Економіка

Розслідування: Розкрито схеми Жеваго

Все більше проблем виникає у Костянтина Жеваго, одного з найвидатніших українських олігархів, який зараз очікує слухання щодо екстрадиції у Франції після його арешту.

У понеділок, 30 січня, Господарський суд Києва розпочав слухання у справі про шахрайство, пов’язане з українським олігархом Костянтином Жеваго, якого підозрюють у причетності до розкрадання 46 мільярдів гривень (1,25 мільярда доларів) коштів вкладників. Про це пише видання Kyiv Post, інформують Економічні новини.

Жеваго є п’ятою найбагатшою людиною в Україні, згідно з рейтингом Forbes. Станом на грудень 2022 року його статки становили $1,4 млрд, що на $2,1 млрд менше, ніж роком раніше.

Журналістське розслідування розкрило найбільшу за останні десятиліття схему розкрадання коштів, корупцію державних регуляторів і торгівлю з Росією під час війни, яку Жеваго, гірничодобувний магнат і колишній член українського парламенту, неодноразово заперечував.

Бізнес-пилосос

У січні 2015 року, за дев’ять місяців до краху банку “Фінанси та кредит”, головного фінансового активу Костянтина Жеваго, український солдат на прізвисько Сантік (псевдонім з міркувань безпеки) намагався забрати тіло електрика, який загинув на розтяжці у прифронтовому селі Мар’їнка, що за кілька кілометрів від окупованого Росією Донецька. Вибух міни перетворив його на невпізнанний шматок плоті.

Міни-пастки часто призначалися для вбивства цивільних осіб, які намагалися полагодити лінії електропередач. “Це міна проти електриків”, – каже Сантік, оглядаючи місце вибуху. 

Цей український солдат народився і виріс у Донецьку, втратив свій бізнес через окупаційні війська і почав нове життя і кар’єру з нуля. Банк, якому він довірив свої гроші, був “Фінанси та кредит”.

Банк був на межі банкрутства, і більшість грошей, що належали тисячам його вкладників, включаючи Сантіка, зникли б у результаті масштабної афери, про яку знав Національний банк України (НБУ) – орган, що регулює банківську систему.

Гроші, що належали Сантіку, були заморожені банком, а згодом конвертовані з валюти в гривні без його згоди.

Того ж місяця, у січні 2015 року, правління НБУ віднесло банк “Фінанси та кредит” до категорії проблемних. Було встановлено ряд обмежень, включаючи вимогу припинити активні операції з інсайдерами та пов’язаними з банком особами. Незважаючи на це, банк відновив свою незаконну діяльність.

З лютого 2015 року по жовтень 2015 року “Фінанси та кредит” надавав кредити компаніям, пов’язаним з Жеваго. Серед інших підприємств, залучених до цього бізнесу, було кілька компаній, що постачали до Росії та її маріонеток, Білорусі, шини, паливо та інші товари, необхідні для військових операцій.

Банк збанкрутував через півтора року після першої хвилі російського вторгнення у 2014 році.

Зараз Сантік, як і тисячі інших вкладників цієї фінансової установи, намагається повернути свої гроші.

“Бізнес Жеваго – це пилосос. Він висмоктував гроші з вкладників, щоб кредитувати власні підприємства. Коли банк збанкрутував, він знайшов нову аферу і почав “пилососити” співвласників іншого свого великого бізнесу – Ferrexpo”, – говорить Максим Гарус, який представляє одну з груп вкладників, що втратили свої гроші у справі “Фінанси та кредит”.

Без паперу

“Ми ніколи не бачили такої складної справи, – заявив представник українського Фонду гарантування вкладів фізичних осіб перед суддею на судовому засіданні в понеділок.

“Суд не має ресурсів, щоб роздрукувати всі ці докази, які ви надали, – зауважив суддя. “Це 7 000 сторінок. Чи можете ви роздрукувати їх для нас?”

Представник відповів: “Це буде коштувати півмільйона гривень. Нічого, якщо ми надрукуємо лише найнеобхідніше?”.

Костянтин Жеваго, головний герой цієї драми, не зміг бути присутнім у залі суду. Він був заарештований на французькому гірськолижному курорті Куршевель у грудні на підставі міжнародного ордера, виданого Україною. Рішення про екстрадицію Жеваго в Україну буде прийнято на судовому засіданні 2 лютого у Франції.

“Він просить притулку в Європі, – заявила адвокат Жеваго Наталія Пушина. “Він турбується про свою безпеку”.

