В другій частині інтерв’ю міністр освіти і науки Лілія Гриневич розповіла «і» про особливості діючої системи незалежного оцінювання та вступу до вишів випускників шкіл з окупованих територій.
Першу частину читайте тут.
Експерти критикують діючу систему ЗНО. Вони вважать, що тести не вимагають від абітурієнта комплексного мислення. Тобто, школярі завчили матеріал, але не можуть засвоїти його на практиці. Як МОН виходитиме з такої ситуації?
ЗНО — дзеркало української школи, яка сьогодні не вимагає комплексного мислення. Вона вимагає завчити матеріал і навіть немає часу, аби учень міг проаналізувати подану інформацію, піддати сумніву чи знайти аргументи на її користь. І саме це ми маємо змінити в нашій школі. Тобто, наше завдання — навчити дітей мислити: починаючи від медіа-грамотності (адже ми живемо в часи гібридної війни) і завершуючи вирішенням комплексних проблем та практичних життєвих завдань. Не ховатися від викликів, а вміти їх вирішувати. І цьому має навчити школа. Тому, коли ми говоримо про концепцію Нової української школи, яка ґрунтується на компетентностях ХХІ ст. — саме це маємо на увазі.
Проблема в одному: що до повноцінного запровадження реформи довгий шлях, а дітям треба оновлювати навчання вже зараз. Поки працює старий стандарт освіти, ми переглянули програми для 5-9 класів з елементами запровадження саме компетентнісного навчання. І у серпні представимо ці оновлені програми, а також додаткові матеріали для вчителів.
Оn-line на платформі EdEra будуть викладені матеріали, наприклад, з формування фінансової грамотності, де через уроки математики можна пропонувати дітям такі завдання, щоб отримані ними знання (в межах програми), потім вони могли застосувати на практиці. Наприклад, при вивченні теми «Відсотки», дітям даватимуться завдання, пов’язані з розрахунком депозитних можливостей чи кредитних зобов’язань у банку. Це початок роботи над оновленням змісту освіти, який має стати більш практично орієнтованим.
Як міністерство буде реагувати на те, що значна частина самих вчителів не в змозі скласти тести ЗНО?
По-перше, мушу сказати, що якщо йдеться про проведений декілька місяців тому експеримент, що був ініціативою однієї з областей, то на його результати орієнтуватися не можна.
Нагадаю, як його проводили. Зібрали вчителів різних класів, не попередивши ні про проведення якогось тестування, ні про те, що ці результати будуть оприлюднювати. Роздали тести під гаслом: давайте разом, просто для себе подивимось, як ви складете тестування. Тобто педагогів не налаштували на те, що вони мають складати серйозне тестування, що дуже важливо. Більш того, їм не дали навіть підготуватися. Уявіть, що ви вчитель, який читає математику у п’ятих класах, а вам без підготовки дають тест, що перевіряє знання з усієї шкільної програми. Очевидно, що без підготовки ви його скласти не зможете. Однак, я впевнена, якщо б вчителів попередили — результати були б інші.
Окрім цього, це тестування неможна сприймати серйозно й з іншої причини — воно перевіряє лише знання вчителя, тоді як хорошого педагога відрізняє не лише глибоке розуміння матеріалу (що дуже важливо), а й уміння користуватися сучасними методиками викладання, вміння знаходити спільну мову з учнями та бути для них прикладом.
Саме тому, в новий Закон «Про освіту» ми заклали добровільну зовнішню незалежну сертифікацію учителів. В її межах, учителя не лише перевірятимуть на оволодіння предметом, а також на уміння спілкуватися з учнями та знаходити потрібні для них форми викладу інформації. За успішне проходження — 20% надбавка до зарплати. Спочатку цей механізм передбачений для виявлення найкращих та найпрогресивніших вчителів, але згодом сертифікація має стати обов’язковою для усіх вчителів.
МОН критикують за створення «тепличних» умов для випускників з окупованих територій — вони зможуть вступати без ЗНО. Критики зауважують, що це створює можливість для реалізації корупційних схем, а також ставить інших абітурієнтів у нерівні умови. Чим продиктоване таке рішення МОН?
Перш за все, абітурієнти, які навчаються в українській системі освіти і ті, які не по своїй волі опинились на території ОРДЛО або в окупованому Криму (так як вони ще неповнолітні), вже в нерівних умовах з іншими абітурієнтами, які навчаються в наших школах. Адже останні можуть спокійно вчити українську мову й літературу (а це є обов’язкове ЗНО для вступу до вишів), історію України, навчаються державною мовою і мають значно більше шансів скласти ЗНО й бути готовим до нього. А наші діти на окупованих і непідконтрольних територіях, вже 3 рік поспіль, не мають такої можливості, бо вчаться там.
І ми повинні вітати прагнення цих дітей здобути подальшу освіту в Україні. Бо саме діти з цих територій, які здобудуть вищу освіту у нас, будуть найбільше зацікавлені у реінтеграції Криму і Донбасу в Україну. Тому, ми повинні підтримати прагнення цих дітей.
Щодо «тепличних умов», я не погоджусь з критиками. Адже ці діти приїздять в Україну самі, часто залишаючи свої родини на окупованих і непідконтрольних територіях. До того ж, вони обов’язково повинні скласти вступні іспити. Якщо їм вдасться скласти ЗНО (є дистанційні курси підготовки) і екстернатом здобути повну загальну середню освіту, то вони можуть вступати на рівних умовах з нашими громадянами (що проживають на території України), в будь-який ВНЗ. А за вступними іспитами, є можливість вступати лише у визначені виші.
Як це виглядає на практиці?
В центрах «Донбас-Україна» або «Крим-Україна», слід подати так звану освітню декларацію, обов’язково скласти екзамен з української мови, історії України, а також з профільних предметів (в залежності від спеціальності, на яку вступають). Вступники будуть мати час, щоб підтвердити свої знання і отримати атестат про загальну середню освіту. Тому, треба буде серйозно попрацювати, аби мати можливість здобувати вищу освіту в Україні.
Ви акцентували, що випускники з окупованих територій можуть вступати не у всі українські ВНЗ…
На сайті МОН опубліковано перелік. Для випускників з непідконтрольних територій Донбасу — це всі переміщені ВНЗ та виші Донецької і Луганської областей. Окрім цього, є 15 вишів по всій Україні, куди також можуть вступати випускники з окупованих територій через центри «Крим-Україна».
Щодо кримчан, Верховна Рада також недавно прийняла ще й інший закон, і зараз ми вносимо відповідні зміни до умов прийому. В законі йде мова про те, що всі виші 4 областей України (Миколаївської, Одеської, Херсонської, Запорізької) приймають кримчан на навчання — також за вступними іспитами.
Тобто, провідні наші виші до переліку МОН не входять? Кримчани та жителі ОРДЛО, можуть вступати без ЗНО, наприклад, в Національний університет ім. Шевченка?
Тільки у разі складання ЗНО. Проте, якщо говорити про провідні українські виші, то для випускників з окупованих територій є можливість вступати без ЗНО, наприклад, до «Львівської політехніки» і ще кількох закладів.