Аудіювання традиційно вважається найскладнішою частиною міжнародних мовних іспитів. За спостереженнями педагогів, близько 60% старшокласників мають найбільші труднощі саме зі сприйняттям англійської на слух. Причина не в тому, що учні погано знають мову, адже частіше за все вони можуть читати, писати та розмовляти на базовому рівні. Річ у тім, що їх ніколи системно не навчали сприймати англійську на слух.
Ірина Бойчук – вчителька англійської мови вищої категорії, методистка та педагог із багаторічним досвідом роботи зі старшокласниками. Вона неодноразово була відзначена професійними нагородами за результативну роботу з учнями, розвиток сучасних підходів до викладання іноземних мов та активну методичну діяльність. Окремим підтвердженням її експертного рівня є участь у перевірці письмової частини ЗНО, що передбачає роботу за чіткими критеріями та високими стандартами оцінювання. Саме на перетині шкільної практики та вимог зовнішнього оцінювання Ірина розробила методику, яка допомагає старшокласникам досягати рівня С1 у розумінні усного мовлення.
Чому слухати складніше, ніж читати?
Коли учень читає текст, він контролює темп сприйняття та обробки інформації. Може зупинитися, перечитати речення, а невідоме слово перевірити у словнику. З аудіюванням все інакше. Мовлення звучить без пауз, лексика зливаються, акценти відрізняються від того, що учень звик чути на уроках. Додається психологічний фактор, наприклад страх не встигнути або пропустити важливу інформацію.
Британець може сказати “I’m going to” як “I’m gonna”, а американець скоротить “want to” до “wanna”, австралієць взагалі вимовить слова з таким акцентом, що учень не впізнає навіть базову лексику. Носії мови не думають про зрозумілість для тих, хто лише вивчає англійську. Вони говорять швидко, використовують сленг, пропускаючи та ковтаючи звуки. І саме до цього потрібно готувати школярів.
«Більшість учнів чують на уроках тільки голос учителя та адаптовані записи з підручника, — пояснює Ірина Бойчук. — Коли вони стикаються з реальною англійською на іспиті чи в житті, виникає шок. Вони розуміють, що їхня підготовка була недостатньою».
Система Ірини Бойчук: від простого до складного
Ірина будує роботу з аудіоматеріалами у три етапи.
Перший етап: адаптовані матеріали для учнів рівня А2-В1 (заголовок рівня н3)
Це спеціально створені подкасти та аудіокниги, де чітка дикція, уповільнений темп, контрольована лексика. Мета цього етапу — сформувати базові навички, навчитися виділяти головну думку, розпізнавати ключові слова та розуміти загальний контекст.
Другий етап: поступове ускладнення (заголовок рівня н3)
Учні переходять до автентичних матеріалів. Починають переглядати новини від BBC, концентруються на цікавих подкастах, дивляться інтерв’ю з видатними особистостями. У таких відео темп як правило швидший, а лексика більш різноманітна та складна. Завдяки цьому учні вчаться сприймати англійську мову в її природному темпі та розрізняти деталі.
Третій етап: інтенсивна робота з матеріалами рівня С1 (заголовок рівня н3)
Найскладніший етап — це академічні лекції, повноцінні документальні фільми на важливі наукові теми, а також дискусії та дебати. В хід йде складна термінологія, швидке мовлення, багато інформації, яку треба швидко хапати. Таким чином учні опановують найвищий рівень аудіювання — здатність аналізувати почуте та критично оцінювати інформацію. У багатьох освітніх системах ЄС відео та подкасти вже входять до обов’язкової частини уроків іноземних мов, адже саме вони формують навички розуміння мовлення в реальному темпі.
Важливий принцип методики — регулярність. Ірина переконана, що п’ятнадцять хвилин щодня ефективніші за годинну сесію раз на тиждень, адже мозок формує навичку розпізнавання звуків саме через постійну практику.