Серед вкладників, які втратили свої гроші в банку Жеваго, – Ігор Максимович, підприємець, який вів бізнес з Жеваго і його компаніями. “Він клявся Богом, що поверне мої гроші. А через півроку його банк збанкрутував”, – розповідає Максимович.

Особисті стосунки, засновані на обіцянках і кредитах афілійованим компаніям, були невід’ємною частиною бізнес-моделі “Фінанси та Кредит”.

Ймовірна схема розкрадання коштів, що призвела до банкрутства банку Жеваго, є однією з найбільших в українській історії.

Розслідування журналістів виявило, що влада не проводила регулярних перевірок банку з початку 2000-х років.

Перебуваючи на межі банкрутства, згідно з документами Вищого адміністративного суду України, банк не дотримувався базових процедур, включаючи моніторинг операцій, пов’язаних з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму.

Торгівля з Росією

“Наші компанії не ведуть бізнесу з Російською Федерацією вже понад 10 років, – заявив Жеваго 24 лютого 2022 року. “Я і ключові компанії перебуваємо в санкційному списку Росії”.

Дійсно, з листопада 2018 року бізнесмен перебуває під російськими санкціями разом із двома компаніями, якими він володіє, – АвтоКрАЗом і Ferrexpo, до складу якої входять Полтавський, Біланівський та Єристівський гірничо-збагачувальні комбінати.

І все ж, журналістське розслідування виявило десятки транзакцій між компаніями бізнес-групи Жеваго та Російською Федерацією.

Згідно з даними, отриманими від Державної митної служби, востаннє “АвтоКрАЗ” співпрацював з російськими партнерами 18 травня 2018 року.

Тоді компанія Жеваго експортувала вантажівки на суму 15 млн грн ($410 000).

У листопаді 2022 року “АвтоКрАЗ” був націоналізований.

Тим часом Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат, що належить Жеваго, продовжував імпортувати російські товари. Одна з останніх операцій відбулася 14 лютого 2022 року – всього за 10 днів до повномасштабного вторгнення Росії. Завод закупив металопродукцію у російської компанії “РТС-Полімер Інжиніринг”.

З 2017 року Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат співпрацює з 12 компаніями з Російської Федерації.

Цікаво, що це підприємство є предметом спору між Ferrexpo та VS Energy (компанія, яку пов’язують з російськими підприємцями та політиками Олександром Бабаковим та Євгеном Гінером).

Обидва фігурують в українському санкційному списку і є бенефіціарами кількох проблемних українських підприємств, пов’язаних з організованими злочинними угрупованнями, про що раніше повідомлялы українські ЗМІ.

Інший завод, що належить Жеваго, виробник шин “Росава”, також співпрацював з росіянами. У 2017 році дві російські компанії, “Торгліга” та комбайновий завод “Ростсельмаш”, купували товари в української компанії.

Найактивніше підприємства Жеваго працювали з росіянами у сфері фармацевтики. Компанія “Київмедпрепарат” постачала ліки та інші товари з 2018 року. “Галичфарм” продавав ліки до Росії та Білорусі, остання офіційна поставка відбулася у січні 2022 року. А корпорація “Артеріум” Жеваго проводила фінансові операції з Росією та Білоруссю з 2017 по 2020 рік.

8 грудня 2022 року в “Артеріумі” повідомили, що станом на 24 лютого вони “повністю пішли з ринку Російської Федерації та Білорусі, припинили всі відносини з російськими та білоруськими контрагентами і не здійснюють жодної діяльності на території цих країн – ні прямо, ні опосередковано”.

Згідно із заявою компанії, товари, які ще можуть продаватися в цих країнах, – це “залишки, продані ще до війни”.

За підрахунками журналістів, обсяг експортно-імпортних операцій компаній Жеваго з Російською Федерацією з 2017 по 2022 рік перевищив 7,5 мільярдів гривень (200 мільйонів доларів).

Видання Kyiv Post звернулося до прес-служби Жеваго з проханням надати детальну інформацію про торговельну діяльність компаній, пов’язаних з Жеваго. На момент підготовки цієї публікації вони не відповіли і не зробили жодних публічних заяв.

У той самий час, коли дружина і донька Жеваго позували на модному показі в Парижі, клієнт його збанкрутілого банку на прізвисько Сантік відновлював безпілотник, придбаний волонтерами і втрачений на фронті.

“Безпілотник коштує 1,5 мільйона гривень ($41 000), я просто не міг його втратити. Тому я планував цю операцію, як шахіст планує партію на турнірі. І я знайшов його, пройшовши 50 кілометрів “сірою зоною”. Я не Жеваго. Я не втрачаю те, що мені довірили”.

Елена Каденко