Останнім часом, у питанні того, щоб «розпродати державні підприємства», українська влада помітно активізувалася. І це не тільки гучні заяви, наміри і тому подібне, що ми спостерігали уже на протязі кількох років, а здійснення певних цільових кроків.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі на початку липня затвердило Концепцію стратегічного бачення управління державними підприємствами, яка включає в себе списки державних підприємств із поділом на окремі групи: підприємства, що залишаться у власності держави, підприємства, що будуть передані в концесію, підприємства, що будуть приватизовані, підприємства, що підпадають під ліквідацію.
За словами урядовців, на роботу над цим списком потратили два роки, що, зрештою, виглядає й недивно з огляду на те, що назвати точну цифру — скільки, станом на сьогодні, в Україні існує державних підприємств — ніхто не може. Навіть офіційні дані тут розбігаються.
Згідно з інформацією Мінекономрозвитку, державними є 3634 підприємства, згідно з даними Фонду держмайна — 3810… У ЄРДПОУ ми бачимо вдвічі більшу кількість існуючих в Україні державних підприємств.
Таким чином, виглядає зрозумілим, чому влада взялася за розпродаж держпідприємств тільки тепер, а не одразу, як то було обіцяно в передвиборних програмах, — державі, перед тим, як почати виставляти підприємства на продаж треба було з’ясувати в принципі, що в неї є.
Як виявилось, 1255 підприємств не працюють, повідомив перший заступник голови МЕРТ Максим Нефьодов. В основному, весь їхній актив — назва і гора паперів. Купляти їх, звісно, ніхто не буде. Залишається тільки ліквідація.
Про повний бардак тут, зокрема, говорить і факт того, що ще досі на папері існує державне підприємство «Дирекція з будівництва об’єктів до Євро 2012 у місті Львів», яке чомусь не ліквідували одразу після проведення чемпіонату. Чиновники кажуть, що тут простіше було «закинути» все у «довгий ящик», аніж влазити з цим у доволі довгу і складну, згідно з нашим законодавством, забюрократизовану процедуру ліквідації держпідприємства.
Тим часом, із загального списку держпідприємств, держава вирішила залишити в своїй власності 15 особливо важливих державних підприємств і 363 державних підприємств, що забезпечують виконання державою своїх функцій. У список потрапили державні природні монополії, підприємства оборонної сфери, сфери охорони здоров’я, стандартизації та метрології тощо.
Іще 359 держпідприємств уряд запланував передати в концесію (право тимчасового використання приватними суб’єктами господарювання). У цей список потрапили аеропорти, лісові господарства, автомобільні дороги тощо.
Все інше на продаж. Тільки на період 2017-2020 рр. запланована приватизація 893 державних підприємств.
Щоб було легше продати, Кабмін на своєму недавньому засіданні схвалив новий проект закону про приватизацію. Законопроект направлений на розгляд Національної ради реформ при президенті. В його основі – заміна застарілого законодавства у цій сфері і значне спрощення процедури продажу державних активів.
«У процесі написання цього законопроекту метою було спростити процес приватизації. Один закон зможе замінити тепер діючих 7 законів. Ним ми вдвічі скорочуємо термін підготовки об’єктів до приватизації. Для великих підприємств замість 2 років буде до 1 року, для малих — з 1 року до півроку», — розповів в.о. голови Фонду державного майна Дмитро Парфененко.
Великі об’єкти приватизації в уряді планують продавати тільки при участі авторитетних радників, малі — через електронний майданчик Prozorro.
Пілотний проект приватизації невеликих державних підприємств через електронний майданчик Prozorro Кабмін затвердив ще 11 травня цього року. Тоді ж прем’єр-міністр Володимир Гройсман дав доручення Мінекономрозвитку, а заразом і Фонду держмайна «максимально оперативно узгодити всі необхідні адміністративні норми і запустити повномасштабну малу приватизацію на базі Prozorro».
Оспорити приватизацію державних об’єктів, згідно із схваленим урядом законопроектом, можна буде протягом 3 років, однак лише в міжнародних арбітражах.
На приватизовані державні підприємства законопроектом також накладається мораторій на банкрутство.
Самі умови приватизації мають затверджуватися Кабміном. Вони можуть передбачати як аукціон з умовами, так і аукціон без умов. Якщо покупець на якийсь із виставлених на приватизацію об’єктів не знайдеться, законопроектом передбачено можливість зниження ціни на нього на 25-50%.
