Саміт Великої сімки (G7), що відбувся 26-27 травня в Японії, не залишив без уваги основні політичні та економічні питання міжнародного середовища. Учасники зустрічі обговорювали основні міжнародні виклики, такі як міграційний криза в Європі, зростання тероризму, глобальні економічні перспективи, інструменти повернення до збалансованого, стійкого зростання, а також ситуацію в Південно-Китайському морі у зв'язку з регіональною політикою Китаю.
У фінальній декларації G7 цього року окрему увагу приділено конфлікту Україна-Росія. Згідно з документом, країни G7 наполягають, що конфлікт в Україні може бути вирішений «тільки дипломатичними заходами» за умови повного дотримання норм міжнародного права, особливо «юридичного зобов’язання поважати суверенітет України, її територіальну цілісність і незалежність». У зв’язку з цим лідери G7 ще раз наголосили, що засуджують «незаконну анексію Росією Кримського півострова» та підтверджують «політику невизнання [анексії] та санкцій на адресу причетних».
Лідери Великої сімки знову нагадали про пункти Мінського угоди. У декларації йдеться про те, що вони закликають усі сторони, залучені до ситуації, невідкладно провести місцеві вибори в Луганській та Донецькій областях, згідно з пунктами Мінського угоди. У зв’язку з цим Росію знову закликали виконанати зобов’язання в рамках Мінських домовленостей та використати свій вплив на сепаратистів.
У декларації наголошується, що санкції залишаються в силі і безпосередньо залежать від ходу виконання Росією її зобов’язань у рамках Мінських угод, а також від «поважання суверенітету України». Санкції можуть бути відкликані, коли Росія виконає ці зобов’язання, – ідеться в документі. А надто лідери G7 зазначають, що санкції можуть бути поглиблені, якщо дії Росії вимагатимуть такої відповіді.
Щодо України, у декларації Сімки йдеться про довгострокову підтримку з боку країн G7 української боротьби з корупцією та імплементації судової реформи.
Глобальні економічні пріоритети та висновки
Окрему увагу учасники саміту приділили економічним проблемам. Прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе під час виступу заявив – існують індикатори, що свідчать про можливість нової світової кризи масштабу 2008 р.
У декларації G7 ідеться, що глобальні показники економічного зростання залишаються помірними, нижчими за потенціал, однак зберігаються ризики ослаблення динаміки зростання. На економічні умови негативно вплинуло посилення геополітичних конфліктів, тероризму та потоки біженців. Негативно на стан глобальної економіки вплине й потенційний вихід Великобританії з ЄС.
У зв’язку з цими проблемами країни G7 домовилися про спільні дії щодо основних пунктів економічної ініціативи.
Країни домовилися використовувати всі можливі інструменти – валютні, фіскальні та структурні – заради досягнення збалансованого та стабільного зростання, однак також не забувати про інвестиції у сфери екології, енергетики, цифрової економіки, розвитку людських ресурсів, освіти, науки і техніки. Питання торгівлі, боротьба з протекціонізмом і відкриті ринки залишаються для країн групи пріоритетом. Крім того, вони закликають до торговельної лібералізації в рамках регіональних угод, зокрема – Транстихоокеанського партнерства, Угоди про економічне партнерство Японії та ЄС, Трансатлантичного торговельного та інвестиційного партнерства, а також Всесторонньої економічної та торговельної угоди.
Країни групи наголосили, що глобальні промислові потужності, зокрема сталь, відрізняються надлишком, це проблема структурного характеру, вона вимагає термінових дій у боротьбі із заходами, що спотворюють ринок (зокрема – державними субсидіями для певних галузей). Тут опосередковано йдеться про Китай і його сталеливарну промисловість. У зв’язку з цим країни групи заявили про потребу вжити захисних заходів заради відновлення функціонування ринку.
Одним з основних результатів саміту стала заява про ймовірність фіналізувати торговельну угоду ЄС-Японія в нинішньому році. Умови угоди обговорювалися з 2013 р., нарешті, сторони дійшли консенсусу. Ця угода може стати додатковим аргументом для прем’єр-міністра Великобританії Девіда Кемерона в спробі переконати населення країни голосувати за те, щоб залишитися в Євросоюзі, під час червневого референдуму. За словами Кемерона, торговельна угода з Японією може принести британській економіці додаткові £5 млрд. А укладення такої угоди стало можливим лише завдяки масштабу ЄС. Що ще раз підкреслює вигоди для британської економіки від участі в Євросоюзі.