Уряд запропонував своє бачення розширення оподаткування підприємництва єдиним соціальним внеском (ЄСВ). Основна мета - збільшити надходження.
Нещодавно міністр соціальної політики Андрій Рева заявив, що Кабмін розглядає дві основних зміни, які вони надіслали до Верховної Ради. Відрахування ЄСВ відбуватиметься з усієї суми заробітної плати, незалежно від її розміру. Натомість пропонують запровадити регресивну шкалу сплати цього внеску (тобто чим більша зарплата, тим менше сплачується ЄСВ).
Зараз діє обмеження, згідно з яким ЄСВ в розмірі 22% сплачується тільки з частини доходу, що не перевищує 15 мінімальних зарплат, тобто з 1 січня 2018 р. – 55,8 тис. грн. Усе, що вище за цю межу, не оподатковується жодним ЄСВ.
Усе це зроблено колись, щоб стимулювати роботодавців надавати реальні розміри заробітних плат своїх співробітників, які отримували високі ставки. До них насамперед належать топ-менеджери.
Профільне міністерство фактично не заперечує, що всі ці можливі нововведення запроваджують, зокрема, і для значного поліпшення обсягів поповнення дефіциту Пенсійного фонду.
Більшість експертів оцінює цю ініціативу негативно для штатного персоналу. Ігор Млечко, партнер юридичної компанії «Justl», вважає, що насамперед це призведе до введення додаткового фінансового тягаря для компаній середнього та великого бізнесу.
«Саме такі підприємницькі структури в частині кадрового адміністрування, як правило, практикують офіційні виплати заробітних плат. І в цьому ключі у співробітників виникає ризик, адже безпосередньою особою, що відшкодовує додаткові витрати бізнесу, є не тільки кінцевий споживач (як вважають), а й внутрішній «клієнт» – співробітник. Водночас ця ініціатива може призвести до оптимізації штату та скорочення фонду оплати праці», – говорить юрист.
Імовірне запровадження стягнення ЄСВ з дуже високих заробітних плат, чого наразі немає, цілком логічно може призвести до того, що власники компаній почнуть переглядати розміри грошових винагород своїм найбільш високооплачуваним співробітникам, певна річ, у бік зменшення.
Цього не виключає керівник практики податкового права юридичної фірми «Ілляшев та партнери» Галина Мельник, яка пояснила «i», що додаткове фіскальне навантаження дійсно можуть опосередковано перекласти на тих співробітників, хто отримує вищу зарплату.
«Проте багато залежатиме від того, яка шкала ставок ЄСВ буде запропонована в підсумковому проекті закону. Якщо вихідна ставка буде істотно нижчою від чинних 22%, це буде вигідно щодо тих працівників, які отримують заробітну плату в межах граничного розміру, допустимого для такої зниженої ставки», – говорить експерт.
Також юристи не заперечують і того, що, по суті, добра справа, яка має добрі наміри – шлях до «вибілення» заробітних плат, може призвести до абсолютно протилежного ефекту. Так, керівники підприємств і компаній у разі, якщо така вихідна ставка буде на рівні 22% чи лише дещо меншою, можуть просто «тінізувати» частину заробітної плати з метою зменшення витрат на ЄСВ або частково відмовлятися від запланованого раніше переходу на офіційну зарплату.
Зі свого боку, Ігор Млечко вважає, що, як правило, «тіньовий» режим кадрового адміністрування може бути переглянутий з двох причин: «Перша: наявність високого рівня масштабованості бізнесу, що в підсумку призводить до часткового або повного виходу з «тіні» (в іншому разі збільшується рівень ризиків з боку держави і знижується інвестиційна привабливість бізнесу). Друга: держава створює бізнесу стимулювальні та привабливі умови для виходу з «тіні». Заявлена ініціатива Мінсоцполітики не відповідає будь-яким умовам, здатним підштовхнути бізнес до виходу з «тіні».
