Після тривалих внутрішньополітичних баталій, жорсткої критики західних партнерів і шантажу Володимира Гройсмана президентський законопроект №7440 «Про Вищий антикорупційний суд» (ВАС) ухвалили 315 голосами.
Такий результат вдалося забезпечити паралельно з голосуванням за відставку міністра фінансів Олександра Данилюка та призначенням аудитором Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) від парламенту правознавця Володимира Василенка, що, очевидно, стало частиною кулуарних домовленостей між основними політичними гравцями українського політикуму.
Напередодні голосування за багатостраждальний закон усю ніч на Банковій тривали фінальні консультації. У день голосування глава держави Петро Порошенко особисто прибув до Ради. Створення ВАС – головна вимога МВФ для надання кредитного траншу Україні, що дасть змогу сподіватися владі на фінансові кошти від інших фінансових донорів. За його словами, проект цілком відповідає Конституції та рекомендаціям Венеціанської комісії (ВК).
Чималих зусиль доклав і прем’єр-міністр Володимир Гройсман, який раніше пригрозив піти у відставку в разі провалу голосування. Він зазначив, що до останнього не знав, чи підтримає ВР законопроект. «Якщо моя заява про те, що я піду з посади в разі неухвалення законопроекту про антикорупційний суд, додала хоча б один голос за цей закон, то я вважаю, що це того варте», – сказав прем’єр. Гройсман наголосив, що він зацікавлений у тому, щоб антикорупційний суд запрацював якомога швидше. «Ми все більше наближаємося до того, що буде невідворотність покарань за корупційні схеми. Тому я вважаю, що багатьох це має й остудити», – додав він.
Проте не всі в Раді залишилися задоволені голосуванням. Депутат від фракції «Батьківщина» Сергій Власенко звернув увагу на механізми запуску ВАС. За його словами, вони не мають бути маніпулятивними, повинні мати чіткі терміни створення цього суду, імплементації та процедури призначення слідчих суддів і процедури формування відповідних палат, тобто елементи незалежності суддів ВАС. «На жаль, ці механізми в «Перехідних положеннях» розмиті з єдиною метою: для того щоб ними можна було маніпулювати, для того щоб на них можна було впливати, для того щоб цей суд не став реально антикорупційним, а залишився таким самим судом, як наша вся судова система. Насправді весь законопроект спрямований на те, щоб вихолостити ідею чесного незалежного професійного ВАС», – підсумував він.
Власенко переконаний, що підтримувати законопроект потрібно тільки в тих умовах, якщо будуть введені механізми, які точно убезпечать суд «від впливу Порошенка», від того впливу, який він уже поширив на всю судову систему через ті самі механізми «належних йому на праві власності» ВККС та Вищої ради правосуддя.
«Якщо ці органи обиратимуть суддів антикорупційного суду, це означає, що вони вкотре виберуть людей, особисто лояльних Порошенку, так само, як це сталося під час конкурсу до Верховного суду, до якого вибрали людей, лояльних Петру Олексійовичу, і туди потрапила лише невелика кількість професійних, чесних суддів і чесних людей, які можуть вершити правосуддя незалежно від політичного впливу президента Порошенка. Цей закон у поточній редакції не забезпечує формування чесного, незалежного, професійного ВАС», – підсумував він.
Нагадаємо, створення цієї судової інстанції замислювали як цілком незалежний від української влади орган, що завершить створення самостійної вертикалі органів протидії корупції, до якої входять Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК), Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП).
Західні партнери розраховували, що він запрацює до виборів-2019. Однак парламентарі спромоглися лише 1 березня ухвалити відповідний документ за основу.
