В Україні до 15 листопада 2023 року триває загальна мобілізація, під час якої військовозобов'язаних громадян можуть забрати до армії. Однак низка законних підстав дає право на відстрочку чи звільнення від проходження служби.
Нещодавно Верховна Рада України змінила правила, згідно з якими військовозобов’язаним надається відстрочка від мобілізації, проте загалом правила мобілізації не зазнали суттєвих змін. Про це йдеться у Законі України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, а також у законопроєкті №9342.
До законодавства було внесено зміни, а саме до абзацу 11 ч. 1 ст. 23 Закону “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. У чинній редакції відстрочка надається особам, чиї дружини (чоловіки), один із батьків або батьків дружини (чоловіка) мають інвалідність І або ІІ групи. Проте парламентарі внесли поправку, яка змінила цей абзац. Тепер він доповнений словами “за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, які зобов’язані відповідно до закону їх утримувати”.
Отже, тепер відстрочку можна отримати лише в тому випадку, якщо в сім’ї військовозобов’язаного немає інших людей, здатних утримувати особу з інвалідністю.
Чинне законодавство передбачає низку інших законних підстав для відстрочки від мобілізації. Отримати законне звільнення від служби в армії можуть такі категорії громадян:
– заброньовані органами влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами та організаціями (в установленому Кабінетом міністрів порядку);
– визнані особами з інвалідністю чи непридатними до служби;
– багатодітні батьки (троє та більше дітей віком до 18 років);
– батьки, які самостійно виховують дитину віком до 18 років;
– жінки та чоловіки, опікуни та прийомні батьки з дитиною з інвалідністю до 18 років;
– жінки та чоловіки з повнолітньою дитиною з інвалідністю І чи ІІ групи;
– зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також своїми батьками чи дружини (чоловіка);
– опікуни недієздатних осіб, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю І чи ІІ групи;
– народні депутати;
– студенти, асистенти-стажери, аспіранти та докторанти на денній чи дуальній формі навчання;
– наукові та науково-педагогічні працівники вишів, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, та педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, шкільні вчителі, які працюють не менш ніж на 0,75 ставки;
– жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, дочка, батько, мати, дід, бабуся, рідний брат чи сестра) загинули чи зникли безвісти під час АТО, будучи військовослужбовцями, безпосередніми учасниками АТО чи працівниками підприємств та установ, які залучалися до забезпечення АТО.
На військову службу в Україні продовжують призивати як придатних громадян, так і тих, кого військово-лікарська комісія визнала обмежено придатними. Останніх відправляють не так на фронт, а частини забезпечення або ТЦК і СП.
Нині в армії існує потреба у комплектуванні штурмових підрозділів. Водночас відбувається і комплектування інших підрозділів, які не перебувають безпосередньо на фронті і не виконують бойових завдань.
Тому призову підлягають:
– придатні та обмежено придатні чоловіки віком від 27 до 60 років з наявністю військового досвіду або без нього;
– придатні та обмежено придатні чоловіки віком від 18 до 27 років, якщо вони проходили строкову службу та/або проходять військову службу у запасі чи резерві;
– призовники віком від 18 до 27 років, які не проходили строкової служби. Вони підписують контракт із ЗСУ;
– зняті та виключені з військового обліку чоловіки, визнані придатними або обмежено придатними під час воєнного стану, якщо вони не скористалися правом на відстрочку або якщо не засуджені за тяжкий злочин.
Нагадаємо, військовозобов’язаний чоловік може бути визнаний обмежено придатним до військової служби під час проходження військово-лікарської комісії. Такі громадяни можуть бути мобілізовані, однак перелік завдань та місце, де вони проходитимуть службу, будуть іншими.
