Світ

Україна потребує більше гарантій безпеки

Ще до вступу України в НАТО Захід має взяти на себе зобов'язання щодо інвестицій, надання зброї, обміну розвідданими та тренувань українських військових.

НАТО може почати процес прийняття України раніше, ніж усі про це думали. Робота ведеться. Про це йдеться у стаття видання The Wall Street Journal, яку написали глава офісу Президента України Андрій Єрмак та колишній генсек НАТО Расмуссен, інформують Економічні новини.

Коли українська армія отримує необхідну їй зброю, вона перемагає Росію на полі бою. Це урок, який світ засвоїв, спостерігаючи за тим, як українські війська швидко повернули собі Харківську область цього місяця. З початку вересня українські війська звільнили понад 2300 квадратних миль території на півдні та сході країни.

Виявлення нових російських воєнних злочинів затьмарило радість визволення. Як і в Бучі, українські сили виявили масові поховання та докази катувань у Балаклії, Ізюмі, більшості сіл по всій Харківській області та за її межами. Варварство російської окупації показує, чому світ повинен підтримати Україну у завершенні цієї війни та притягненні винних до відповідальності. Союзники України мають подбати про те, щоб це ніколи не повторилося.

Саме на це спрямовані рекомендації щодо гарантій безпеки, які ми представили Президенту Володимиру Зеленському. Ми закликаємо до створення Київського безпекового договору між Україною та її партнерами. Принцип простий: Безпека України залежить насамперед від її здатності захистити себе. Для того, щоб робити це ефективно, Україна потребує довгострокових внесків від своїх союзників.

Це не відміняє прагнення України приєднатися до Північноатлантичного Альянсу. Це прагнення закріплене в Конституції України і залишається суверенним правом України. У довгостроковій перспективі і членство в НАТО, і членство в Європейському Союзі сприятиме зміцненню безпеки України. Але для досягнення цих цілей потрібен час. Гарантії безпеки можуть захистити Україну вже зараз.

Україна повинна розвивати і утримувати значну армію, здатну протистояти російським збройним силам і воєнізованим формуванням. Це вимагає багаторічних зусиль з боку союзників України. Ми закликаємо до постійних інвестицій в українську промислову оборонну інфраструктуру, передачі озброєнь стандартів НАТО, обміну розвідданими та інтенсивних тренувальних місій як під прапорами ЄС, так і під прапорами НАТО. Ми повинні забезпечити, щоб ціна майбутнього нападу на Україну була занадто високою, щоб її можна було витримати.

Одним із прикладів того, як союзники можуть посилити безпеку України, є надання сучасних та ефективних систем протиповітряної та протиракетної оборони. У відповідь на нещодавні перемоги України на полі бою Росія вдалася до обстрілу цивільної інфраструктури ракетами дальнього радіусу дії. Це є воєнним злочином. Щоб захистити цивільне населення та забезпечити можливість відновлення, союзники України повинні надати все необхідне для запобігання повітряним атакам.

Гарантії безпеки мають надходити від основної групи союзників України зі значним військовим потенціалом, які готові взяти на себе політичні та юридично обґрунтовані зобов’язання. Це можуть бути США, Велика Британія, Канада, Польща, Італія, Німеччина, Франція, Австралія, Туреччина, а також країни Північної, Балтійської та Центральної Європи.

Поряд із зобов’язаннями щодо військової підтримки, ширша група міжнародних партнерів повинна підтримати комплекс санкційних обмежень. До неї мають увійти країни-члени Групи 7 та ЄС, а також інші країни, які наразі запроваджують санкції проти Росії, такі як Південна Корея та Японія. Ці зобов’язання також повинні включати положення про автоматичне відновлення санкцій у разі подальшої російської агресії.

Будапештський меморандум 1994 року, який включав обіцянку безпеки в обмін на відмову України від ядерної зброї, виявився неефективним. Київський договір про безпеку був би іншим. Він зосередиться на наданні практичної матеріальної підтримки для посилення здатності України до самооборони. На відміну від Будапештського меморандуму, Росія не зможе заблокувати його застосування через Раду Безпеки ООН. У разі нападу на Україну, країни-гаранти зберуться протягом 24 годин і протягом 72 годин вирішать, які дії будуть вжиті.

Глобальна система безпеки зруйнована. Традиційні рамки і підходи не змогли зупинити постійного члена Ради Безпеки, який став агресором і шантажистом. Володимир Путін вважає, що перед обличчям суворої зими світова підтримка України похитнеться. Ухвалення цих рекомендацій стане потужним сигналом, що цього не станеться.

Пан Путін повинен зрозуміти, що підтримка України з боку вільного світу є непохитною, що його війна є безглуздою. Україна потребує гарантій зараз. Затягування процесу заохочує Кремль продовжувати свою незаконну війну.

Найважливіше те, що ці гарантії будуть сигналом для українського народу, що його союзники вірять у безпечну і незалежну Україну. Якщо ми отримаємо ці гарантії вчасно, ми зможемо побудувати новий наріжний камінь для глобальної безпеки. Якщо ми зазнаємо невдачі, це означатиме безстрокову кризу на європейському континенті.

Елена Каденко