Ще десять років тому автоматизація будинку здавалася дорогою забавкою для техно ентузіастів. Сьогодні ж «розумні» системи керують освітленням, кліматом, безпекою — і перетворюються на нову норму у сучасному світі. Технології змінили все навколо — побут, транспорт, медицину, і неминуче продовжують змінювати будівництво.
Будівельна галузь переживає тиху, але глибоку революцію. Саме в цьому переконаний підприємець і фахівець із сучасних будівельних технологій Веніамін Кучінка, який уже кілька років працює на чеському ринку. Його компанія реалізувала низку масштабних проєктів у Празі, Остраві та Кладно, де кожен квадратний метр — це баланс між функціональністю та стійкістю до часу. Його команда фактично бере участь у плануванні технічних рішень разом із забудовниками, пропонуючи власні варіанти оптимізації. Саме такий підхід привів Кучінку до роботи над серйозними проєктами, такими як АЕС Дуковани, побудова санаторіїв, міських басейнів та автосалонів, а також до співпраці з кількома великими європейськими партнерами, серед яких компанії, що працюють із мережами Westfield та McDonald’s.
«Кучінка відрізняється тим, що заглиблюється в деталі кожного етапу проєкту. Він розуміється і на кресленнях, і на логістиці, і при цьому не забуває про людський фактор, — зазначає технічний координатор однієї з чеських будівельних компаній. — Такий підхід рідкісний навіть для європейського ринку, тому з ним охоче працюють великі підрядники».
За останнє десятиліття європейський ринок будівництва зіткнувся з кількома викликами: зростанням вартості матеріалів, дефіцитом кваліфікованих працівників та посиленням екологічних вимог у світі. У цих умовах саме сучасні технології будівництва стали інструментом так званого виживання, адже вони дозволяють одночасно зменшити проєктні витрати та зберегти якість виконаних робіт.
«Інновації в будівництві — це, передусім, повна зміна мислення. Навчитися встановлювати роботизовані крани чи опанувати 3D-друк — звісно, чудово, але почати потрібно з викорінення застарілих норм зі своєї професійної свідомості. Варто вкладати в голову відношення до будинку як до цілої екосистеми, де все має працювати в гармонії», — каже Кучінка.
Розумний дім і розумна економія
Одним із найвпливовіших трендів у сучасній будівельній сфері експерт називає інтеграцію “Smart Home-технологій” вже на етапі проєктування споруди. Якщо раніше автоматизацію додавали після завершення будівництва, сьогодні інженери закладають її у фундамент планування, наприклад системи енергоменеджменту, датчики витоку води, дистанційне керування опаленням.
Такі рішення підвищують комфорт та суттєво знижують споживання ресурсів після як на етапі створення будівлі, так і після здачі її в експлуатацію. До того ж, за даними ЄС, «розумні» будівлі дозволяють зменшити витрати енергії на до 30%.
У Чехії такі рішення вже стали частиною цілої будівельної культури. Наприклад, у житлових комплексах, де працювала команда Кучінки, системи “Smart Control” дозволяють мешканцям регулювати споживання тепла і води через мобільний додаток. Це важливе сучасне рішення, яке покликане заощаджувати енергію в умовах європейської енергетичної кризи.
Ще один будівельний напрямок, що стрімко розвивається, — 3D-друк елементів будівель. У Чехії та Німеччині вже зводять малі об’єкти з повністю надрукованими стінами. Кучінка вважає, що ця технологія з часом витіснить класичні методи, особливо у швидкому житловому будівництві.
«Перша емоція, яку викликає 3D-друк — ефект “вау”. Але у нашій сфері ми мислимо більш технічно, і головною перевагою такої моделі будівництва для нас є реальна економія часу та людських ресурсів. Ми бачимо, як на об’єктах, де застосовують модульні елементи, витрати скорочуються вдвічі, а якість зростає, бо кожен елемент виготовлений за допомогою чіткої технології, на яку не впливає людський фактор.
У багатьох країнах такі технології стали відповіддю на потребу швидко забезпечити людей житлом.
У країнах Європейського союзу наразі діють суворі стандарти енергоефективності. Тож компанії, що ігнорують дані віяння та вимоги, втрачають замовлення, зменшуючи свою власну конкурентоспроможність. Слідкуючи за тим, що відбувається зараз на будівельному ринку, в очі відразу впадає стрімка зміна застарілих підходів, які рідко брали до уваги екологічність, на нові — більш прогресивні та відповідальні.
Це можна просто підкріпити цифрами. За даними Програми ООН з довкілля (UNEP), будівельна галузь генерує близько 40% глобальних викидів CO₂, а також споживає понад 35% усієї виробленої енергії. Це означає, що майже кожен другий кіловат і кожна тонна цементу впливають на клімат. Якщо галузь не змінить підхід, то до 2050 року її вуглецевий слід може зрости ще на третину. Саме тому нове покоління будівельників і девелоперів говорить про екобудівництво як про важливий моральний вибір і прояв відповідальності за наслідки власної роботи.
Тому команда Веніаміна Кучінки вже досить довго активно працює з європейськими брендами, які впроваджують екологічні матеріали — від рециклінгових підлогових покриттів до мрамору зі зменшеним вуглецевим слідом.
«Ми не можемо думати тільки про терміни здачі об’єкта, хоча це, по суті, основний показник успішності замовлення. Сьогодні ми маємо прогнозувати наперед і передбачати, як цей об’єкт впливатиме на місто через 10 чи 20 років», — говорить експерт.
Поступово технічна сторона будівництва стає складовою частиною більшої ідеї, яка полягає у ідеі створювати простір, у якому люди житимуть без надлишкових ресурсів. Архітектори, інженери та девелопери прагнуть створювати простір, який залишатиметься зручним і безпечним для людей впродовж десятиліть. Кучінка каже, що саме такий підхід робить професію більш усвідомленою і змінює ставлення до самої роботи.
«Технології допомагають точніше організувати процес і бачити деталі, які раніше могли губитись у рутині. Вони вчать нас бути точнішими, та уважнішими. Але все одно головне — люди, які приймають рішення на майданчику. Саме від їхньої уважності залежить, яким буде результат».
Будівництво доволі стрімко стає галуззю, де цінують свідомість та продуманість на роки вперед. А нові технології значно полегшують даний процес, даючи змогу одночасно думати про комфорт людей та вплив використаних технологій та матеріалів на довкілля.