«Правдивим», «реалістичним», «без надутих цифр» і, головне, вчасно – до 15 вересня обіцяють урядовці винести на розгляд Верховної Ради проект основного кошторису країни на 2019 рік.
«Нині працюємо над фінальною версією бюджету. Він буде представлений вчасно, визначено реальні показники і цифри. Для мене головне – стабільність, прогнозованість і реалістичність. 15 вересня подаємо бюджет і будемо за нього боротися», – заявив днями прем’єр-міністр Володимир Гройсман.
Про те, що держбюджет-2019 буде соціально спрямованим і водночас реальним, заявляв раніше і віце-прем’єр-міністр Павло Розенко.
У тому, що державний бюджет на 2019 рік буде соціально спрямованим, більшість економічних експертів також не сумніваються, а от щодо його реалістичності сумніви є. «Україна входить у передвиборний цикл, і, як свідчить практика, бюджети в цей період завжди складаються популістські. Вони засновані на консенсусі домовленостей між політичними силами», – зазначає голова Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
Андрій Забловський
Про те, що в 2019 році ми будемо мати «бюджет проїдання», в коментарі Економічним новинам заявив і президент Украналітцентру Олександр Охріменко. У тому, що витрати на соціальну сферу і силовиків в бюджеті на наступний рік будуть збільшені, економічний експерт сумнівів не має.
Основні показники державного бюджету
| Рік | Доходи | Витрати | Граничний обсяг дефіциту | Інфляція | Мінімальна зарплата в місячному розмірі | Курс долара |
| 2018 | 917,9 млрд грн. | 991,7 млрд грн. | 80,6 млрд грн | 9% | з 1 січня: 3723 грн | 29,3 грн |
| 2019 | 1,15 трлн грн | 1,24 трлн грн | 86,9 млрд грн | 7,4% | з 1 січня 4170 грн | 30,5 грн |
Аналізуючи попередні розрахунки, Андрій Забловський зазначає, що інфляція 7,4% в проекті держбюджету на наступний рік є явно заниженою, а, доходи завищеними. Зокрема, закладені в дохідній частині проекту держбюджету 17 млрд грн від приватизації голова Ради підприємців при Кабміні вважає фантастикою. Таким чином, на його думку, створюється видимість збалансованості держбюджету.
Тим часом, така «видимість» може коштувати Україні кредитів МВФ. Збалансований бюджет – це необхідна умова МВФ. Без її виконання кредитор не надає фінансування. «Якщо в держбюджеті будуть цифри, які не відповідають здоровому глузду, то це може стати ризиком для надання траншу», – каже керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.
На відміну від більшості експертів, в соціальну спрямованість основного кошторисного документу на наступний рік не вірить політолог Кирило Молчанов. Він вважає, що при прийнятті бюджету на 2019 рік уряд буде намагатися урізати соцстандарти – скоротити кількість одержувачів субсидій, пільгових категорій громадян тощо. «Українцям варто готуватися до погіршення соціальної ситуації. Мотивуючись необхідністю виплачувати величезні борги зовнішнім кредиторам в 2019 році, уряд шукатиме «зайві» кошти – урізатиме виплати і підвищуватиме тарифи. Також варто очікувати підвищення акцизів і податкових зборів», – вважає Кирило Молчанов.
Зазначимо, за зовнішніми позиками Україна в 2019 році має виплатити 334,1 млрд грн. Якщо проаналізувати заплановану дохідну частину бюджету, яка планово становить майже 1,15 трлн грн, то на виплату боргів потрібно віддати майже третину від запланованих доходів. Зокрема, МВФ у 2019 році ми маємо повернути 5,5 млрд доларів.
