Торговий представник України, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська, розповіла кореспонденту «і», як уряд допомагає українським компаніям виходити на зовнішні ринки.
Ви нещодавно повернулися з Брюсселя, де відбувався Комітет Асоціації Україна-ЄС у торговельному складі…
Основне завдання цього комітету, який збирається щорічно — так би мовити, звірка годинників. Ми вирішуємо там питання, де ми знаходимося з точки зору імплементації всіх положень Угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС, а також чи працює вона так, як повинна працювати. Тож там ми обговорюємо наскільки Україна просунулася з точки зору виконання європейських норм. Також до завдання цього Комітету відноситься проблема допомоги ЄС нашій країні у технічних питаннях. Також ми обговорюємо пожвавлення торгівлі між Україною і ЄС.
У квітні було презентовано Дорожню карту стратегічного розвитку торгівлі України на 2017-2021 роки, як частину Експортної стратегії України. Тоді міністерство та загалом Кабмін «озброїлися» слоганом цього важливого документу: «Експортуй!», який було адресовано всьому українському бізнесу. Як наразі виконуються накреслення цієї Стратегії? Чи почули заклик українські підприємці та експортери?
Наша ідея була в тому, що нарешті за 26 років незалежності Україна отримала перший стратегічний документ, який включає в себе стратегічні пріоритети щодо просування українського експорту як для Уряду, так і для бізнесу. Ми наразі готуємо для розгляду на засіданні Кабінету Міністрів проект відповідного розпорядження, де чітко означені його виконавці, терміни та всі відповідальні особи. Однак, ми не чекаючи цього розпорядження, вже чимало речей заклали у середньостроковий план пріоритетних дій уряду до 2020 р. Приміром, створення Ради з міжнародної торгівлі при Кабміні, Експортно-кредитного агентства, інституції з підтримки та просування експорту і чимало інших важливих завдань. Нам ця Стратегія допомагає у спілкуванні з народними депутатами, тому що при проведенні тих чи інших ініціатив, ми посилаємося на ті висновки, які є в цьому документі. Всі вони підкріплені фактажем, розрахунками і показують, що саме буде після прийняття тих чи інших дій.
Що стосується бізнесу, то я думаю, що ця Стратегія спонукатиме його думати більш стратегічно. До нас наразі звертається чимала кількість асоціацій підприємців, які цікавляться розвитком власних секторальних стратегій.
Це саме стосується і органів місцевого самоврядування або місцевої влади. У нас є запити від декількох регіонів щодо допомоги у розвитку їхніх місцевих стратегій. Також ще додам, що наш бізнес був задіяний досить широко у розробці проекту Стратегії. Чимало профільних бізнес-асоціацій в Україні працювали над створенням цього важливого документу.
Яка на сьогодні масовість звернень до Вас від нашого бізнесу? Які проблеми Ви допомагаєте їм вирішувати?
Я би поділила звернення нашого бізнесу на декілька категорій. Звичайно, є низка звернень, які стосуються усунення бар’єрів на ринку для наших експортерів. Останні скаржаться на певні перешкоди при експорті своєї продукції чи послуг. Друга категорія звернень стосується власне виходу на потенційні ринки збуту. Третя категорія — усунення внутрішніх проблем, які заважають експортерам. Четверта категорія — звернення з проханнями розповісти про ті або інші режими вільної торгівлі з країнами світу. Саме тому ми маємо декілька різних форм спілкування з експортерами.
Перша форма такого спілкування — Рада з просування експорту при Мінекономрозвитку. Кожні два тижні ми зустрічаємося із підприємцями чи бізнес-асоціаціями. Днями у нас була цікава зустріч із представниками кондитерської галузі. Другий вид зібрання — по країнах та регіонах. Тут збираються експортери, які мають проблеми з вивезенням продукції чи послуг в ту чи іншу країну. Третій вид спілкування — регіональний. Ми їдемо в якийсь регіон і там працюємо з місцевим бізнесом і місцевою владою над проблемами їхніх місцевих експортерів в регіоні.
Крім цих видів спілкування, у нас є низка «гарячих» ліній, де телефонуючи на них, бізнесмен чи асоціація галузевого бізнесу отримує консультаційну допомогу щодо проблем, які виникають при експорті товарів і послуг.
Велику допомогу бізнесові надає Офіс з просування експорту. Це фактично консультативно-дорадчий орган при Мінекономрозвитку, де близько 20 експертів допомагають нашому бізнесу виходити на зовнішні ринки. Цей Офіс має декілька видів спілкування з бізнесом. Перший напрямок роботи в цьому контексті — експортний консалтинг. У цьому сенсі найцікавішим для наших підприємців є торгівельні місії та форуми. Так, ми фактично їдемо з українськими бізнесменами за кордон.
Я чув, що наступна така торгівельна місія поїде на чолі з Володимиром Гройсманом до Канади…
— Так, це відбудеться на початку листопада 2017 р. І безумовно, користуючись цим, ми допомагаємо бізнесу в ході візиту, який теж поїде до Канади, у пошуках взаємовигідного спілкування з місцевим бізнесом та владою.
У нас було таким чином проведено сім бізнес-форумів та 12 торговельних місій за кордоном. Але є ще така цікава форма співробітництва, як торговельні місії різних країн в Україні. Так, іноземні підприємці, які цікавляться українськими товарами чи послугами, приїжджають до нас і ми організовуємо для них зустрічі з нашими підприємствами та бізнес-колами.
Ми також навчаємо наших бізнесменів, як обирати ринки збуту, маркувати свою продукцію. Це все так звана зовнішньоекономічна освіта. Також не можу не сказати про дуже важливу форму — допомога компаніям для їх участі в закордонних публічних закупівлях.
Чому Україна наразі практично кожного місяця має хоча й невелике, але все ж таки від’ємне сальдо зовнішньоторгівельного балансу? Чому збільшується імпорт і що взагалі треба зробити для того, щоб покращити цю ситуацію?
Нашим завданням є не зменшення імпорту, а збільшення експорту. Тобто це сальдо ми повинні вирівнювати за рахунок саме збільшення обсягів експорту. Важливіше при зростанні економічної активності та обсягів виробництва окремими галузями, які ми спостерігаємо наразі, збільшувати обсяги постачання високотехнологічного обладнання саме за імпортом. Нам це потрібно для оновлення основних виробничих фондів при збільшенні енергоефективності. Тобто збільшити експорт ми зможемо за умови завезення гарного обладнання, на якому вироблятимуться високоякісні товари, які потім можна експортувати на зовнішні ринки.
Яким для України у сенсі зовнішньої торгівлі ви бачите початок 2018 р.? Що нам ще вдасться подолати і які проблеми все ще лишатимуться й надалі?
Ми й надалі працюватимемо для того, щоб Україна мала якомога більше експортних контрактів. Ми повинні шукати додаткові можливості вже існуючої вільної торгівлі з ЄС, як шляхом отримання додаткових преференцій, так і шляхом збільшення взаємовигідних контактів бізнесу. Працюватимемо також для збільшення кількості нових Угод про вільну торгівлі між Україною та іншими державами світу. Але головне — ми повинні ще більше відстоювати інтереси українських експортерів на зовнішніх ринках.
Про торгівлю з ЄС, Росією, Канадої та іншими країнами читайте в наступній частині.