Дати «старт» монетизації субсидій урядовці вирішили швидше, аніж планували. Аж на дев’ять місяців. Так, часткову – за обслуговування будинків, прибудинкової території та вивезення сміття – видачу державної допомоги «живими грошима» на руки субсидіантам, а не постачальникам послуг обіцяють розпочати вже із квітня цього року, а не з 2019-го року, як це було передбачено законом.
Урядову поспішність можна пояснити таким чином. 1 січня 2018 р. набув чинності затверджений раніше урядом механізм розрахунків за надані пільги та житлові субсидії між бюджетом та підприємствами-надавачами житлово-комунальних послуг у грошовій формі, при якому механізм призначення та отримання житлової субсидії для одержувача залишився незмінним, виявився, м’яко кажучи, провальним.
Як заявив у кінці січня віце-прем`єр, міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко, він фактично заблокував розрахунки за комунальні послуги і викликав хвилю протестів у ОСББ та ЖБК — їх сьогодні налічується 28 тис. — майже по всій території України. Останні фактично стали заручниками законодавчої неузгодженості вищезазначеної постанови із іншими дотичними тут законами.
Від об’єднань вимагали відкриття казначейських рахунків для отримання коштів з місцевого бюджету — субвенцій на надання пільг та житлових субсидій населенню. Відсутність таких рахунків фактично покладало на ОСББ і ЖБК 100% оплату всіх послуг ЖКГ незалежно від кількості пільговиків. Зрозуміло, oj сплатити такі рахунки ОСББ і ЖБК були не в силі.
Тим часом, згідно із даним Держстату, в січні 2018 р. борги за послуги ЖКГ збільшилися на 14%, якщо порівнювати із груднем 2017-го. Загальна сума несплати досягла 32,9 млрд. грн. З них 3,1 млрд грн склали борги по квартплаті, 12,9 млрд грн — за спожите тепло і 14,6 млрд грн – за газ.
Про те, що із самого початку запроваджений Кабміном механізм розрахунків між бюджетом та підприємствами-надавачами житлово-комунальних послуг у грошовій формі виглядав як провальний, у коментарі «і» розповів колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко. «Будь-яка монетизація на рівні підприємств – це нісенітниця. Субсидія — це саме інструмент адресної соціальної допомоги конкретному споживачеві. Тільки у цьому випадку вона працю», — зазначив він.
Від відповідальності за колапс, що виникнув із розрахунками, «відхрестилися» у Мінрегіонбуді. Так, прес-служба віце-прем’єр-міністра Геннадія Зубка, виступила із повідомленням, що зміни, які призвели до колапсу, Мінрегіон не погоджував, а навпаки подавав свої пропозиції задля недопущення подібної ситуації. За сам колапс «насварили» міністра фінансів Олександра Данилюка. Парламентарі навіть пригрозили йому відставкою у разі, якщо ситуація не буде виправлена.
Той свою провину частково визнав, однак, відзначив і позитивні сторони нововведення. Зокрема, на своїй сторінці у Facebook він написав: «З 1 січня, після запровадження першого етапу монетизації на рівні підприємств-надавачів послуг, субсидії перераховуються безпосередньо за фактично спожиті ресурси та надані послуги. Це унеможливлює ситуації, коли, наприклад, виконавці отримують більший обсяг субсидій, ніж спожили домогосподарства. Тож бюджетні кошти тепер будуть використовуватися ефективніше».
Тим часом, загострення проблеми таких розрахунків саме на ОСББ екс-очільник профільного міністерства Олексій Кучеренко бачить не так у юридичній площині, як у тому, що ОСББ не хочуть ані демонструвати своїх фінансових витрат, ані відповідати за них. «Те, що ця проблема загострилася саме по ОСББ, то тут зрозуміло — вони не хочуть демонструвати ці субсидії, відкривати казначейські рахунки і відповідати за витрати бюджетних коштів», — каже Олексій Кучеренко.
І тут, на думку екс-міністра ЖКГ, ОСББ не одні такі розумні. «Так само жоден керівник будь-якого іншого підприємства не хоче брати на себе відповідальність за ці бюджетні кошти, бо це все рано чи пізно може обернутися для нього в’язницею», — зазначає він.
З іншого боку, прозорість тут має бути, як і відповідальність. Якщо у розрахунках між державою і тим чи іншим підприємством все чесно і відкрито, то ні про яку кримінальну відповідальність мова іти не може. Проблема тільки в тому, що у нас в державі всі звикли жити за тіньовими схемами.
Тим часом, попри те, всі ці проблеми, можна говорити тут про іще один суттєвий чинник, який міг пришвидшити рішення щодо монетизації субсидій — перебування в цей час в Україні місії МВФ. Нагадаємо, монетизація субсидій — це одна із вимог МВФ і Світового банку до України.
Зазначимо, що із тих 71 млрд грн, який передбачений на цей рік в державному бюджеті на виплату субсидій, уже витрачено 22 млрд грн — на виплату заборгованості по субсидіях за минулий рік. Грошей, а тим більше, «живих», на всіх субсидіантів може не вистачити.
Певні проблеми із впровадженням монетизації бачать і в Мінсоцполітики. Так, міністр соціальної політики Андрій Рева зазначив: «Я поки дуже обережно оцінюю перспективи монетизації. Ми ще не досягли того рівня соціального забезпечення, щоб у нас зменшилася кількість субсидіантів і щоб розмір самої субсидії становив 20-30% від доходів домогосподарств. Сьогодні субсидія іноді складає більшу суму, ніж пенсія у деяких громадян».