Водночас Федерація профспілок України закликає владу забезпечити виконання взятих на себе зобов’язань та не допустити подальшого поглиблення бідності в Україні через закріплення у державному бюджеті на 2019 рік занижених соціальних стандартів та гарантій, а також обмежених видатків на розвиток ключових галузей економіки і соціальної сфери країни. У ФПУ також не побачили «соціальної спрямованості» держбюджету-2019. Натомість там говорять про відхилення Мінфіном переважної більшості профспілкових пропозицій. «Головний розробник держбюджету проінформував, що в наступному році не передбачається кардинального зростання розмірів основних державних соціальних стандартів та гарантій – прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати, мінімальної пенсії, державної допомоги, а планується лише їх індексування практично на рівень інфляції», – зазначила у своїй заяві щодо проекту держбюджету України на 2019 рік ФПУ.
Критично поставилися у ФПУ і до заяви Володимира Гройсмана про відображене в проекті державного бюджету на 2019 рік зростання мінімальної заробітної плати з 1 січня 2019 року з 3723 до 4170 грн. За розрахунками ФПУ з урахуванням фактичної вартості споживчого кошика, передбачених Конвенціями МОП №№ 117 та 131, витрати на житло, освіту, охорону здоров’я, утримання сім’ї, інфляції, мінімальна зарплата в Україні з 1 січня 2019 року має становити не менше 7,7 тис. грн, посадовий оклад працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки – більше від розміру мінімальної зарплати, а прожитковий мінімум для працездатних осіб – приблизно 5,2 тис. грн.
«Не передбачено у проекті держбюджету й належного фінансування бюджетної сфери для забезпечення заробітної плати вчителям, лікарям, державним службовцям, працівникам культури та соціальної сфери на рівні, визначеному законодавством, виплати стипендій студентам та учням, підтримки мережі навчальних та медичних закладів, підготовку робітничих кадрів тощо. Без достатньої державної підтримки залишаються підприємства та працівники вугільної галузі, лісового господарства, авіабудування, що не дасть змоги погасити існуючу заборгованість з виплати заробітної плати шахтарям через недостатність обігових коштів та провокуватиме її зростання, не сприятиме підвищенню конкурентоздатності українських підприємств та товарів», – зазначають у ФПУ.
Тим часом, міністр освіти і науки України Лілія Гриневич вважає, що сьогодні, доки немає оприлюдненого офіційно проекту держбюджету на 2019 рік, ще дуже важко говорити про якусь конкретику. За її словами, у Міносвіти тривають непрості дискусії з Мінфіном. «Відбувається дуже багато різних процесів, погоджень…Треба розуміти, що бюджет буде непростим, тому що це пік виплат України за її міжнародними боргами, які брав не наш уряд, але нам необхідно буде це питання вирішувати, адже це наша фінансова стабільність. Проте в абсолютних цифрах бюджет зростатиме, оскільки збільшуватиметься заробітна плата», – зазначила Лілія Гриневич.
Загалом же, на соціальну сферу уряд збирається закласти понад 300 млрд грн. Із них – майже 190 млрд віддати Мінсоцполітики. Понад 100 млрд гривень урядовці планують поділити приблизно в рівних частинах між Міністерством освіти і науки та Міністерством охорони здоров’я. Також майже 90 млрд грн, що на 10 млрд грн більше від закладеної в бюджет-2018 суми, у Мінфіні закладають кошти в проекті бюджету на наступний рік на субсидії для оплати ЖКП.
Аналогічно тому, як це було прописано бюджетом на 2018 рік, уряд збирається також піднімати і соціальні стандарти в 2019 році – з 1 липня і з 1 грудня. Обіцяють підняти і середній прожитковий мінімум – з 1700 до 1900 грн. На 9% має зрости і мінімальна пенсія – з нинішніх 1435 грн (з 1 грудня 2018 року – 1497 грн) до 1638 грн.
Володимир Гройсман
Пріоритетом проекту державного бюджету на 2019 рік, з огляду на забезпечення та сучасне озброєння, а також виконання програм з безпеки й оборони, Володимир Гройсман бачить фінансування армії. Про це прем’єр-міністр заявив під час засідання РНБО. За його словами, розмір саме армійського бюджету становитиме, як і раніше, не менше 5% ВВП. Наступного дня у своєму Twitter Володимир Гройсман написав: «Вчора на засіданні РНБО запропонував збільшити оборонний бюджет 2019 року на 23 мільярди гривень порівняно з поточним роком – до 201 мільярда гривень».
