Уже другий рік поспіль економіка України демонструє помірні 2,5% зростання, проте рівень бідності залишається вищим, ніж у докризовий період. Прямі іноземні інвестиції та рівень кредитування приватного сектора залишаються низькими. Значні фінансові ризики очікують економіку країни і в цьому, і в наступному році через підвищення мінімальної зарплати та соціальних виплат. Тому завершення очікуваних реформ у найближчі декілька місяців є критичним для мобілізації відповідного міжнародного фінансування, управління фіскальними ризиками та підтримки макроекономічної стабільності.
Презентуючи новий Економічний огляд для України, директор Світового банку в справах Білорусі, Молдови та України Сату Кахконен заявила: «Прискорення економічного зростання є необхідним для поліпшення рівня життя українців, які ще досі потерпають від наслідків кризи 2014-2015 рр.». Вона переконана, що для поліпшення ситуації «потрібно терміново, у найближчі місяці, завершити очікувані реформи, які допоможуть поліпшити інвестиційні настрої та гарантувати збереження макроекономічної стабільності».
Так, ВВП України зріс на 2,5% у 2017 р. (після 2,3% у 2016 р.), що є слабким відновленням, бо йому передувало сукупне 16% -ве скорочення у 2014-2015 рр. Основні сектори, такі як переробна промисловість і внутрішня торгівля, продемонстрували відносно високе зростання, додана вартість у цих секторах підвищилася більш ніж на 5%. Окрім того, будівництво зросло майже на 27%. З іншого боку, видобуток та виробництво електроенергії скоротилися приблизно на 6% через торгову блокаду на Донбасі, а сільське господарство торік упало на 2,5%, після надзвичайно високого врожаю 2016 року.
У структурі ВВП інвестиції у 2017 р. продовжили потужне зростання, що становило 18,2%, однак швидкість цього відновлення сповільнилася в другій половині року. Водночас внутрішнє споживання у 2017 р. зросло на 6,7% (порівняно з 1,3% у 2016 р.), переважно через значне підвищення зарплат і пенсій, що спричинило додатковий інфляційний тиск. Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) залишалися низькими і становили 2,1% ВВП у 2017 р., порівняно в середньому з 5% до кризи.
«З огляду на наявні макроекономічні ризики та невизначеність, пов’язану з виборами у 2019 р., на інвестиційні настрої негативно впливають повільні темпи здійснення основних реформ і затримки з упровадженням програми, погодженої з МВФ», – ідеться в огляді.
Рівень бідності досі є вищим за докризовий, хоча торік дещо знизився завдяки відновленню економіки та зростанню заробітних плат і пенсій. Так, рівень реальних зарплат у 2017 р. продемонстрував значне зростання на 19% частково через різке підвищення заробітної плати в державному секторі. Це, разом із зростанням пенсій, привело до зниження помірної бідності, оцінюваного 24,5% у 2017 р. з 26,7% у 2016 р., що, проте, залишається істотно вищим за 14,1% у 2013 р. Рівень безробіття був стабільним на позначці 9,5% у 2017 р. порівняно з 9,2% в попередньому році.
У 2017 р. досягнуто цільового рівня дефіциту бюджету, попри істотне збільшення витрат. Дефіцит зведеного бюджету залишався майже незмінним і відповідав цільовому показнику у 2,3% ВВП 2017 р. Однак витрати зросли на 11,7% в реальному вимірі й досягли 41,5% ВВП через підвищення мінімальної заробітної плати вдвічі та збільшення заробітної плати вчителів і лікарів на 40%, а також через високі витрати на соціальні програми.
Це врівноважено завдяки значному зростанню доходів у 2017 р., що зумовлено збільшенням надходжень від єдиного соціального внеску (ЄСВ) (на 20% у реальному вираженні переважно через підвищення заробітної плати), ПДВ (на 17% через збільшення ПДВ від імпорту ) та податку на доходи фізичних осіб (на 16%). Рівень державного та гарантованого державою боргу був високим і становив 72,7% ВВП.
Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу залишався на рівні 3,5% ВВП у 2017 р., попри поліпшення умов торгівлі. Експорт товарів зріс у 2017 р. на 18%, до $39,7 млрд, головним чином завдяки поліпшенню цін на сировинні товари, тоді як імпорт товарів збільшився на 27%, до $46,6 млрд, переважно через високий імпорт інвестиційних і проміжних товарів. ПІІ профінансували 60% дефіциту поточного рахунку платіжного балансу, а решта профінансовано з державних та приватних запозичень. Міжнародні резерви зросли до $18,8 млрд (еквівалент 3,4 місяців імпорту).