Зазначимо, кінцевим етапом підготовленої урядовцями програми монетизації має стати поширення монетизації на весь житловий фонд.
Якщо ж повернутися до того етапу монетизації, який має стартувати уже із квітня цього року, то певні проблеми з його реалізацією тут є уже також очевидними. Про те, що створити єдиний державний реєстр одержувачів субсидій за місяць для того, щоб в подальшому можна було контролювати, куди пішли гроші, і забезпечити відкриття спеціальних рахунків, виглядає нереальним, також говорять у Мінсоцполітики.
Тим часом, згідно із повідомленнями прес-служби Мінфіну, субсидії населенню на оплату утримання будинків і вивезення сміття перерахують на особистий рахунок одержувача в банку або виплатять через відділення «Укрпошти».
«За їх нарахування відповідає підрозділ Мінсоцполітики за місцем реєстрації субсидіанта. Там же його повинні повідомити про те, що потрібно написати заяву про видачу держдопомоги грошима, вказавши спосіб отримання. Тим, хто заяву не напише, субсидії грошима не виплатять», — зазначено в повідомленні.
Сам Олександр Данилюк на своїй сторінці у соцмережі написав: «Всіх скептиків хочу запевнити: ніякого колапсу з розрахунками за субсидіями не буде. Монетизація субсидій — це ефективна і дієва можливість виключити зловживання і корупцію в цьому процесі. Таким чином ми також посилюємо контроль держави за витратами на виплату субсидій. Запровадження в Україні монетизації субсидій – це революційний крок. Необхідність переходу від застарілої і неефективної моделі надання субсидій до їх монетизації й адресності назріла в Україні вже давно. Насамперед тому, що цей процес треба було зробити прозорішим. Ми не можемо дозволити, щоб мільярди бюджетних коштів йшли невідомо куди. Це все — гроші платників податків».
Тим часом, на думку експерта з питань ЖКГ Українського інституту аналізу та менеджменту політики Андрія Никончука, задуманий урядовцями сценарій монетизації сам по собі передбачає величезну товкотню, черги і повну нерозбериху як у підрозділах Мінсоцполітики, так і у банках і поштових відділеннях.
«Якщо це будуть окремі “субсидійні” рахунки, а не вже діючі, припустимо, пенсійні, то в банках з’являться величезні черги. І вже очевидно, що черги будуть у відділеннях Мінсоцполітики — з тих, хто прийде писати заяви», — зазначив він.
Нереальними для реалізації, на думку Олексія Кучеренка, виглядають і плани сьогоднішніх урядовців щодо перевірки субсидіантів на правильність нарахування їм соціальної допомоги. «Верифікація так само неможлива, бо важко уявити собі армію тих соціальних інспекторів, які зможуть перевірити ці 7,5 млн домогосподарств. У будь-якому випадку – це дуже сильна соціальна напруга. І ще — ідеальна площина для процвітання корупції. Хто перевірятиме тих самих соціальних інспекторів, «закрили» вони на щось очі чи ні? І що за це отримали?», — каже екс-міністр ЖКГ.
В свою чергу, необхідність верифікувати людей, які отримують субсидії, Геннадій Зубко пояснює тим, що сьогодні велика кількість субсидіантів — це, по факту, не бідні люди. «На жаль, є чимало випадків, коли люди здають в оренду квартиру, не живуть в Україні, але все одно мають субсидії», — зазначає міністр.
Координатор житлово-комунальних та енергетичних програм Громадянської мережі ОПОРА Тетяна Бойко верифікацію підтримує і вважає, що верифікація може відбуватись як шляхом аналізу зведених даних з реєстрів, оцінки майна, бізнесу, кількості автомобілів, так і шляхом фактичних візитів комісії з метою оцінки реального майнового стану субсидіанта. Відмова у доступі комісії для перевірки може стати підставою для скасування субсидії.
Тим часом, науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев говорить про те, що потрібно міняти саму житлову політику у державі. Це і буде вирішенням справді серйозної субсидільної проблеми.
«Сьогодні найбільша у нас проблема — це відсутність національної програми модернізації житлового фонду. Якщо її не буде, то кількість спожитої енергії житловим фондом, який вже випрацював свій ресурс, з кожним роком буде все більше зростати. У нас ідеологія тарифоутворення залишається старою — за затратним принципом. Якщо тут нічого не міняти, то навряд чи держава буде спроможна здійснювати нарахування і компенсацію тарифів. Без дієвої прагматичної житлової політики у державі змін не буде», — зазначає економіст.
Про те, що вирішенням сьогоднішньої проблеми із субсидіями і виходом із «глухого кута» є тільки абсолютно нова адекватна і прагматична житлова політика зі сторони держави та створення і запуск державної програми щодо модернізації житлового фонду, переконаний також і Олексій Кучеренко.
Із такими позиціями згоден і Геннадій Зубко. «Проблема в тому, що одержувачі субсидій абсолютно не мотивовані впроваджувати енергозберігаючі заходи —адже за них комунальні послуги платить держава. Треба створити цю мотивацію. Наша пропозиція проста: будинок проходить модернізацію за залучені в банку кошти, держава йому компенсує 50% витрат, після цього будинок автоматично отримує до 50% економії, а це означає економію субсидій, і ці гроші повертаються у Фонд енергоефективності», — каже він.
А буквально вчора прем’єр Володимир Гройсман анонсував створення реєстру субсидіантів та виділення 400 млн грн на «теплі кредити». «Ми допомагаємо людям бути біль енергоефективними», — заявив він.