Державна служба статистики опублікувала підсумки зовнішньоекономічної діяльності нашої країни у 2017 р. Частка ринку країн ЄС у загальному експорті України торік перевищила 40%. Частка імпорту становить дещо більшу цифру - майже 42%. Отже, ми маємо, попри відчутні успіхи, від'ємне сальдо торгівлі з Європейським союзом.
Представник України при ЄС Микола Точицький заявив, що 2017 року понад 14 тис. українських підприємств і компаній експортували свою продукцію до країн ЄС. А з березня 2018 р. на європейському ринку активно працює 291 український аграрний експортер. Серед них 111 виробників харчових продуктів та 180 підприємств – виробників нехарчових продуктів, таких як пух та пір’я, шкіра, корми для тварин, нехарчові субпродукти та племінний матеріал.
В абсолютних показниках обсяги експорту товарів до країн ЄС становили $17,5 млрд, експорт послуг – $3,3 млрд. Найбільше збільшився експорт українських товарів до Бельгії – на 81%. Серед інших великих країн – членів Європейської спільноти збільшення обсягів вивезених товарів у 2017 р. спостерігалося до Великобританії (+51%), Австрії (+48%) та Литви (+44%).
Однак на 7,6% зменшилися обсяги вивезених експортом товарів до Франції. Як пояснює аналітик компанії «Телетрейд» Богдан Терзі, це спричинено тим, що країна 2017 року відмовилася від українських зернових культур. Річ у тім, що 2016 р. у Франції була сильна засуха, що значно погіршило обсяги врожаю зернових культур, тому країна тоді й купувала український товар.
У 2017 р. такої негативної ситуації в цій державі вже не було, тож потреби в завезенні зернових з України не спостерігалося. Проте це ще раз підтверджує, що надмірна концентрація експорту на декількох основних продуктах може призводити до таких коливань.
Майже половина українського експорту до країн ЄС – це продукти харчування та сільгосппродукція. Торік експорт української агропродукції до ЄС зріс на 37%, до $5,8 млрд. Основними імпортерами української сільськогосподарської та харчової продукції серед країн ЄС є Нідерланди, Іспанія, Польща, Італія та Німеччина.
За інформацією заступника міністра агропромислової політики та продовольства з питань євроінтеграції Ольги Трофімцевої, головними продуктами українського агроекспорту були зернові культури ($1,7 млрд), соняшникова олія ($1,4 млрд) та насіння олійних культур ($1,1 млрд).
«Зростання обсягів українського експорту до країн ЄС за 2017 р. також відбувалося завдяки збільшенню постачання нішевих, перероблених і готових харчових продуктів. Так, збільшився експорт м’яса птиці, продуктів з борошна та крупи, соків, меду, кондитерських виробів та вершкового масла», – повідомила вона.
Особливе місце в українському експорті до країн ЄС посідає м’ясо птиці. Так, за даними Євростату, Україна стала лідером рейтингу постачальників цієї продукції до країн ЄС. Наприклад, у січні-жовтні 2017 р., як зазначають у Євростаті, наша країна наростила обсяги вивезення м’яса птиці до країн ЄС порівняно з аналогічним періодом 2017 р. на 38%.
За словами заступника директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Миколи Пугачова, у 2017 р. рейтинг імпортерів вітчизняного м’яса птиці вперше очолили Нідерланди: «Торік вони закупили цієї продукції на $80,5 млн більше, ніж у 2016 р. Частка цієї країни в українському експорті м’яса птиці становила 15,1%. Також у 2017 р. помітно збільшили обсяги закупівель цього виду українського агропродовольства в Словаччині – на $16 млн більше, ніж у 2016 р. Це становило 3% експорту м’яса птиці з України».
Загальний обсяг експорту одного з головних аграрних продуктів України – соняшникової олії – у 2017 р. зріс, за даними Асоціації «Укроліяпром», на 19% у натуральному вираженні та на 16% – у грошовому (до $4,3 млрд). Щоправда, Асоціація прогнозує, що за підсумками 2017/2018 маркетингового року і виробництво, й експорт соняшникової олії знизяться на 10-13%. Як відомо, врожайність соняшнику минулого року була нижчою, ніж 2016-го. До того ж, за даними Держстату, у грудні 2017 р. Україна виробила на 4,5% менше соняшникової олії, ніж роком раніше.
