У середу, 9 серпня, керівник "Укрзалізниці" Войцех Балчун подав у відставку. Формально – за власним бажанням. Польський реформатор пробув на посаді всього рік. Він запам’ятався, зокрема, запуском поїзда з Києва до Перемишля та конфліктом з міністром інфраструктури Володимиром Омеляном.
Журналісти “24” намагались розібратися з усіма обставинами звільнення польського фахівця.
Що не зробив?
5 червня збіг перший рік контракту Войцеха Балчуна на посаді керівника “Укрзалізниці”. Далі уряд мав вирішити, чи продовжувати з ним угоду на основі річного звіту. Польський менеджер вирішив його не готувати. Тому його відставка не забарилася – пояснює директор Центру транспортних стратегій Сергій Вовк.
Експерт наголосив, що відсутність звіту стала лише формальною підставою, аби Балчун залишив посаду. Ще раніше в експертному середовищі розуміли, що іноземець довго в “Укрзалізниці” не затримається.
За рік керівництва у Балчуна ще й кіт не валявся по найбільш критичних ділянках роботи “Укрзалізниці”.
По-перше, поляк не зробив нічого, аби почати довгий шлях оновлення вантажних і пасажирських вагонів. На цьому наполягали, як пасажири, так і вантажовідправники, які є основними клієнтами Укрзалізниці. Хоч кошти у компанії на це відкладені.
По-друге, Балчун не виконав обіцянку розробити зрозумілу стратегію розвитку підприємства – яким чином “Укрзалізниці” має перетворюватися на сучасну перевізну компанію. Нині “Укрзалізниця” може похвалитися лише чернеткою стратегії, яку розробила команда Балчуна.
Сам Балчун, хоч і називає керівництво “Укрзалізницею” найскладнішим викликом у своїй кар’єрі, але звітує про певні досягнення. На його думку, за час його керівництва в “Укрзалізниці” відбулось значне покращення фінансового стану.
На Facebook-сторінці піарники Балчуна розповіли, що йому вдалось досягти помітних успіхів в покращенні кредитної політики. Натомість експерт Сергій Вовк говорить, що Балчун не завершив реструктуризацію боргів “Укрзалізниці” та не вивів компанію на міжнародний ринок кредитів.
Також у прощальному слові Балчун згадав про запуск нових пасажирських сполучень. Що і стало, мабуть, найбільшим досягненням поляка. Тепер з Києва до польського Перемишля можна дістатися за трохи більше ніж за 7 годин. Розклад підібраний таким чином, що потрапивши до прикордонного містечка, українці можуть одразу їхати у найбільші міста Польщі.
Звинувачення
2-го серпня у пресу потрапив лист генпрокурора Юрія Луценка, де він звертався до прем’єра і просив його не продовжувати контракт з очільником Укрзалізниці.
Луценко інформував Гройсмана, що Генпрокуратура розслідує розкрадання 150 мільйонів гривень державних коштів за період від 2015-го по 2017 роки. Половина цього періоду припадає на керівництво компанією польським менеджером.
Власний план з боротьби з корупцією на підприємстві Войцех Балчун таки провалив. Влітку 2016 року він дав обіцянку зберегти 7 мільярдів гривень, поборовши непрозорі закупівлі.
Ближче до відставки Балчун змінив думку щодо його участі у запобіганні зловживань. Його нова позиція тепер полягала у невтручанні у ці справи.
В інтерв’ю виданню Liga.net польський фахівець підкреслив, що його команда має зосередитися на керівництві компанією, а подолання корупції – справа компетентних органів.
Не вішати всіх собак на Балчуна у боротьбі проти корупціонерів просить заступник голови комітету по протидії корупції у Верховній Раді Віктор Чумак.
Неможливо побудувати комунізм на окремо взятому підприємстві. Уряд та уся система просякнута корупційними зв’язками, які тягнуться до найвищих кабінетів, що тут міг зробити Балчун?
– розповідає Чумак.
Політика та конфлікт з Омеляном
Першим почав критикувати Балчуна за відсутність результату його шеф – міністр інфраструктури Володимир Омелян, висунутий “Народним фронтом”. Влітку минулого року урядовець почав активно нападати на польського фахівця за брак реформ.
Тоді захистив Балчуна від Омеляна особисто прем’єр, придумавши революційну для Кабміну схему підпорядкування “Укрзалізниці” Мінрегіонрозвитку. Нещодавно суд визнав це незаконним.
Рік тому зберегти Балчуна на посаді для Гройсмана було питанням демонстрації влади у Кабміні. За останній рік він зблизився з представниками “Народного фронту”, чим зміцнив своє політичне становище. Захищати Балчуна стало не принциповим.
Відставка поляка легко могла стати наслідком домовленостей всередині коаліції. Аби зберегти міжнародний імідж польському менеджеру, а уряду не вляпатися у черговий корупційний скандал, ймовірно вирішили, що Балчун має залишити посаду через особисті обставини.
Виявляється, увесь час Генпрокуратура тримала Балчуна у полі зору. Слідчі встановили, що зі 145 робочих днів – 87 днів польський реформатор був відсутній. Цю інформацію оприлюднили вже після заяви про його відставку.
Виглядає, що Балчун мав інші пріоритети в Україні, ніж реформи. Висока, навіть за європейськими стандартами, зарплата у 463 тисячі гривень на місяць з можливістю поєднувати музичну кар’єру були чудовими гастролями, що затягнулися.
Глава фракції “Народний фронт” Максим Бурбак, який понад рік працював міністром інфраструктури вважає, що Балчун міг би більше працювати й докладати зусиль, натякнувши, що наступним керівником компанії він бачить представника “Укрзалізниці”, де є достойні кандидати зайняти цю посаду.