Зараз у Швейцарії розпочалася дискусія про те, чи не час допомогти Україні та позбавити всіх українських біженців-чоловіків призовного віку. Мовиться про так званий статус S – особливого міграційний статус, який надає українцям ця країна.
Про це пише Телеграф. Видання зазначає, що у Швейцарії проживає приблизно 65 000 людей з України – переважно це жінки та діти. А ось статус S зараз мають трохи менше 12 тис. українських чоловіків віком від 18 до 60 років. Державний секретаріат з міграції інформує, що точно визначити, скільки з них справді підлягають призову, неможливо.
Що цікаво, політики різних поглядів ставляться до цього питання по-різному. Одні (праві партії) кажуть, що Швейцарія розмістила у себе “11 тисяч дезертирів”, а тому їх треба вислати додому, нехай воюють. Інші (ліві партії) стверджують, що ця ідея – лицемірство, яке тим більше з правової точки зору є “нездійсненним.
До прикладу, Паскаль Шмід із правої Швейцарської народної партії підтримує підхід, який застосовують до біженців призовного віку Польща та Литва.
“Хто потребує захисту насправді? Жінки, діти та люди похилого віку. Але потенційні призовники – це не біженці”, – вважає він.
Шмід сумнівається, що Швейцарія, надаючи притулок чоловікам, здатним проходити службу в армії, допомагає Україні: “Представники лівих партій вважають за краще одночасно постачати Україні зброю і вкривати у себе потенційних призовників. Але ж хтось має керувати танками. Усе це неможливо назвати проявом істинної солідарності”.
Крістіан Вассерфаллен, представник правоцентристської партії лібералів FDP, вимагає навіть, щоб Швейцарія підписала з Україною угоду і отримала тим самим право висилати із країни чоловіків призовного віку та “допомагати Україні у вирішенні проблеми комплектування армії свіжими кадрами”.
Проте інші політики рішуче відкидають цю ідею. “Я вважаю цю вимогу лицемірною та несумісною з гуманітарними традиціями Швейцарії”, – каже представниця лівих соціал-демократів Селін Відмер.
