Віднедавна українці перестали сприймати програмно-технічні комплекси самообслуговування (ПТКС) як засіб, завдяки якому можна лише поповнити мобільний рахунок. Зараз це багатофункціональна інфраструктура, що дедалі більше інтегрується в щоденну рутину кожного громадянина, полегшуючи етапи здійснення фінансових операцій.
«Ми вже перейшли від етапу формування ринку платіжних терміналів самообслуговування до етапу перерозподілу часток між головними гравцями ринку – банківськими операторами», – пояснює експерт з управління майновими та фінансовими інструментами, Олександр Корінний, що був одним із перших в Україні, хто почав впроваджувати термінали в містах.
За його словами, в Україні ключові позиції займають кілька компаній: ПриватБанк, IBox, EasyPay, City24, Systema та 2Click. ПриватБанк завдяки своїй специфічній формі власності став абсолютним лідером, у той час як інші оператори вибудовують власні моделі конкуренції, часто запозичуючи успішні рішення одне в одного.
Дві траєкторії зростання
Перспективи ПТКС можна поділити на два напрямки: екстенсивна експансія та інтенсивна експансія.
Екстенсивна – зосередження на розширенні географії, вихід у все менші населені пункти, де відбувається «війна контрактів» між фінансовими компаніями за мережевих партнерів.
«Найяскравішим прикладом став тендер мережі АТБ на право ексклюзивного розміщення терміналів. Тоді ціна оренди одного місця сягнула приблизно 6000 гривень на місяць, що на той час здавалося фантастичною сумою. Але це назавжди змінило ринок», – згадує Олександр.
Інтенсивна експансія, у свою чергу, означає розширення функціоналу. До класичних оплат додаються рішення для Міністерства внутрішніх справ (МВС), нотаріату, страхових компаній. У терміналах уже можна створити особисті кабінети для користувачів, що дозволяють клієнтам зберігати реквізити і здійснювати транзакції швидше. У перспективі – інтеграція з банківськими POS-терміналами, що зробить ПТКС ще зручнішими.
Як термінал підвищує дохідність
Власники торговельних площ дедалі частіше звертають увагу на ПТКС як на інструмент підвищення привабливості об’єкта. Найбільш очевидними партнерами є продуктові мережі, де потік клієнтів стабільний і високий.
Також поширеним стає встановлення ПТКС у Територіальних сервісних центрах МВС, що зумовлено оперативністю оплати послуг, коли більше не потрібно ходити у відділення банку, щоб вирішити фінансові питання щодо реєстрації/перереєстрації транспортного засобу, натомість є можливість зробити все безпосередньо в залі ТСЦ й одразу повернутися до реєстратора. Аналогічна ситуація з нотаріатом. Дуже часто нотаріус змушений відправляти клієнта у відділення банку для оплати тих чи інших мит, податків, зборів. За наявності ПТКС в нотаріальній конторі, клієнти можуть зробити це не покидаючи приміщення.
Олександр Корінний наголошує, що це нелінійний ефект: термінал не приносить мільйони напряму, але він зменшує час обслуговування, підвищує пропускну здатність і робить об’єкт більш зручним для клієнтів. У підсумку це відображається на доходності всієї установи.
Водночас спроби співпраці з АЗС на практиці показали неоднозначні результати через велику кількість шахрайських схем з паливними картками, що знижує довіру до таких проєктів.
Майбутнє ПТКС
Світовий тренд – поступовий, але швидкий перехід від готівкових операцій до комплексних фінансових сервісів. ПТКС стають частиною цієї трансформації: вони поєднують у собі функції банківського віконця, каси і навіть міні-офісу з надання адміністративних послуг.
Для України це означає два ключові напрямки подальшого розвитку:
«Власники комерційної нерухомості мають зрозуміти: ПТКС – це не просто автомат, це канал залучення клієнтів і спосіб підвищити конкурентоспроможність», – підсумовує експерт.
Навички й розуміння, набуті при впровадженні ПТКС релевантні і для інших країн. Незважаючи на те, що умови та банківська система можуть кардинально різнитися, як на приклад в України чи інших країнах ЄС і США, досвід буде однаково корисним при оптимізації сервісів у сфері фінансів.