Світлана Зварич, заступник директора ТОВ «Інженерна група« Арей» (раніше - «Інженерна група «Азов»), розповіла «і» про захват їх цехів на території заводу «АТЕК», про дружню команду конструкторів та інженерів, про труднощі і волонтерські сподівання.
У квітні з’явилась інформація, що суд зняв арешт з бази і ремонтного цеху на заводі «АТЕК». Чи вдалося вам відновити повноцінну роботу на території ПрАТ?
Ні. Робота “Інженерної групи “Арей” і далі заблокована. Як ви знаєте, ми працювали на заводі “АТЕК” згідно укладеного договору оренди, що діє до 1 січня 2019 року. Однак, ще у жовтні 2016 року завод захопили колишні акціонери, які продали свої акції. Жодної суттєвої реакції з боку правоохоронних органів немає. Арешт накладався за нашим клопотанням і його зняття ми сприйняли як негатив, бо майно заводу вже переоформлено на фірмочку з 1 тис. статутного капіталу. Устаткування і станки розграбовуються. Цехи руйнуються. На минулому тижні були викрадені сім відремонтованих нами унікальних кранів, підйомністю від 40 до 10т. Перед цим захоплено приміщення конструкторської групи і технічна документація, креслення, номенклатура елементних баз бойових машин зникла разом з ком’ютерами. Невідомо де програмне забезпечення до нового Танкового інформаційно-керуючого комплексу. За повідомленням слідчого, зараз там розміщується “Національний корпус” А. Білецького. На завод не допускаються представники Міністерства оборони України і військові конструктори, які контролювали наші роботи. 11 квітня цього року Начальник ГШУ ЗСУ В. Муженко направив звернення до Голови СБУ В. Грицака, у якому наголосив на гострій потребі розроблених нами бойових машин та поставив вимогу забезпечити виконання цих робіт. З боку СБУ і ГПУ – жодної реакції.
На архітектурно-містобудівну раду подані документи щодо забудови “АТЕКу”. При цьому “забудовниками” повністю ігнорується те, що права власності перейшли до засновника Інженерної групи – “Благодійного фонду освітніх інновацій” і що їхній принцип “відібрати-забудувати-продати-поділити” є чистої води бандитизмом. Однак з якихось причин така ситуація влаштовує і Луценка, і Грицака.
«Арей» – унікальній проект для України. Подібних волонтерських конструкторських бюро, які розробляють широку лінійку бронетехніки та зброї в нашій країні немає. Розкажіть, будь ласка, трохи про організацію виробництва. Як вам вдалось зібрати команду? Скільки працівників трудиться в інженерній групі? Які у вас підрозділи?
ТОВ “Інженерна група “Арей” справді унікальний проект, започаткований волонтерами Благодійного фонду освітніх інновацій, які з перших днів війни допомагали нашим військовим підрозділам. Основна допомога йшла полку “Азов”, зокрема, лише цьому підрозділу було передано передано 73 машини: пікапи, мікроавтобуси, геленвагени, КаМАЗи, БРДМи; суттєво перероблені “Спартани”, ходові яких розліталась при мінімальних навантаженнях.
У березні 2015 року до нас приєднався колишній технічний директор заводу ім. Малишева і Харківського бронетанкового заводу Микола Михайлович Степанов. Це – абсолютно геніальний чоловік із 45-тирічним досвідом у танкобудуванні. Власне, саме він і створив нинішній колектив, оскільки за ним і до нього потяглись таловита молодь та досвідчені фахівці.
Микола Михайлович Степанов
Під керівництвом Степанова була створена Важка універсальна гусенична платформа у варіанті Штурмової машини. Розроблялась вона для полку “Азов” і назвали її “Азовцем”. Під час рейдерського захоплення нашого підприємства ця бойова машина була викрадена азовцями і вивезена під Маріуполь.
У липні 2016 року між нами і Міністерством оборони України було підписано три Спільні рішення на розробку танку “T-Rex” і Важкої БМП, які увійшли до державних замовлень на 2017 рік, та модернізації БРДМ-2. За 2,5 місяці на базі БРДМ-2 за власні кошти ми створили Броньовану колісну машину “Геккон”, яку презентували на виставці “Зброя і безпека”. Вона дуже високо була оцінена військовими фахівцями. У листопад 2016 року ця машина мала пройти випробування на полігоні 95-ї бригади ВДВ у Житомирі. Однак випробування зірвані, бо наше підприємство і самі бойові машини захоплено.