Крім іншого, можливості подальшого зростання експорту до ЄС обмежуються квотами на безмитне ввезення щодо окремих товарів.
Утім, Єврокомітет із зернових культур збільшив (щоправда, не дуже) розміри квот на імпорт зернових культур у 2017 р. Так, квота на імпорт пшениці зросла до 960 тис. тонн (950 тис. тонн у 2016 р.), на імпорт ячменю – до 270 тис. тонн (250 тис. тонн), на імпорт кукурудзи – до 450 тис. тонн (400 тис. тонн). Однак до середини літа 2017 р., наприклад, тарифну квоту на пшеницю було вибрано на 100%. І Європарламент підтримав пропозицію Єврокомісії щодо збільшення квот на безмитний експорт деяких українських агротоваров, зокрема, кукурудзи, ячменю, вівса, меду, виноградного соку.
У ЄС мають підвищений попит також українські органічні агротовари. Так, у 2017 р. частка постачання органічного зерна зросла до 57% (у 2016 р. – 46%), ячменю – до 8% (було 2%). 2018-й стане для нас роком інтенсивного збільшення обсягів виробництва органічної продукції.
Українські агрофірми у 2017 р. також активно працювали щодо виробництва та збуту до країн ЄС та інших держав світу «екзотичної» аграрної продукції, наприклад, малини й ожини. Вона є там дуже популярною. За даними Мінагропроду, 2017 року Україна виробила на 72% більше цих ягід, ніж попереднього року. Найбільшими покупцями малини та ожини в ЄС стали Польща (експортовано продукції на 800 тис. доларів), Румунія та Естонія.
Щодо колишньої експортної гордості України – металу – то тут наразі все складно. Так, 2017 року Україна скоротила експорт металопродукції взагалі порівняно з 2016 р. на 17,6%. Попри це, основними покупцями металу залишаються країни ЄС, на які припадає 32,3% всього українського експорту цієї продукції. Тож металу й цього року приділятимуть особливу увагу.
Основними товарами українського машинобудування, що постачають до країн ЄС, стали кабельно-провідникова продукція, комплектуючі до телефонів, електрочайники, підшипники, обладнання для металургії, холодильне обладнання для супермаркетів і складів, пральні машини.
«Особливістю експорту продукції машинобудування до ЄС є те, що його основу складають комплектуючі, а не кінцевий продукт. Саме зростання автомобілебудування та сфери телекомунікацій у ЄС є основними драйверами зростання вітчизняного експорту до Євросоюзу. Так, понад 50% припадає на кабельну продукцію для автомобілів, телефонів й інших електричних приладів. І надалі ситуація буде досить позитивною для українських компаній», – ідеться в дослідженні Центру підтримки експорту.
Флагманом експорту українських послуг до країн ЄС нині є IT-галузь. За даними Асоціації «IT Ukraine», обсяг експорту IT-послуг з України у 2017 р. порівняно з 2016 р. зріс на 20% і становив $3,6 млрд. Згідно з прогнозом Асоціації, обсяг експорту 2018 року становитиме $4,5 млрд.
Як повідомив «i» PR-директор компанії Netpeak Роман Єфременко, сьогодні підприємства цього бізнесу посідають місця в різних світових та європейських рейтингах за обсягом зростання виконуваних робіт. Він у багатьох українських компаній за 2-3 роки збільшився в декілька разів. Пояснюється це підвищеним попитом на наші послуги серед європейських та світових споживачів.
Однак український експорт до країн ЄС ще значно залишається сировинним, і від цього потрібно якнайшвидше позбуватися, відправляючи до Європи готові товари з великою частиною доданої вартості. Так, сьогодні Україна інтенсивно рубає ліси та відправляє до Польщі та інших країн ЄС деревину. Але ж меблі, що мають у ЄС неабиякий попит, куштують уп’ятеро дорожче, ніж сировина.
Те саме можна сказати й про українські яблука, які полюблять у Білорусі (та й у ЄС, треба визнати, теж). Білоруси закуповують великими партіями наші яблука та виробляють з них соки, які потім успішно йдуть на експорт до Європи. Все це ми могли б робити з великим успіхом і самі, відправляючи на експорт перероблену й дорожчу кінцеву продукцію, отримуючи за це надходження у валюті в 3-4 рази більші, ніж зараз.