Яким став 2023 рік для національних виробників і як це відображається на обороноздатності України?
Про сфери національного виробництва, які торкаються кожного громадянина країни, “ЕН” поговорили з СЕО компанії «Стан Комплект» Денисом Олофінським.
Денисе, порівняйте, будь ласка, 2022-й та 2023-й роки для економіки України з точки зору постачальника промислового обладнання на національний ринок.
З очевидних причин, перше півріччя 2022 ринок знаходився у стані шоку, оскільки перспективи були загрозливими. І на фоні постійної тривоги та невизначеності українським виробникам доводилося приймати рішення про переналаштування всіх бізнес-процесів: від каналів продаж до логістики.
До війни звикнути неможливо, але адаптуватися необхідно. Це стосується й окремих людей і, особливо, тих, від кого залежать колективи. Тому поступово з другої половини 2022-го та весь 2023 рік національна промисловість шукала шляхи діяльності у наявних реаліях.
Щодо ринку металообробки, то саме ця галузь перелаштувала свої виробничі процеси, в першу чергу, на оборонні контракти. Напряму чи опосередковано, переважна більшість – умовних 90% – виробляють щось корисне для армії у широкому спектрі: від запчастин до озброєння.
Попит на вироби з металу значно зріс, якщо порівнювати з етапом до повномасштабного вторгнення. Відтак росте і попит на металообробне обладнання.
До 2022 року і концерн «Укроборонпром», і приватні підприємства здебільшого продовжували працювати на обладнанні ще радянських часів. Відповідно, воно було застарілим та не справлялося з новим рівнем обсягів та виробничих задач. Загалом, небагато підприємств в України могли б пишатися своїм новим обладнанням, на відміну від європейських країн чи Китаю, які відчутно модернізували свою промисловість за останні 20 років.
Є дані, які показують, що за півтора року до масштабного вторгнення країна-агресор різко наростила закупівлю металообробних верстатів, призначених для переоснащення оборонної промисловості. Це – одна з ознак цілеспрямованої підготовки до війни з боку росії. А у 2022-2023 роках закупівля відповідного обладнання зросла ще у тричі. Оскільки ворог відчув неймовірний супротив українського народу, навіть його нарощений військовий потенціал виявився недостатнім.
На сьогодні можна сказати, що росіяни купили в десятки разів більше металообробного обладнання, ніж це зробила на даному етапі Україна. Відповідно можемо оцінити різницю у підготовці власних військових виробництв з боку агресора і з нашого боку.
Знаю, що зараз наша країна, наша оборонна промисловість докладає максимальних зусиль до того, щоб не лише покладатися на допомогу західних партнерів.
Зі свого боку «Стан Комплект» робить все можливе, щоб допомогти нашій країні у цій нелегкій боротьбі, оскільки ця війна йде не лише на полі бою, а й на енергетичному та й в цілому на економічному фронтах.
Другою надважливою сферою для обороноздатності країни є енергетична галузь.
Без жодного сумніву енергетичну галузь можна назвати другим фронтом. І по тому, як ворог запекло нищить цивільну інфраструктуру, і по тому, в яких умовах енергетики займаються її відновленням.
Про проблеми атомної енергетики говорять у голос з 2014 року, а якою ситуація є сьогодні?
За оприлюдненими на засіданні Президії Національної академії наук України даними, 80% енергоблоків наших атомних електростанцій вже відпрацювали 30-річний строк. А це означає, що вичерпався їхній проєктний термін експлуатації. Цей показник не набагато вищий ніж у середньому по світу – 68%. Але варто враховувати, що не лише 12 з 15 українських енергоблоків перетнули тридцятилітній рубіж, ще й 3 працюють вже понад 40 років.
З 2014 року Україна знаходиться у постійному стані війни. І у цей час 50% загального виробництва електроенергії давала атомна промисловість. В активну фазу війни ця частка стала більшою за половину: цієї зими сягає 55–56%. Причиною стали ракетні обстріли агресорами теплоелектростанцій. Оскільки певну частину їх окупанту вдалося зруйнувати, то навантаження на АЕС збільшилося.
Варто урахувати, що у країни-агресора ще є можливості ударити по українських теплоелектростанціях. При тому, що наше ППО демонструє ефективність, якій заздрять країни НАТО, такий ризик все ще залишається.
Тим більше виникає питання, чому українська атомна галузь зустріла масовану агресію у стані загрозливої залежності від агресора?
Почнімо з того, що проблема заміщення російських складових атомної енергетики не лише суто українська. Вона актуальна і для деяких європейських країн, адже атомні станції по світу будував СРСР, відтак «росатом» перебрав певний монополізм у галузі на себе. Глобальна проблема у тому, що майже все обладнання для українських АЕС вироблялося в росії.