Однак, на його думку, повну «тінізацію» також неможливо поглибити таким нововведенням, а змінювати комбіновану (виплату частини зарплат у «конвертах» та частини по «білому») на повну недоцільно з огляду на високий рівень ризиків з боку державного контролю. «Співробітнику можуть або урізати необов’язкові мотиваційні виплати, або скоротити його посаду», – зазначає Ігор Млечко.
І справді, вірогідність виходу зарплат у «тінь» у разі такого нововведення може бути не такою вже й високою. Так, офіційне нарахування заробітних плат у розмірі 15 «мінімалок» і вище значною мірою здійснюють великі гравці та міжнародні суб’єкти, що іменують чіткі принципи та стратегії ведення бізнесу. Заявлена ініціатива хоч і веде до збільшення кадрових витрат, проте не виправдовує потребу змінювати принципи та стратегії.
Пан Млечко вважає, що, зокрема, таке не відбуватиметься через ризики з боку державного контролю. Нагадаємо, у 2017 р. значно збільшили штрафи за порушення трудового (кадрового) адміністрування. Наприклад, якщо на одного працівника буде виплачена неофіційна зарплата без виплати ЄСВ, то штраф за таке правопорушення у 2018 р. може становити 111 690 гривень. І це тільки за одного співробітника.
Олександр Кудрявцев, адвокат АТ «Клочков та партнери» вважає, що одним з інших «мінусів» може бути те, що така система видасться несправедливою працівникам, які заробляють не дуже багато: «Адже виходить, що за такого оподаткування громадянин, який має менші доходи, у процентному вираженні платить більше, ніж громадянин із великими доходами». Втім, те саме можна сказати й про несправедливість чинних норм.
Цікаво, як таке нововведення, якщо його запровадять у практику, змінить зарплати саме звичайних працівників, чи будуть вони «вибілюватися» та зростати? Наприклад, Олександр Кудрявцев упевнений, що, справді, такі зарплати можуть «вибілювати», бо підприємству вигідно буде платити високу зарплату, адже ставка ЄСВ через це зменшуватиметься.
Однак, звернувшись до зарубіжного досвіду, не можна зробити однозначний висновок про позитивні або негативні моменти такого підходу. Загалом більшості зазначена система здається несправедливою. І вище вже було сказано чому.
Тому в чистому вигляді регресивна шкала оподаткування трапляється в сучасній світовій економіці вкрай рідко. Наприклад, у США поряд із регресивною шкалою застосовують і прогресивну, що характерна для федеральних податків, тому основний тягар їхньої сплати лежить на забезпечених верствах населення. Навпаки, місцеві податки мають пласку або, в деяких випадках, регресивну шкалу. Розвинені країни Європи регресивну шкалу переважно не застосовують.
Якщо говорити про «плюси» й «мінуси» для бюджету країни, то ця ініціатива закладає позитив. Олександр Кудрявцев, проте, зазначає, що гроші до Пенсійного фонд надходитимуть повільно. Тому експерт однозначно радить уряду: якщо там сподіваються саме в такий спосіб швидко залатати у Фонді «дірку», то цього зробити не вдасться.
Галина Мельник вважає, з огляду на той факт, що значну частину заробітних плат в Україні виплачують «у конверті», цілком можна очікувати, що спершу нічого суттєво не зміниться, бо бізнес займе певну вичікувальну позицію, щоб структурувати витрати на ЄСВ.
«Для компаній, що спочатку дотримувалися концепції офіційної виплати заробітної плати, навантаження на високі ставки заробітної плати зросте. Проте, на жаль, таких компаній в Україні не так багато, а високооплачуваних посад у них ще менше, унаслідок чого навряд чи буде відчутне збільшення надходжень до Пенсійного фонду завдяки таким компаніям», – стверджує експерт.
Отже, самим лише введенням регресивного ЄСВ не обійтися – потрібні й інші заходи.