарифів.
«Якщо ми візьмемо середньозважену платіжку, яку сплачує домогосподарство за всіма видами послуг (січень 2020 роки не будемо брати через теплу зиму, а візьмемо січень 2019 і 2018 рр)., то побачимо, що темп зростання платіжки значно більше, ніж темп зростання реальних доходів населення. Таким чином, доходи населення не встигають за зростанням тарифів. Другий момент. Якщо подивимося на ці ж періоди, то побачимо, що населення в січні 2019 року фактично заплатило більше, ніж було нараховано за планом в січні 2018 року. Тобто, якби тарифи не виросли, то грошей, які люди заплатили в 2019 році вистачило б на погашення всіх планових платежів », – зазначає Кущ.
Він переконаний, списати борги за комуналку – також не вихід, тому що це повністю демотивує тих людей, які ще платять хоч якісь гроші. Тому необхідно шукати «золоту середина». «Для України вона складається з декількох моментів. Перше – це формування моделі справедливих цін і тарифів. Друге – застосування спеціальних антимонопольних механізмів регулювання ринків природних монополій і гібридних ринків, де немає ефективної конкуренції. Третій момент – заморожування приблизно на п’ять років зростання всіх тарифів. Тобто, щоб за рахунок зростання номінальних доходів населення, а вони будуть рости навіть за рахунок інфляції, здатність людей оплачувати свої платіжки з кожним роком збільшувалася. Відповідно, люди за рахунок зростання номінальних доходів зможуть не тільки погашати поточні платежі, але і погашати частину свого боргу. П’ять років – це значить по 20% від боргу щороку. Ну і, відповідно, відсутність будь-яких штрафів за прострочення на цих п’ять років », – резюмував Кущ.