T-Rex
Дуже боляче, що відбувається таке беззаконня та ще й під час війни, коли армія гостро потребує бойових машин. Микола Степанов – “останній із могікан”, носій абсолютно унікальних знань і досвіду, які могли б стати початком нової української школи танкобудування. Думаю, що Микола Михайлович не образиться, якщо скажу, що ще геніальніший його син – Сергій, який і є нашим головним конструктором. Загалом у нас абсолютно гармонійний колектив із 74 танкових фанатів. Це – фахівці у різних галузях: машинобудуванні, військовій справі, радіоелектроніці, матеріалознавстві, ІТ.
Якою розробкою ваша інженерна група пишається найбільше?
У кожного із наших конструкторів, напевно, своя пристрасть. Напевно, Сергій Степанов гордий “Т-Rex”ом, Микола Михайлович і Ігор – Важкою універсальною гусеничної платформою як основою максимальної захищеності, Богдан, Сашко і наші черкащани – транспортером переднього краю -“гібридкою” на електродвигунах. Я “закохана” у БКМ “Геккон”, зокрема, через її фінансову перспективність.
Танк «Т-Rex», гусенична платформа «Азовець», проект «Геккон» та інші розробки стали справжньою сенсацією на ринку сучасної української техніки. Чи плануєте ви серійне виробництво своїх новинок? Якщо так, то яких в першу чергу? Та які труднощі виникають на шляху до впровадження серійного виробництва?
Звичайно плануємо. Під серійне виробництво ми готували цех №15 на 12 тис. кв. м. практично повністю замінили дах, закупили 2 високовартісні гідрорізи, один – для роботи із листовою бронесталлю, другий – для обробки корпусу. Такого обладнання не має жоден інший завод. Також нами відновлені водні свердловини, трасформаторні підстанції, здійснена заміна силових кабелів, відремонтовані крани і станки, яких у нас станом на сьогодні 246 штук.
Найближча до серійного виробництва БКМ “Геккон”. Ще на виставці ми бачили наскільки вона може бути витребувана. На ній вперше в українській практиці замість трансмісії застосовано гідростатичний привід з двома гідромоторами на мостах, нова конструкція рознесеного бронювання корпусу, а протимінний захист посилено спеціальною V-подібною формою днища. Це машина плаваюча. Виходи – бічні і через задню апарель. Вона може оснащуватись будь-яким бойовим модулем, пристосовуватись до виконання різних бойових завдань. Ця машина цікава артилеристам у якості траспортної бази під безпілотники, цікава зв’язківцям, “РЕБівцям”, оскільки має великий внутрішній об’єм, а значить спроможний вмістити і своїм бронюванням захистити вартісне обладнання. Вона конкурентноспроможна, оскільки ціна в межах 3 млн. грн.
А якщо говорити про труднощі, то вони відомі – наше підприємство захоплено. І найбільша проблема – читати про обшуки СБУ в аптеках і чекати під час війни звільнення виробничих площ оборонного підприємства, яке працює над необхідними армії зразками бронетехніки.
Які плани у інженерної групи «Арей» на найближче майбутнє?
– Працювати у Києві, щоб наші хлопці перемогли на сході.
“Інженерна група “Арей”
“Інженерна група “Арей” також поділилася пояснювальною запискою щодо забудови території «АТЕКу» з пакету документів Архітектурно-містобудівної комісії Київради. Даний документ передбачає деталізацію проектних рішень Генплану розвитку міста Києва та розробку проекту планування його передмістя на період до 2020 року.
У документі велика увага приділяється території, що знаходиться в Святошинському районі, обмеженої з одного боку проспектом Перемоги, а з іншого – залізницею. У пояснювальній записці повідомляється наступне: «Найбільші за розмірами по території – ТОВ« АТЕК »(завод «Червоний екскаватор» (машинобудівний завод) і ПАТ «ВЕРКОН» (верстатобудівний завод). На сьогоднішній день територія цих підприємств за призначенням не використовується, в зв’язку, з чим на перспективу передбачається реструктуризація підприємств, а також зміна функціонального призначення території на житлово-громадську ».
Згідно детального плану, розробленого комунальною організацією “Інститут Генерального плану м.Києва», дані промислові території збираються реконструювати з орієнтацією на інноваційні технології – планується будівництво багатоквартирної житлової забудови поверховістю до 16 поверхів на ділянках, які будуть звільнені від промислових, науково-виробничих і комунально-складських підприємств: ЗАТ «АТЕК», ТОВ «Термогальваничний завод» і ТОВ «Тревіс».
«Проектом детального плану території планується збереження існуючого житлового фонду та формування нових житлових мікрорайонів за рахунок виносу промислово-комунальних підприємств ЗАТ«АТЕК», ТОВ «Термогальваничний завод», ТОВ «Тревіс». Усереднена житлове забезпечення для проектної житлової забудови прийнято в розмірі 30 кв.м/чол.
Прикріплюємо частину цієї пояснювальної записки: