Антарктида не завжди була такою холодною і сніжною, але обледеніла вона стрімко. Вчені пов'язали це з перерозподілом течій і дощами.
Близько 34 млн років тому Антарктида охолола і перемістилася до Південного полюса, стрімко покрилася льодом. До нашого часу антарктичний крижаний щит став найбільшим на планеті. У ньому міститься близько 30 млн куб. км льоду – близько 80 відсотків всієї прісної води на планеті, – а сама Антарктида залишається найхолоднішим місцем на ній.
У статті, опублікованій журналом Nature Geoscience, геологи пояснили настільки потужне охолодження дією двох факторів. По-перше, протока Дрейка, що розділяє Антарктиду і Південну Америку, стала глибшою і ширшою, що посилило перемішування води в полярних широтах Тихого і Атлантичного океанів. Теплі течії – такі як Гольфстрім – стали швидше спрямовуватися на північ, забезпечуючи прискорене охолодження Антарктики.
Все це дозволило проявитися другому фактору: зниження рівня вуглекислого газу в атмосфері. Воно падало ще з початку кайнозою, більше 60 млн років тому, проте зміни в океанських течіях різко прискорили цей процес. Дощі стали йти набагато частіше, «вимиваючи» з повітря вуглекислий газ, який, взаємодіючи з гірськими породами, зв’язувався в них. Відповідно, знижувалося і його зігріваючу «парникову» дію.
Варто сказати, що до сих пір перерозподіл океанських течій за рахунок збільшення протоки Дрейка, з одного боку, і падіння вмісту вуглекислого газу в атмосфері, з іншого, розглядалися як конкуруючі гіпотези для пояснення обмерзання Антарктики. Авторам нової роботи вдалося об’єднати обидві версії.
«Для нас це надзвичайно цікавий урок», – підкреслює один з авторів, професор канадського Університету Макгілла Гален Хелверстон (Galen Halverson). Справді, вчені показують картину «перемикання» клімату між двома стабільними станами: льодовики або відсутні, або швидко і повністю покривають материк.