Тим часом заяву очільника уряду про збільшення оборонного бюджету окремі експерти називають популізмом. «Насправді ніхто не може сказати, який саме оборонний бюджет нам потрібен. Він буде зростати в будь-якому разі. Як правило, бюджет України щорічно збільшується мінімум на суму інфляції. А заяви про зростання оборонного бюджету – чистої води популізм. Українців дурять, маніпулюючи цифрами. Щорічно Україна витрачає на оборону 5% ВВП. У цю суму входять витрати на МВС, Національну гвардію, Нацполіцію, СБУ, Держприкордонслужбу та Службу транспорту. А щодо військового бюджету, то на нього країна виділяє приблизно 2,2% ВВП. Найбільший показник був зафіксований в 2017 році – 2,6%», – говорить військовий експерт Олег Жданов.
Олег Жданов
Керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко, попри те що вважає напрям загальних положень проекту бюджету правильним, із виділенням грошей на оборону також бачить проблеми. «Справа в тому що, по-перше, 5% ВВП у нас йде не тільки на Збройні сили і оборону, а сюди входять витрати на Службу безпеки, МВС, Національну гвардію, тобто на компонент безпеки. На оборону не виділяється той обсяг коштів, які просять ЗСУ, зокрема Генштаб. Тобто наявне певне недофінансування Збройних сил. А по-друге, головний кошторис країни фактично продовжує бути бюджетом проїдання. Приблизно 60-70% витрат на ЗСУ витрачаються саме на утримання – зарплати, комунальні послуги військових частин, харчування та ін. Тільки невелика частина – 15-20% – реально спрямовується на закупівлю новітнього або модернізацію старого озброєння, цей показник потрібно подвоювати, а то і потроювати, щоб вийти на бюджети 50% на 50%», – зазначив Олександр Мусієнко.
Як би там не було, а забезпечити видатки держбюджету-2019 – уряд планує їх на рівні 1,24 трлн грн – має його дохідна частина. Згідно з розрахунками Мінфіну, в 2019 році до державного бюджету мають надійти майже 1,15 трлн грн. Це кошти від сплати ПДВ, митних зборів, акцизів тощо, а також від приватизації.
Зазначимо, закладені в держбюджеті витрати на 2018 рік становлять 992 млрд грн, доходи – 918 млрд.
Інфляція на 2019 рік запланована урядом в 7,4%. Курс долара – на рівні 30,5 грн.
Планово дефіцит бюджету в 2019 році має зменшиться з нинішніх 2,5% ВВП до 2,2%. Підвищення ВВП в Кабміні планують на 3%, що становить приблизно 120 млрд грн, – до 3,95 трлн грн.
Тим часом, заступник міністра фінансів Сергій Верланов розповів журналістам, що окрім основного проекту бюджету на 2019 рік, Мінфіном прораховується ще і альтернативний проект. «Ми прораховуємо альтернативний проект бюджету, який передбачатиме ухвалення закону про податок на виведений капітал. Якщо законопроект буде ухвалено у вересні – ми перерахуємо бюджет між першим і другим читаннями», – зазначив Сергій Верланов.
Ключовим питанням з податком на виведений капітал (ПнВК), за словами Сергія Верланова, є формування видаткової частини бюджету і пошук компенсаторів. «Ми не розглядаємо компенсаторами скорочення витрат на оборону, Пенсійний фонд, освітню та медичну реформи. Ми не можемо також скоротити витрати судової сфери або правоохоронних органів. У нас дуже невеликий простір для маневру – компенсатори шукаємо у дохідній частині», – пояснив замміністра.
Зазначимо, втрати від введення ПнВК в перший рік фахівці бачать у межах від 25-30 до 42-46 млрд грн. Сам Сергій Верланов заявляє, що за відсутності компенсаторів – це багато.
Довідка. Згідно з офіційною інформацією Державного казначейства України державний бюджет України в січні-серпні 2018 року одержав 607,470 млрд грн доходів, що на 18,984 млрд грн, або на 3%, нижче від планового показника на цей період.