Крім цього, президентська версія зазнала гострої критики з боку Заходу. Зокрема, в МВФ заявили, що проект суперечить зобов’язанням України перед організацією, і, якщо документ буде ухвалено в його первісній версії, країна не отримає чергового траншу фінансової допомоги. Також Світовий банк висунув свої вимоги, попередивши, що ціна питання – $800 млн кредитних коштів. З критикою на адресу Банкової виступив і Євросоюз. Тут також дали зрозуміти, що з обіцянкою відкрити в майбутньому програму макрофінансової допомоги в розмірі €1 млрд теж можуть почекати.
До другого читання до документа зібралося майже 2 тис. поправок. Головним каменем спотикання в запропонованому президентському законопроекті був процес добору суддів до ВАС. У своїх рекомендаціях ВК декілька разів наголошувала, що до добору антикорупційних суддів в Україні мають бути залучені іноземні експерти. Крім того, у процесі добору суддів вони повинні мати повноцінний голос, а не тільки консультативний.
Проте цю рекомендацію експертів Ради Європи проігноровали в документі. Президент пропонував надати незалежним іноземним фахівцям тільки дорадчий голос. А рішення має ухвалювати Вища кваліфікаційна комісія суддів України (ВККС). Тобто Рада міжнародних експертів (РМЕ) виноситиме своє рішення щодо кожного кандидата. Однак це рішення може бути скасовано.
Це не влаштовувало західних партнерів. На їхню думку, повноцінна роль міжнародних експертів у призначенні суддів є запорукою незалежності цього суду та його здатності ефективно виконувати свої функції.
«Якщо не буде ухвалено законопроект, що відповідатиме вимогам МВФ, здатність України боротися з корупцією буде підірвана, Україна не отримає мільярди доларів допомоги, економіка дестабілізується. Вчинити тут правильно – це абсолютна передумова для побудови міцної, успішної та демократичної України», – сказала напередодні посол США в Україні Марі Йованович.
Нагадаємо, у разі виконання всіх умов МВФ обіцяв надати $1,9 млрд. Нацбанк і Мінфін дуже на них розраховують у 2018 р. Так, без нових кредитів Україна не погасить старі, перспектива великих виплат за якими настає вже наступного року. Вже з 2019 р. закінчується чотирирічний пільговий період, який у 2015 р. виторгувала Наталія Яресько під час реструктуризації зовнішнього боргу. Щорічно Україні треба погашати не менше $5,5 млрд. А загалом у найближчі роки Україна має виплатити за зовнішнім боргом $22,7 млрд. За золотовалютних резервів країни у $18,2 млрд.
Проблема з боргами посилюється тим, що поточна програма України й МВФ обсягом $17,5 млрд, з яких Україна отримала $8,7 млрд, закінчується навесні 2019 р. Потрібно вести переговори про нову програму та підписувати новий меморандум. А брати на себе нові непопулярні зобов’язання в рік виборів – перспектива невтішна.
Зрештою сторонам вдалося дійти компромісного рішення. Перше – скорочення ради міжнародних експертів з 7 до 6 членів. Плюс враховано виправлення про те, що до РМЕ можуть призначати громадян України (не тільки іноземні представники від МВФ, Ради Європи, ПАРЄ, Світового банку та Greco, а й громадяни України, рекомендовані цими міжнародними організаціями). Щодо права вето, через яке й здійняли бучу в останні місяці, то воно є можливим у разі спільного голосування більшості від ВККС і мінімум 3 з 6 членів РМЕ.
«Вето РМЕ під час призначення суддів може бути подолано більшістю голосів спільної комісії, куди входять члени ВККС та РМЕ. Проте з обов’язковою умовою, що до цієї більшості входить не менше половини членів РМЕ», – написав народний депутат від БПП Мустафа Найєм у Facebook. Він нагадав, що ВККС складається з 16 членів, РМЕ – з 6, загальна комісія – 22 людини. Для подолання вето потрібно 12 голосів. «Проте з умовою, що як мінімум троє з них – це члени РМЕ. А процедуру подолання вето можуть ініціювати троє членів РМЕ», – пояснив Найєм.
