Погляд

Невидима зброя Росії. Як Кремль використовує «м’яку силу»

У «боротьбі за уми і серця» Росія використовує цілий спектр методів впливу.

М’яка сила» — це комплекс методів і засобів для досягнення зовнішньополітичних цілей держави без застосування озброєння. У «боротьбі за уми і серця» Росія використовує цілий спектр методів впливу. Давайте розглянемо три з них.

Культура.
Здавалося б, яким чином культура може бути використана для боротьби з іншою державою. Все дуже просто — за допомогою культури у населення тієї чи іншої країни формується певний образ. Природно, образ позитивний. Дійсно, хто може не захоплюватися російським балетом? Таким чином через культуру формується позитивний образ Росії. Простий приклад, як це працює всюди. Припустимо, всім добре знайомий кумедний образ Вінні-Пуха. Це незграбне ведмежа може викликати лише співчуття або симпатію, але ніяк не настороженість. Але прообраз Вінні-Пуха — це ведмідь, один з найнебезпечніших хижаків у дикій природі.

Спорт. Спортивні міжнародні змагання ще з радянських часів розглядалися пропагандистами, як якесь зіткнення двох протиборчих систем — соціалістичної і капіталістичної. З тих самих часів пропагандисти ведуть неофіційний підрахунок кількості завойованих медалей на міжнародних змаганнях. І не дай бог, радянські спортсмени не виконували затверджений в Кремлі план! Скільки було трагедій в кабінетах спортивних функціонерів! Елементом неймовірної пропаганди в Радянському союзі був і хокейний турнір між збірними СРСР і Канади. Радянськими людьми прості хокейні баталії сприймалися не як прості спортивні змагання, а як реальне зіткнення двох протиборчих систем. Показовим є приклад московської Олімпіади 1980 року. Символом цієї Олімпіади було обрано ведмежа — як якийсь образ доброзичливого російського світу, в той час як радянські війська почали своє вторгнення в Афганістан.

Релігія. Російська православна церква присутня в багатьох країнах світу, а її попи завжди використовувалися в Україні як рупор «русского мира». Вони завжди співали пісні про єдиний народ, про братерство і духовну єдність. Завжди пропагували і відстоювали ідеї Кремля. Численні хресні ходи, організовані РПЦ, завжди супроводжувалися речівками: «НАТО — ні», «Геть Америку» і «Хай живе Росія». З початку війни на Сході зафіксували непоодинокі випадки того, як попи РПЦ благословляли на вбивство захисників України терористів з так званих «Л/ДНР». Ще один приклад, на урочистому засіданні Верховної ради України, коли президент Порошенко оголошував список 21 героїв України (10 з яких — посмертно) встав весь зал. Встали представники всіх іноземних держав, встали представники всіх релігій. Тільки попи РПЦ демонстративно залишили свої дупи на стільцях.

Незважаючи на всі заяви про те, що в Росії церква відділена від держави, тільки вкрай неосвічена людина може в це щиро вірити. Російська держава допомагає в розвитку російської православної церкви, а російська православна церква відстоює скрізь інтереси російської держави. Наприклад, на великий галас перетворилося відкриття російського центру в Парижі, куди прибув сам Володимир Путін. Ось що про це сказав посол Росії у Франції Олександр Орлов: «Цей проект розглядається як пілотний, і в разі його успіху аналогічні в майбутньому можуть бути реалізовані і в інших країнах. З огляду на унікальний характер центру, він буде працювати під керівництвом російського посла, і з юридичної точки зору бути відділенням посольства РФ у Франції».

Таким чином, поза всяким сумнівом, присутність і розвиток російської православної церкви на території будь-якої держави повинна сприйматися як інструмент впливу російської держави на суспільство. І скільки б служителі культу не розказували про свою незалежність, про свою любов і прихильність до України, вони завжди були, є і будуть воїнами кремлівського хреста.

Детальніше у відеоблозі Георгія Туки:

Оксана Ельченко