Факт остаточного вступу в дію із 1 вересня поточного року Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом в її повному об’ємі остаточно дав українському, як великому, так і малому бізнесу розуміння того, що ти або розвиваєшся відповідно до європейських технічних стандартів і регламентів, або тебе, грубо кажучи, затопчуть ті ж таки європейці. Іншого варіанту для будь-яких маневрувань тут уже не проглядається.
Як зазначив на своїй сторінці у Facebook в історичний, за його ж визначенням, день президент України Петро Порошенко: “Це вже незворотні процеси інтеграції української економіки до ринку Євросоюзу”.
Тим часом, у коментарі «Економічним відомостям» екс-міністр економіки Віктор Суслов зауважує, що тут треба взяти до уваги те, що Угода про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною і Євросоюзом вступила в дію в повному об’ємі дещо раніше – з 1 січня 2016, тому очікувати якихось особливих змін із 1 вересня цього року в цьому плані не варто.
«В економічній частині будуть тільки окремі зміни пов’язані з тим, що Україна повинна буде відмінити свої експортні мита, які вона наразі використовує. Зокрема, мова іде про введені у нас експортні мита на експорт металолому та на експорт насіння соняшнику. Згідно із Угодою про асоціацію Україна також не має права перешкоджати вивезенню сировинної продукції зі своєї території. Таким чином, нам доведеться відмінити мораторій на вивезення сирої необробленої деревини», – каже він.
Зазначимо, заборона на експорт лісу-кругляку була введена Україною у листопаді 2015 році. Закон “Про внесення змін до Закону України “Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів” щодо тимчасової заборони експорту лісоматеріалів у необробленому вигляді” на 10 років заборонив експорт необроблених лісоматеріалів з видаленою або невидаленою корою або заболонню, або начорно брусовані або небрусовані (УКТЗЕД код 4403): деревних порід, крім сосни – з 1 листопада 2015; деревних порід сосни – з 1 січня 2017 року.
З цього ж часу почалось нав’язування українському суспільству думки: як тільки скасують цей мораторій – так зразу весь український ліс буде вивезений до Європи.
«Це все внутрішньо-українська тема, що Україна має продавати кругляк в Євросоюз, а натомість отримає асоціацію чи ще якісь інші політичні чи економічні преференції. Насправді, в даному випадку ми маємо приклад лобізму українського бізнесу на вирубці і продажу кругляку. Європа аж ніяк не вимагає у нас вирубати усі ліси. У країнах Євросоюзу самих діють дуже високі внутрішні екологічні стандарти і охорона природи і навколишнього середовища там знаходиться на рівні охорони здоров’я. Для європейців – це найбільш суспільно значуща тема», – каже в коментарі «Економічним відомостям» голова Комітету економістів України Андрій Новак.
Втім, якщо взяти для порівняння Україну – згідно з офіційними даними площа вкритих лісом територій становить 9,6 мільйонів гектарів – і Німеччину – 11 мільйонів гектарів вкритих лісом, то можна побачити, що щорічно Німеччина заготовляє чи не втричі більші за українські обсяги деревини.
Згідно із даними за 2016 рік, зазначеними у звіті Державного агентства лісових ресурсів України, підприємствами галузі від усіх видів рубок було заготовлено 16,4 млн куб. м деревини, в той час, як офіційна Німеччина звітує про 56,1 млн куб. м вирубаної деревини.
Тим часом, введення в дію Угоди про асоціацію і ЗВТ між Україною і Євросоюзом в повному об’ємі передбачає також, що, відповідно до попередньо затверджених обома сторонами графіків, в Україні будуть вводитись європейські технічні стандарти і регламенти, які закріплені у відповідних європейських директивах – Україна повинна буде застосувати їх для свого внутрішнього виробництва.
«Сьогодні Євросоюз має звісно беззаперечні переваги перед українською економікою. Їм не потрібно нічого модернізувати і вони уже можуть спокійно імпортувати свою продукцію на український ринок. Введення в дію Угоди про асоціацію і ЗВТ в повному об’ємі надає підприємствам Євросоюзу іще більші додаткові економічні переваги над українськими підприємствами. Говорити тут про нашу конкурентоздатність не доводиться», – каже Віктор Суслов.
На думку, колишнього міністра економіки дана Угода із Євросоюзом штовхає Україну до того, щоб впевнено рухатись по шляху деіндустріалізації і руйнуванню своєї промисловості. Разом з тим, Віктор Суслов також зазначає: «Питання не в тому – правильно це чи не правильно. Вибір уже зроблений».