Для першого етапу Бойчук використовує ресурси BBC Learning English та Voice of America Learning English. Ці платформи створюють контент спеціально для тих, хто тільки вивчає англійську: новини читаються повільно, а лексика пояснюється. Учні можуть слухати один матеріал кілька разів, поступово збільшуючи швидкість відтворення.
Для другого етапу підходять подкасти “6 Minute English”, “All Ears English”, “Luke’s English Podcast”. Вони створені носіями мови, але тематика доступна. Важливо, що ці подкасти регулярно оновлюються, тому учні отримують сучасну лексику та актуальні теми.
Для третього етапу Ірина рекомендує автентичні матеріали, наприклад серіали з субтитрами (спочатку англійськими, потім без), документальні фільми National Geographic або BBC, виступи на конференціях, радіопередачі.
Методика роботи розрізняє активне та пасивне слухання. Під час активного учень сконцентрований, виконує завдання, аналізує текст, а під час пасивного — слухає у фоновому режим. Обидва типи важливі. Активне формує навичку глибокого розуміння, в той час як пасивне створює мовне середовище та звикання до звучання.
Результати в цифрах: методика, яка дійсно працює
У 2024 році Ірина працювала з групою з вісімнадцяти старшокласників, які готувалися до міжнародних іспитів. На початку року під час пробного тестування їхній середній результат у блоці аудіювання становив 60%. Через шість місяців систематичної роботи за методикою Бойчук показники зросли до 85%, якраз завдяки регулярній роботі з автентичними відеоматеріалами та поступовому ускладненню завдань.
Випускниця Анна Петренко показала особливо вражаючий результат. Вона здала IELTS на високий бал, причому в аудіюванні набрала 8.5, що є майже максимальним результатом.
За словами викладачів, які вже адаптували подібний підхід у своїх школах, учні, які регулярно працюють з автентичними аудіо та відеоматеріалами, швидше просуваються у формуванні слухової компетентності.
Практичні поради для вчителів, які прагнуть до прогресу
Бойчук сформулювала кілька рекомендацій для колег, які хочуть впровадити систематичну роботу з аудіоматеріалами у викладання іноземних мов. По-перше, потрібно правильно підібрати рівень складності. Якщо матеріал занадто простий, учні нудьгують. Якщо занадто складний — розчаровуються та втрачають мотивацію. Оптимально, коли учень розуміє близько 70% тексту з першого разу.
По-друге, важливо мотивувати учнів слухати матеріали регулярно. Ірина пропонує створити челендж: тридцять днів слухати по п’ятнадцять хвилин щодня. Учні фіксують прогрес, діляться враженнями та підтримують один одного. Елемент змагання працює краще за нагадування про майбутній іспит чи вступ до університету.
По-третє, не варто перевіряти розуміння тільки через традиційні тести. Краще запропонувати учням переказати почуте своїми словами.
По-четверте, важливо працювати з різними акцентами. Британська, американська, австралійська англійська звучать по-різному. Учень має бути готовий розуміти всі варіанти, інакше на міжнародному іспиті чи в реальному спілкуванні він зіткнеться з труднощами.
Аудитивна компетентність не формується за тиждень перед іспитом. Це тривалий процес, який вимагає терпіння, систематичності та правильної методики. Підхід Ірини Бойчук дає вчителям конкретний алгоритм, який починається з адаптованих матеріалів і поступово переходить до автентичних.
Як каже сама Ірина, вона не планує зупинятися на досягнутому результаті, а хоче розширювати та вдосконалювати власну методику. Вона працює над тим, щоб систематизувати напрацьований досвід і створити адаптовану модель роботи з аудіюванням, придатну для вивчення різних іноземних мов. За її задумом, принцип поступового ускладнення, регулярної практики та роботи з автентичними матеріалами може бути ефективно застосований для вивчення інших мов. Такий підхід дозволяє перейти від точкових успіхів окремих учнів до системних змін у мовній освіті.