Після крутого повороту подій у війні проти України Президент Росії Володимир Путін перейшов до оборони. Наразі ще нічого не вирішено - але що буде, якщо російська армія програє?
Це питання аналізують експерт з питань геополітики та безпеки Пітер Нойманн та його колега, експерт з питань Росії Домітілла Саграмосо з відомого Королівського коледжу в Лондоні.
Нинішня ситуація заплутана, але вимальовуються три можливі сценарії розвитку подій. Погана новина: жоден з них не поліпшить відносини Росії із Заходом, оскільки опозиція, яка може бути найбільш небезпечною для нього, є не демократичною, а націоналістичною.
Нинішня ситуація доволі непроста, але вимальовуються три можливих сценарії розвитку подій. Погана новина: жоден з них не поліпшить відносини Росії із Заходом, оскільки опозиція, яка може бути найбільш небезпечною для нього, є не демократичною, а націоналістичною.
Сценарій 1: Путін залишається на посаді
Що, ймовірно, могло б врятувати Путіна, так це врегулювання конфлікту шляхом переговорів. Але для цього вже може бути запізно. Чим більше територій повертає Україна, тим менше вона зацікавлена в “компромісі”.
Тому єдиний спосіб для Путіна переломити ситуацію – це ескалація. Найбільш обговорюваним варіантом в Росії на цей час є загальна мобілізація, включаючи призовників – таким чином поклавши край ілюзії, що кампанія Росії є обмеженою “спецоперацією”.
Але цей крок також несе в собі ризики, оскільки регулярна армія Росії вже далеко не така потужна, як за радянських часів, і російське населення відчує втрати ще більш відчутно.
Отже, якщо Росія зазнає військової поразки, то Путіну буде дуже туго. Щоб змусити замовкнути своїх критиків, йому доведеться масово посилити репресії. Також будуть проведені жорстокі чистки в силових структурах. За таких умов лише страх перед розпадом держави міг би переконати багатьох росіян зберігати йому вірність.
Але навіть якщо Путіну вдасться таким чином утриматися на посаді, у нього не буде майбутнього. Його імідж “реставратора російської величі”, з яким він завоював популярність і авторитет, зникне. А його опонентам залишиться лише чекати помилки, щоб захопити владу.
Сценарій 2: Відбувається переворот проти Путіна
Потенційно небезпечними для Путіна є насамперед його військові та очільники спецслужб. Саме Путін зробив їх центральною опорою свого режиму протягом останніх 20 років.
Тому тим більш дивно, що чутки про невдоволення, особливо серед військовослужбовців, стають дедалі гучнішими. Коментатори з силового апарату, такі як Ігор Гіркін, публічно ставлять під сумнів ведення війни. Ще кілька тижнів тому це було б неможливо уявити. Але Гіркін вже пророкує Путіну долю колишнього лівійського диктатора Муаммара Каддафі.
Нагадаємо, що диктатор Лівії Кадаффі був спійманий і вбитий повстанцями у ході зачистки Сірта. До рук повстанців також потрапив його син Мутаззим, який командував обороною міста. Колона автомобілів, у складі якої вони пересувалися, була розбомблена авіацією НАТО. Пораненого у обидві ноги Каддафі захопили в полон бійці ПНР. Вони піддали його тортурам та зґвалтуванню за допомогою багнета, а потім убили пострілами в голову та живіт.
Але до реального перевороту в Росії може пройти ще деякий час. Силовикам бракує вагомого лідера: голова РНБО Микола Патрушев вважається лояльним, міністр оборони Сергій Шойгу втратив популярність, а начальника Генштабу Валерія Герасимова звинувачують у серйозних прорахунках.
Ще одним аргументом проти перевороту є те, що в Росії немає традиції військових переворотів, а найважливіші керівники силових відомств беруть участь у прийнятті всіх ключових рішень. Яким би великим не було невдоволення на цю мить: щодо України вони в одному човні з Путіним.
Сценарій 3: Росіяни організовують народне повстання
Третій варіант – народне повстання. Перші, хоч і слабкі, ознаки цього є. На регіональних виборах у Москві було вкинуто більше недійсних бюлетенів, ніж будь-коли раніше. А на телебаченні та в мережі Телеграм все частіше лунають голоси, які наважуються критикувати війну.
Але опозиція, яка може бути небезпечною для Путіна, не є демократичною. Більшість лідерів лівих та ліберальних сил перебувають у в’язниці, за кордоном або під контролем путінських спецслужб.
Наразі найбільш активними є ультранаціоналісти – близько 15 відсотків населення – які спочатку підтримували війну Путіна, а тепер звинувачують президента у некомпетентності та військових втратах.
Як і частина військових, вони закликають не до виведення військ, а до загальної мобілізації та, відповідно, ще більш жорстких дій.
Це ставить Путіна перед дилемою. Якщо він піддасться на цю вимогу, то ризикує отримати широкомасштабну – “тотальну” – війну, яка призведе до ще більш помітних (російських) жертв. Якщо він відмовиться, то втратить дві важливі опори своєї влади: ультранаціоналістів та їхніх симпатиків серед військових.
Для Путіна, таким чином, немає хороших варіантів. З війною в Україні він поставив все своє президентство на одну карту. Якщо військова ситуація не повернеться на його користь, то рано чи пізно його чекає кінець.