Про те, що особливого прямого впливу на українську економіку те, що Угода про асоціацію і ЗВТ між Україною і Євросоюзом в повному обсязі запрацювала із 1 вересня не має, а має вплив ЗВТ яка запрацювала із 1 січня 2016 року говорить також і Андрій Новак. «1-го вересня ми отримали політичний акт готовності Євросоюзу потенційно прийняти Україну до повноцінного членства», – каже він.
Голова Комітету економістів вважає, що таким чином ми отримали тут від Європи всі важелі і тепер все залежить тільки від нас, від того, якими темпами ми будемо імплементувати європейське законодавство до українського законодавства.
«Те, чи впорається з цим усім економіка України залежить виключно від внутрішньої політичної волі українського політикуму. Там є дуже багато зараз і буде і надалі конфлікту інтересів в українських бізнесменів, які і надалі хотіли би працювати за старими стандартами і не вкладати нічого в модернізацію своїх підприємств. Однак, я сподіваюсь, що генеральна лінія мети набуття повноправного членства буде зберігатись», – каже Андрій Новак.
Стосовно того, що через дію Угоди, про що говорить Віктор Суслов, буде знищуватись українська класична промисловість, у Андрія Новака є своя думка: «Потрібно задати собі запитання: а кому потрібна та промисловість, яка застаріла, де зношеність обладнання 80-95%, яка не може продукувати сучасні товари, які потрібні на сучасному ринку?»
На переконання економіста, Угода із Євросоюзом буде служити виключним стимулом для українського бізнесу переходити на нові технології та нові стандарти, починаючи від енергозатратності і закінчуючи екологією. Загалом же, на старих ресурсах і технологіях, за оцінками Андрія Новака, наші підприємства змогли би ще профункціонувати не більше, ніж рік-два.
«Сьогодні, звичайно, багато вітчизняних виробників бачать перед собою багато проблем: є необхідність вкладати кошти в модернізацію своїх підприємств, які необхідно ще десь вивільнити чи знайти. Однак, згодом ці всі клопоти і затрати вийдуть на плюс – підприємці зможуть розширити географію свого експорту і навчаться працювати на найбільш вимогливому ринку із найбільш вимогливими споживачами, якими є на сьогодні ринок Європи і європейці», – каже про українські перспективи Андрій Новак.
Про те, що зрушення тут уже є, говорять, як офіційна українська влада, так і самі економічні експерти.
“З 1 січня 2016 року у нас функціонує поглиблена та всеохоплююча зона вільної торгівлі з Євросоюзом. За 6 місяців цього року зовнішня торгівля товарами та послугами України з країнами ЄС зросла на 22 %. Майже 40 % нашої торгівлі припадає саме на Європейський Союз. Відбулася історична зміна географічної структури українського експорту на користь збільшення його обсягів до країн ЄС”, – зазначив на своїй сторінці у Facebook Петро Порошенко.
Попри все це, Андрій Новак зауважує: «Звичайно, що структура нашого експорту в країни Євросоюзу сьогодні не викликає захоплення, так як це сировинна, напівфабрикатна продукція. Однак, з часом наші виробники, я думаю, навчаться, в тому числі, і в співпраці з європейськими виробниками більше доданої вартості формувати в себе і продавати продукцію з більшою доданою вартістю».
В свою чергу, Торговий представник України – Заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі Наталія Микольська закликає український бізнес навчатися ставати успішним на зарубіжних ринках.
«Понад два роки ми допомагаємо українському бізнесу ставати успішним на зарубіжних ринках, використовуючи для цього різноманітні інструменти. Освітні заходи – вже зараз найбільш затребувані. Тому не дивно, що зміцнення навичок і компетенцій експортерів – однин з основних пріоритетів #ЕкспортнаСтратегія. Закликаю компанії користуватися існуючими інструментами – відвідувати онлайн-тренінги та семінари, долучатися до освітніх програм для бізнесу, які проводить Export Promotion Office/Офіс з Просування Експорту», – зазначила вона на своїй сторінці у Facebook.
Тим часом, за підсумками 2016- го року, попри зростання нашого експорту до країн Євросоюзу, ми отримали і суттєвий дефіцит зовнішньої торгівлі. Так, згідно із даними української Митної служби у 2016-му році Україна купила в Євросоюзу товарів на суму 15 млрд доларів, тоді, як продала товарів на суму в 13,5 млрд доларів.
Таким чином, метою України для того, щоб можна було підняти вітчизняну економіку і, заразом, укріпити національну валюту, має стати досягнення стійкого позитивного значення поточного рахунку платіжного балансу – експорт має перевищувати імпорт.
Попри це, навіть зважаючи на те, що згідно з Угодою про асоціацію і ЗВТ, назустріч Україні Євросоюз так само знімає обмеження на деякі групи українських товарів одразу, а на деякі поетапно, з огляду на те, через що українському бізнесу доведеться пройти, така мета в перспективі найближчих кількох років виглядає досить примарною.