Отож, потрібна взаємодія у цьому напрямку зі світовими партнерами, та давно назріла потреба у національній стратегії, над якою працюють НАЕК «Енергоатом» та Міністерство енергетики спираючись на експертну спільноту.
Це не означає, що у цьому напрямку нічого не робилося. Не експерту важко зрозуміти, наскільки колосальні зміни необхідні у цій сфері. Зокрема, з точки зору постачальника зазначу: необхідно неймовірна кількість різноманітної номенклатури, яка потребує інженерних розробок, оформлення технічної документації, погодження її у державних органах, закупівля профільного обладнання, напрацювання технологічних процесів тощо. Лише після цього відбувається виробництво тестових зразків. На наступному етапі – випробування і лише після цього серійне виробництво. Все має бути бездоганно, адже це – атомна галузь!
Для прикладу: для того, щоб акредитувати підприємство, як потенційного виробника запчастин для АЕС, та випробувати тестові зразки на виробництві, за найоптимістичнішими оцінками, потрібно не менш як рік, а то і два-три. Треба пройти багато сертифікацій, перевірок, атестацій, випробувать тощо.
Тому процес не швидкий. При тому він потребує від виробника значних власних інвестицій без підтримки держави.
Ми знаємо це на власному досвіді, тому що «Стан Комплект», зокрема, представляє один з національних заводів (про місцеперебування якого зможемо повідомити після війни) та допомогло йому пройти увесь цей шлях.
Але «Стан Комплект» знається на ринку запчастин для енергетики. Співробітники нашої компанії займаються забезпеченням енергетичної галузі вже тридцять років, тому ми – серед перших усвідомили всю серйозність ситуації та почали займатися питанням імпортозаміщення російських складових ще до моменту повномасштабного вторгнення. Рухаємося у двох напрямках. З одного боку, шукаємо і знаходимо у світі альтернативних постачальників запчастин. З іншого – налагоджуємо власне виробництво. І це не менш важливо, ніж виробництво зброї.
Розкажіть про національне виробництво детальніше.
У партнерстві з українським заводом «Стан Комплект» пропрацював надважливий сектор функціонування будь-якої атомної станції: йдеться про запчастини для запірної арматури. Атомники добре знають наскільки це важливі витратні матеріали. І раніше вони стовідсотково вироблялися лише в росії.
Запчастини для запірної арматури використовуються не лише загалом по території АЕС, але і безпосередньо у реакторі. Вчасна їх заміна надважлива для безпеки.
Для проведення профілактичних робіт та ремонту – енергоблок зупиняється на короткий термін.
До початку опалювального сезону Міністерство енергетики повідомляло про те, що провело ремонт 9 енергоблоків на атомних станціях максимально швидкими темпами.
О, так! Ми всі вважаємо наших енергетиків героями. З власного досвіду знаю, як, наприклад, на Хмельницькій АЕС хлопці невідомо чи їли та спали, проводили ремонтні роботи неймовірними для людського сприйняття темпами.
Наскільки вагомим є внесок компанії «Стан Комплект» та її національних партнерів в утриманні енергетичного фронту?
Якщо говорити про запчастини для АЕС, які потребують регулярної заміни, йдеться про запірну арматуру, запчастини для компресорів та насосів. За моєю суб’єктивною оцінкою це три найбільші за кількістю номенклатурні групи у яких є потреба в запчастинах.
На даному етапі ми у партнерстві з національними виробниками виробляємо запчастини для запірної арматури – це найбільша потреба станцій. Зараз ми пропрацьовуємо також технічну документацію для компресорів. І наступним кроком стануть запчастини для насосів.
У нас взагалі великі плани з імпортозаміщення у важливій для національної безпеки галузі на 2024 рік.
Ще один напрямок вашої роботи – постачання обладнання для Укрзалізниці, яка стала у 2022 році одним із символів незламності та надії. Але ж рухомий склад в умовах війни особливо швидко зношується. Як цьому зарадити?
Всі ми пам’ятаємо сотні евакуаційних ешелонів з найнебезпечніших районів. Люди працювали під обстрілами, громадян евакували безплатно. В результаті, як повідомляло її керівництво, “Укрзалізниця” у 2022 році мала 9,6 млрд грн чистого збитку.
До війни УЗ мала значні бюджети на закупівлю специфічного обладнання для ремонтів рухомого складу. Зі зрозумілих причин у поточний період нове обладнання не закуповувалося. Разом з тим, варто пам’ятати, що чимало цього обладнання вироблялося в росії. Нині спираючись на досвід роботи у цій галузі «Стан Комплект» модернізує свою роботу.
Як експерти на ринку металообробки з багаторічним досвідом, ми вважаємо, що це наша місія: замінити російські запчастини на аналоги, які будуть виробляти українські виробники та дружні нам країни.
Ото ж наші плани на 2024 у сфері імпортозаміщення обладнання з росії: стимулювати національних виробників та посилювати співпрацю з надійними партнерами з дружніх країн.