Проте в цьому та наступному році перед Україною стоять значні фіскальні виклики і потреби у фінансуванні, що потребує мобілізації відповідного міжнародного фінансування для підтримки макроекономічної стабільності. Цільові показники загального дефіциту державного бюджету плануються на рівні 2,5% ВВП у 2018 р. та 2,7% – у 2019 р.
Потреби у фінансуванні дефіциту бюджету та погашенні боргу (зокрема внутрішнього) в перерахунку на долари оцінюють у 18 млрд у 2018 і 2019 рр. (7,3% ВВП на рік), з яких близько $8 млрд можуть бути профінансовані із зовнішніх джерел, а решта – на внутрішньому ринку. «Отримати необхідне зовнішнє фінансування від єврооблігацій та міжнародних організацій, дуже важливо завершити основні реформи, що очікують розгляду, для четвертого огляду програми МВФ до літа 2018 р.», – зазначають експерти Світового банку.
Крім того, досягнення цільових показників дефіциту бюджету на 2018 і 2019 рр. може бути ускладнено через оптимістичні прогнози надходжень, тоді як витрати можуть бути вищими. Виконання плану доходів бюджету потребуватиме додаткових зусиль із детінізації економіки, тоді як нещодавні реформи у сфері освіти, охорони здоров’я, державного управління та пенсійного забезпечення призводять до тиску на видаткову частину в розрізі оплати праці та соціальних програм.
«У цьому контексті досягнення цільових показників дефіциту бюджету потребує поліпшення адресності субсидії на житлово-комунальні послуги, визначення доступних варіантів перегляду пенсій у державному секторі та супроводу підвищення заробітної плати відповідними заходами з оптимізації мереж шкіл та лікарень і кадрового складу держслужбовців», – ідеться в документі.
Експерти Світового банку переконані, незважаючи на те, що економічні перспективи стають більш невизначеними, збереження макроекономічної стабільності та завершення основних реформ у липні 2018 р. може допомогти поліпшити інвестиційні настрої та прискорити зростання економіки в наступні декілька років.
«Складна політична атмосфера перед виборами 2019 р. впливає на перспективи економічного розвитку, проте залишається вікно можливостей щодо завершення основних реформ до липня 2018 р. Реформи зі створення ринку землі, оздоровлення фінансового сектора, протидії корупції й у сфері приватизації не тільки вирішать проблему гальмування середньострокового зростання, а й дадуть сигнал для зміцнення довіри інвесторів», – ідеться в огляді.
Важливим завданням для поліпшення інвестиційних настроїв є вирішення проблем, пов’язаних з макроекономічною вразливістю й інфляційним тиском, є критичним для зменшення вартості фінансування для приватного сектора. Так, прискорення економічного зростання до 4% до 2019 р. є можливим за умови підтримки збільшення капітальних інвестицій на рівні 15% на рік, що б фінансувалося переважно прямими іноземними інвестиціями та поступовим збільшенням банківського кредитування. Цього року, за умови проведення основнвих реформ, прискорення зростання очікується завдяки подальшому зростанню переробної промисловості та сектора послуг. Тоді як у сільському господарстві та видобувній промисловості зростання залишатиметься відносно слабким.
Згідно з альтернативним сценарієм, за яким реформи не прогресують та огляди МВФ не завершено, темпи зростання у 2018 та 2019 рр. можуть упасти нижче 2%, оскільки довіра інвесторів погіршується з посиленням невизначеності перед виборами. З огляду на реальні доходи домогосподарств, які досі є нижчими за докризовий рівень, тривале слабке економічне зростання в розмірі 2% або менше може підірвати політичну та соціальну стабільність перед виборами, що призведе до подальшого погіршення інвестиційного клімату та перспектив економічного розвитку.
«Без реформ для посилення експорту та залучення прямих іноземних інвестицій Україна залишатиметься вразливою до зовнішніх шоків і циклів на ринках сировинних товарів. Підтримка співпраці з МВФ та іншими офіційними кредиторами буде важливою для задоволення потреб у зовнішньому фінансуванні, зміцнення міжнародних резервів та захисту довіри інвесторів», – підсумували експерти Світового банку.