Отже, незалежність ВАС визначатиметься незалежністю як мінімум 4 членів РМЕ. «Будь-яка сторона чи інституція, що контролює 3 членів РМЕ, отримує гарантоване право ініціювати вето», – додав нардеп.
На думку політичного аналітика Миколи Давидюка, голосування за законопроект відбулося завдяки ультиматуму прем’єр-міністра, який «змінив розклад інтересів на парламентській політичній шахівниці». «Прем’єр-міністр готовий був піти у відставку в разі негативного рішення. Що змусило б депутатів не просто червоніти перед камерами та пояснювати причину провалу закону, а й іти на дострокові парламентські вибори, чого явно ніхто робити не хотів. Для депутатів простіше було б підняти ціни на газ для населення, ніж обмежувати власні корупційні можливості», – вважає політолог.
На його думку, для Гройсмана – це вихід на політичну сцену вже як політика та незалежного гравця. Давидюк переконаний, що головне зараз – потрібно спостерігати за точністю виконання процедур, швидким запуском створення нової структури і стартом роботи. «Дедлайни мають бути максимально швидкими, хоча й реалістичними. Однак 2019 р. має стати роком винесення перших справ, гучних, корупційних, публічних. Справ, які українське населення очікує десятками років», – резюмував експерт.
Політичний аналітик Дмитро Корнійчук звертає увагу на те, що ухвалений закон про ВАС у його нинішньому вигляді – компромісний варіант, більше вигідний українській владі. «Ухвалення закону свідомо затягували майже рік для того, щоб реально ВАС не зміг запрацювати до президентських виборів і по суті жодної загрози для чинної влади не становив», – заявив він в ефірі одного з телеканалів.
Експерт також уважає, що звільнення міністра фінансів Данилюка та голосування за створення ВАС – речі взаємопов’язані. «Звільнення Данилюка – це певний консенсус влади. Насамперед між БПП і «Народний фронтом». Чому прибрали? Усе банально. На носі вибори, і потрібно мати свого ручного міністра фінансів. Данилюк, як людина, що певною мірою лавірувала в бік Вашингтона, і став таким собі «смотрящим» за Україною й українським бюджетом… Треба ставити свою людину, бо часу залишається все менше, бюджетні потоки потрібно «пиляти», а Данилюк заважав. Тобто з одного боку, наша влада дає західним партнерам і Вашингтону створення ВАС, на якому вони наполягали, з іншого – звільняє Данилюка», – резюмував Корнійчук.
ВАС покликаний неупереджено й об’єктивно розглядати справи правопорушень і зловживань серед посадових осіб – народних депутатів, членів Кабміну, суддів. До суду надходитимуть корупційні справи, що завдали збитків державі в розмірі понад 500 прожиткових мінімумів (на сьогодні це майже 900 тис. грн). ВАС зможе притягнути до відповідальності суддів інших інстанцій, навіть членів Верховного суду. Це має зламати систему кругової поруки в судовій системі, перекрити корупційні потоки і, в підсумку, повернути гроші в легальну економіку з тіньових схем.
Порушувати закон суддям ВАС буде набагато складніше. Зокрема, у законі передбачено їхню регулярну перевірку на детекторі брехні. У разі відмови суддю можуть притягнути до дисциплінарної відповідальності. Спосіб життя служителя Феміди також постійно моніторитимуть. Реагувати мають і на повідомлення в ЗМІ, скарги від юридичних і фізичних осіб. Якщо хтось помітить, що суддя живе не за статками, його можуть звільнити.
З моменту підписання закону процедура створення ВАС є такою. Наступні 25 днів збирають заявки людей, які хочуть стати кандидатами, 3 місяці відбувається відбір і перевірка цих даних, потім 3 місяці засідають ВККС і міжнародні експерти. Через 3 місяці відбувається їх відбір, іспит на відповідні знання. На все це – приблизно 10 місяців.