Захід активізував свою риторику щодо того, щоб офіційний Київ швидше розв’язав питання «про статус Донбасу» для стабілізації ситуації на сході країни. І хоча українське керівництво запевняє, що це питання поки що не стоїть на порядку денному, вирішувати проблему все одно доведеться. До того ж у пропрезидентській фракції Блоку Петра Порошенка (БПП) не сумніваються, що зібрати необхідну кількість голосів для ухвалення змін до Основного закону країни буде не важко.
Меседжі, які останнім часом лунають з вуст західних лідерів щодо необхідності розв’язання питання «про статус Донбасу» для врегулювання конфлікту на східному кордоні України, підказують думку, що Захід втомився від української проблеми і прагне вирішити її за всяку ціну. Адже згідно з Мінськими домовленостями Україна вже до кінця 2015 р. мала надати особливий статус окремим районам Донецької та Луганської областей.
Щоправда, ще на початку нового політичного сезону президент Петро Порошенко запевнив, що остаточного внесення змін до Конституції України в частині децентралізації, де йдеться про «особливий статус Донбасу», не буде доти, доки Росія не виконає свою частину зобов’язань. «І другого читання конституційних змін, привид яких постійно блукав цим залом, не відбулося. І не відбудеться, поки для того не дозріють відповідні умови», – заявив голова держави, виступаючи перед депутатами Верховної Ради на відкритті сесії парламенту 6 вересня.
Однак упевненість у його словах трохи похитнулася після візиту голів зовнішньополітичних відомств Франції та Німеччини 14 вересня. Замість відновлення процесу переговорів у межах раніше досягнутих домовленостей західні партнери привезли новий алгоритм виконання Мінських домовленостей, що йде врозріз із позицією офіційного Києва. Так, Жан-Марк Еро та Франк-Вальтер Штайнмайєр в унісон заявили, що питання припинення вогню й питання проведення виборів, а також надання особливого статусу Донбасу, мають іти паралельно, хоча останні півроку дотримувалися зовсім іншої позиції.
Хмизу у вогонь підкинула й нещодавня заява віце-президента США Джо Байдена. Виступаючи в Раді з міжнародних відносин у Нью-Йорку, він заявив, що особливий статус Донбасу – це дуже важкий крок, який Україна має зробити, щоб урегулювати ситуацію на сході. Джо Байден визнав, що ЄС зараз «невпевнений, як ніколи» щодо антиросійських санкцій. І є як мінімум п’ять країн, які хочуть їх скасувати.
І хоча міністр закордонних справ Павло Клімкін заперечує тиск західних партнерів на ухвалення такого важливого рішення, проте виключати можливість, що незабаром Верховній Раді доведеться обговорювати це питання, не треба.
Тим більш що депутат від БПП Олександр Грановський в ефірі ток-шоу «Люди. Hard Talk. Live» на телеканалі 112 повідомив, що в парламенті є необхідна кількість голосів для ухвалення відповідних законів. «Підходити до розв’язання цього питання ми змушені тільки дипломатичними шляхами, оскільки інших шляхів не існує. Якщо буде спокійно, і в української влади буде можливість вести професійний діалог, я вважаю, що необхідні голоси для врегулювання конфлікту та «особливого статусу Донбасу», вони є», – сказав парламентар.
Заступник голови фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв не виключив, що досягти бажаного результату можна завдяки голосам депутатів, які проголосували за законопроект у першому читанні. «Потрібно проаналізувати для цього попереднє голосування. Це можливо тільки, якщо за це проголосують БПП, НФ, «Опоблок» і дві групи, що вийшли з лона Януковича. Це єдиний варіант. Але їм потрібна допомога ще однієї групи. Ми точно голосувати не будемо. Голоси формально можна зібрати виключно силами Януковича», – заявив парламентар. На його думку, щодо розв’язання конфлікту на Донбасі українська дипломатія виявила «абсолютно беззубу» позицію, спостерігаючи за «ультиматумами» голів МЗС Франції та Німеччини.
Тим часом депутат від НФ Вадим Кривенко повідомив, що його політична сила не веде жодних переговорів щодо голосування за «особливий статус Донбасу». «Позиція НФ чітка, остаточна й незмінна. Поки останній російський диверсант не піде з української землі, поки Україна не відновить контроль над кордоном, поки на тимчасово окупованих територіях не почнуть працювати українські інститути і, в першу чергу, правоохоронні установи, про жоден особливий статус і про жодні вибори не може бути мови», – сказав парламентар. За його словами, на сьогоднішній день передумов говорити, що за це питання є голоси, і взагалі його можна голосувати немає.
Віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко солідарна з ним у цьому питанні. «Я не Ванга. Я реаліст, і хочу сказати, що на сьогодні жодної передумови, щоб завтра така дискусія в парламенті відбулася, немає. У нас триває щоденне порушення режиму тиші, не виконано жодного пункту Мінських домовленостей: у нас заблоковано звільнення заручників і немає доступу гуманітарних місій на окуповану територію. У нас у групі, де обговорюються модальності та можливість проведення виборів, немає досягнень з жодної модальності», – сказала вона.
«Зміни до Конституції стосуються не тільки Донбасу. Там тільки один пункт про це. Водночас нам треба проводити реформу з децентралізації. Те, як буде реалізовуватися особливість самоврядування, має визначатися законом. І, звичайно, народні депутати можуть коригувати цей закон, так, щоб не порушувалися національні інтереси України. Наша фракція неодноразово висловлювалася й голосувала за зміни до Конституції. І наскільки буде успішним голосування з цього приводу, залежить від президента. Саме він забезпечує і за своїм статусом політичне лідерство у сфері реалізації зовнішньої політики та в цьому випадку виконання Мінських домовленостей», – зі свого боку, заявив депутат від «Опоблоку» Юрій Мірошниченко.
Тим часом депутат від фракції «Самопоміч» Олена Бабак уважає, що голосуванням за «особливий статус Донбасу» народні депутати створять державу в державі. «Якщо ми говоримо про особливості місцевого самоврядування, то давайте запитаємо, що такого особливого ми маємо дати органам місцевого самоврядування на Донбасі, чого не мають інші органи місцевого самоврядування. Це насамперед можливість здійснювати правосуддя, це функції прокуратури, це функції суду частково. Ми розуміємо, якщо такими функціями буде наділене місцеве самоврядування на Донбасі, то, звичайно, вони вирішуватимуть питання амністії на свій розсуд і робитимуть власне правосуддя. Хочемо ми створювати державу в державі? Найімовірніше, ні», – зазначила вона.
Нагадаємо, президентську модель децентралізації підтримують не всі депутати у Верховній Раді. Камінь спотикання – проблема «особливого статусу» Донбасу, що випливає з пункту 11 Мінських домовленостей, яким передбачено «ухвалення постійного законодавства про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей…». За словами президента Петра Порошенка, внесення до тексту Конституції перехідного положення про особливий порядок самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей не становить загрози суверенітету країни.
Однак противники законопроекту впевнені, що це фактично перші кроки до легалізації сепаратистських республік і капітуляція перед Росією. Зокрема, Радикальна партія, «Самопоміч», «Батьківщина», «Свобода», УКРОП, а також окремі депутати від БПП та НФ висловилися «проти» ухвалення законопроекту в першому читанні 31 серпня минулого року. Голосування за документ відбувалося під виття сирен і в умовах блокування трибуни. Тоді як мирний протест під стінами парламенту переріс у криваве протистояння між мітингувальниками та правоохоронцями, з використанням димових шашок і бойових гранат, унаслідок якого загинуло троє службовців Нацгвардії.
Політолог Віктор Небоженко сумнівається, що депутатам вдасться домовитися щодо питання «особливого статусу Донбасу» найближчим часом. «Тому що ті, хто проголосують за Мінські домовленості, принципово не мають політичного майбутнього в електораті в західній Україні. Тому фракція НФ та БПП не будуть за це голосувати. Адже ніхто з них не пройде на наступних виборах до парламенту», – сказав експерт.
Він також уважає помилкою пов’язати питання про децентралізацію й «особливий статус Донбасу». «Вони гадали, через те, що потрібна децентралізація, пропустять закони щодо Донбасу. Громадська думка була «проти». Тепер виходить, що немає ні децентралізації, ні вирішення донецьких питань», – резюмував він.
А експерт-міжнародник Олег Білоколос уважає, що Україна зовсім не мала підписувати Мінські домовленості. На його думку, країні хочуть нав’язати території, що незалежно від будь-яких реформ залишаться під контролем Росії. «Не йдеться про жодну федералізацію України. Ідеться про конкретний район, окупований російськими військами. Ідеться про те, щоб Україна взяла на себе формальну відповідальність за ті території, які фактично перебувають під контролем Російської Федерації. Це призведе до чергового витка політичної дестабілізації. А де дестабілізується політика, там дестабілізується економіка, і це все вдарить по нам з вами», – вважає експерт.
Водночас деякі експерти не виключають, що в прагненні якнайшвидше розв’язати українське питання західні партнери можуть вдатися до більш вагомих важелів тиску на київську владу. Зокрема, використати як маніпуляційний аргумент зволікання в наданні чергової фінансової допомоги, якої так потребує українська економіка.