Тим часом, багато економічних експертів досить скептично оцінюють реальну можливість реалізації державних планів із приватизації. Сьогодні імітацію масштабної приватизації, на переконання багатьох аналітиків, було створено, щоб «замилити очі» МВФ. Саме цього від України вимагали у Фонді. І там, здається (якщо це все справді таки тільки імітація) на неї «повелися».
Так, на днях замміністра економрозвитку Максим Нефьодов заявив, що МВФ схвалив плани нашого уряду щодо роздержавлення держпідприємств. «МВФ приватизацію вітає. Тому що очевидно — без вирішення проблеми держкомпаній економіці країни буде важко вдихнути на повні груди. Оскільки більшість держкомпаній — збиткові, вони висмоктують ресурси з держбюджету, до того ж часто на них живе політична корупція», — зазначив він.
У те, що запланована владою масштабна приватизація державних підприємств може пройти у нас успішно і прозоро, не вірить і економічний експерт Володимир Федорин.
«Важко повірити у реалії масштабної приватизації. Бо хто із іноземців захоче іти купувати наші держактиви, коли ми маємо обмеження на виведення капіталу, ексклюзивне правосуддя в судах, а правоохоронні органи розглядають бізнес, який не має «за плечима» якогось впливового політика, як свою «кормушку»?» — каже він.
Експерти припускають, що, скоріш за все, «козирні» держпідприємства розійдуться між «своїми» на умовах «договорняка». Будуть довго продаватися — не продадуться, а потім будуть передані в концесію (щоб не витрачати даремно гроші на покупку) своїм.
Зокрема, таку «долю» прогнозують одному із найбільших державних активів – «Одеському припортовому заводу». У 2016-2017 роках Фонд держмайна двічі безуспішно намагався його продати. Дата чергової спроби приватизації ОПЗ, за словами президента Петра Порошенка, має стати відома восени.
«ОПЗ, однозначно, не продадуть і з третьої спроби. Очевидно, що його збираються тихенько віддати в концесію одному із наших олігархів — Ярославському. Витрачати гроші на саму купівлю ОПЗ йому тут нема потреби. Сам ОПЗ без російської сировини функціонувати не може, а Ярославський — це та людина, що зможе, по-тихому, домовитися із росіянами про сировину і далі поставляти вже на експорт хімічну продукцію заводу. З часом, взагалі, всі забудуть, що ОПЗ підлягав під приватизацію», — каже економічний експерт Олександр Охрименко.
Про те, що державні підприємства, хто би що не говорив про їх збитковість (за словами прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, 3,5 тис. держпідприємств згенерували на сьогодні 87 млрд. грн. збитків) насправді потрібні тим політикам, що нині знаходяться у владі, говорить і такий факт: у роботі на державних підприємствах задіяно 862 тис. осіб, що складає 11% штатних працівників в усій економіці. Зрозуміло, що, якщо підприємства держава продасть, їх частина, принаймні, на якийсь час, залишаться без роботи. А це, як не крути, електорат тих, хто при владі. Напередодні виборів добровільно позбавити себе їхньої підтримки виглядає нерозумно.
Зазначимо, НАБУ сьогодні розслідує понад 100 кримінальних справ щодо корупції на держпідприємствах. Частина із них входить в ТОП-100 за версією Мінекономрозвитку.
Тільки у липні ми мали кілька гучних скандалів, пов’язаних з корупцією на держпідприємствах. На початку місяця — обшуки в Укренерго. Всередині липня співробітниками НАБУ були затримані директор держпідприємства «Львівський бронетанковий завод» Роман Тимківа і його заступник Олег Ткаченко. Наприкінці місяця пройшли обшуки на підприємствах державного концерну Укрспирт.
Тим часом, Фонд держмайна хвалиться на своїй сторінці у Facebook помітними «успіхами» — із 2014-го разу продали 9 пакетів акцій різної ваги. «Виручили 7,79 млн. грн. Замість нуля і навіть мінуса, бо щоб виставити пакет на торги, його треба як мінімум оцінити, а оголошення опублікувати. Так що ми дуже раді, що наші старання з вдосконалення процесу приватизації, відкритість у роботі дали результат», — зазначається у повідомленні Фонду.