В одному місті мішками з піском захищають статую Святого Ніка, в іншому - ховають ялинку під землю, а в третьому - вмикають гучні генератори, щоб підтримати атмосферу свята. Сотні ракет і безпілотників, націлених на енергетичну інфраструктуру України, залишили мільйони людей без світла, а десятки міст - без різдвяних вогнів.
Хвиля російських ракетних атак не випадково припала на передсвяткові дні та на найтемнішу і найхолоднішу пору року, заявив Денис Шмигаль, Прем’єр-міністр України. Про це пишуть Еконоиічні новини з мосиланням на The New York Times.
“Для росіян важливо, – сказав він, – щоб Різдво і Новий рік пройшли в Україні в темряві”.
З огляду на це, деякі українські міста вирішили проявити винахідливість у своїх різдвяних прикрасах – знайти способи повернути атмосферу свята, не витрачаючи при цьому дорогоцінну електроенергію і не засмучуючи дітей тим, що святкові вогні згасають під час обстрілів.
На зазвичай спокійній площі Софійського собору в Києві, столиці, влада встановила те, що вона назвала “Різдвяною ялинкою нескореності”. Вона прикрашена білими голубами з пап’є-маше та гірляндами з синьо-жовтих вогників – кольорів українського прапора, які живляться від дизель-генератора.
Доречна композиція для міста, де звук генераторів тепер чути більше, ніж гуркіт транспорту. Дерево Нескореності можна швидше почути, ніж побачити.
“Війна – це жахливо, але ми не повинні залишати наших дітей без свята”, – сказала 18-річна Дар’я Перша, студентка коледжу, якій довелося говорити голосно, щоб її почули через гуркіт генератора біля ялинки. “Цього року у мене зовсім немає святкового настрою, – додала вона. “Я чекаю на свого хлопця, який воює”.
Україна відзначає Різдво Христове як державне свято 25 грудня – для церков, які відзначають це релігійне свято за західним календарем, як католики в Західній Україні, і 7 січня – для церков, які відзначають це релігійне свято за східним православним календарем.
Цього року різдвяних прикрас в українських містах майже не видно, але там, де вони з’являються, вони майже завжди мають патріотичне забарвлення. Люди прагнуть відзначати свято, але кажуть, що це може бути виправдано лише з думкою про Україну.
Синьо-жовті стрічки використовують для створення прапорів, дитячі листи до солдатів виставляють на огляд, а різдвяні зайчики тепер тримають у руках синьо-жовті серця.
Валерій Боженко, який цього сезону працює Дідом Морозом на центральному залізничному вокзалі Києва, розповів, що діти найчастіше просять у нього “миру”, на другому місці – іграшки.
Різдвяна ялинка в Івано-Франківську, місті на заході України, являє собою металевий каркас, прикрашений ангелами, патріотичними гаслами та муніципальними гербами міст, відбитих у росіян українською армією.
Місто Кропивницький, що в центральній Україні, встановило 12 маленьких ялинок на підтримку міст, які найбільше постраждали у війні, зокрема, морського порту Маріуполь, який був оточений і майже зруйнований, та Бучі, передмістя Києва, яке стало місцем скоєння численних воєнних злочинів.
Прикраса з 12 ангелами у Луцьку, на північному заході, символізує душі людей, які загинули у війні.
У Миколаєві, сильно постраждалому місті на півдні України, давня статуя Святого Миколая була засипана мішками з піском для захисту, як і більшість скульптур в українських містах. На Різдвяні свята місцева адміністрація розмістила святкові гірлянди поверх мішків з піском та зелену маскувальну сітку, яка захистила статую.
Харківська міська рада встановила традиційну муніципальну ялинку не на центральній площі, а під землею, на станції метро, де люди ховаються під час артилерійських обстрілів. Міський голова заявив, що місто збереже цю традицію відтепер, навіть після війни.
У Хмельницькому, в центральній Україні, ялинку, прикрашену синьо-жовтими українськими прапорами, встановили на уламках російської ракети С-300.
У Києві міська рада також кинула виклик російським відключенням електроенергії, запаливши одну з найбільших в історії міста свічок менори на центральній площі, відомій як Майдан.
Батьки в столиці також можуть привести своїх дітей подивитися не лише на ялинку Нескореності, але й на ялинку, прикрашену іграшками, сніжинками та вогниками, які виблискують – але тільки якщо хтось крутитиме педалі її велосипедного генератора.
“Війна? Відключення електроенергії? Без ялинки?” написав у Твіттері Олександр Камишин, директор національної железнодорожної компанії України, про ялинку, що працює на педалях. “Ви ніколи не здогадаєтеся, що ми винайшли”.
Постійний потік людей зупиняється з дітьми, щоб покрутити педалі та запалити ялинку.
Раміль Яременко, 30-річний кур’єр, сказав: “Чесно кажучи, я нічого не хочу на Різдво, бо розумію, як важко зараз нашим солдатам”.
Але до ялинки на педалях він привів своїх дітей. Вони бігали навколо, застрибували на велосипед, намагалися її засвітити.
“Але я радий за своїх дітей”, – сказав він, додавши: “Важливо, щоб війна не забрала у них дитинство”.
9-річний хлопчик на ім’я Мирослав спочатку не міг швидко крутити педалі, щоб засвітити ялинку. Його хрещений батько, Олександр Сірик, стояв поруч, фотографував його та давав поради. Вони обоє дуже зраділи, коли це нарешті спрацювало і ялинка засяяла яскравим білим світлом.
“У нашій країні зараз не дуже святковий час, в моїй душі немає Різдва, – сказав пан Сірик. “Але дітям воно дуже потрібне”.