Багато українських біженок у підсумку займаються проституцією в Берліні, хоча спочатку планують займатися цим недовго, але часто це затягується.
Соціальний працівник, яка попросила не називати своє ім’я, пояснила виданню Die Welt причини цього явища й описала ситуацію в публічних будинках. Вона зазначила, що до лютого 2022 року українські жінки в цьому середовищі були мало помічені, але тепер ситуація змінилася.
“У борделях зараз відсотків 50. Там багато дуже молодих жінок, які приїхали сюди через війну”, – сказала вона і додала, що раніше в берлінських борделях було мало українок, завербованих на батьківщині для приїзду до Німеччини.
Українки потрапляють у борделі, почувши від інших українок, що таким чином можна непогано заробити. Деяких жінок набирають онлайн, але тільки тоді, коли вони вже тут, у Німеччині.
“Багато жінок з України, про яких ми піклуємося, навіть не знають про свої права. Їм вселили великий страх перед центром зайнятості. До нас на консультацію прийшла жінка біля 40 років. Я запропонувала їй подати заяву в центр зайнятості, щоб вона могла отримати допомогу. Але вона боялася, що виникнуть проблеми, якщо влада дізнається, що вона займається проституцією. Її турбувала стигматизація”, – розповіла фахівець.
Як пояснила соціальна працівниця, багато українок, які займаються проституцією, є безпритульними – вони не мають адреси реєстрації або договору оренди і живуть із друзями або клієнтами в гостьових будинках, готелях або в борделях, де працюють. “Жінкам, які хочуть кинути проституцію, часто це дуже складно, бо тоді вони втрачають житло”, – зазначила фахівчиня.
Соціальний працівник пояснила, що багатьом жінкам важко вирватися з цього порочного кола через оточення, вони бояться, що коли закінчать із проституцією, то втратять сферу спілкування. Також вони розуміють, що втратять житло, яке в Берліні знайти катастрофічно складно. “Жінкам, які бажають вибратися, зазвичай потрібно кілька спроб”, – констатувала фахівець.
Як зазначила фахівчиня, знайти нормальну роботу українкам у Німеччині заважає бюрократична тяганина, незнання ані англійської, ані німецької мов. До цього додається те, що багато українок, які займаються проституцією, стверджують, що це ненадовго. “Вони кажуть, що кинуть займатися проституцією через кілька місяців або років, а потім повернуться на батьківщину. Потім цей період стає все довшим і довшим”, – сказала фахівець.
