Європарламент (ЄП) підтримав пропозицію Єврокомісії (ЄК) надати безвізовий режим для короткострокових поїздок громадян України до країн - учасниць Шенгенської зони. Після деяких формальностей введення в дію нового режиму очікується в червні.
Україна стала першою країною, яка ще 2010 року отримала План дій з візової лібералізації (ПДВЛ) з ЄС. Цей документ містив вимоги в 15 сферах – від боротьби з корупцією до прав меншин, виконання яких позбавить українців потреби оформляти шенгенську візу для короткострокових поїздок до ЄС – не більше ніж на 90 днів протягом півроку.
На виконання тільки однієї законодавчої фази, що полягала в ухваленні законів щодо боротьби з організованою злочинністю та співпраці між правоохоронними органами, захисту персональних даних, запобігання дискримінації, свободи пересування, пішло чотири роки. Друга, імплементаційна, тривала аж до 2016 р.
У підсумку Україна стала аутсайдером серед країн Східної Європи в цьому процесі: громадяни Молдови, що отримала ПДВЛ у 2011 р., уже кілька років насолоджуються безвізовими поїздками до ЄС. Грузія, яка отримала свій план 2013-го, ще у вересні 2015 р. заявила, що повністю виконала вимоги ЄС, і з 28 березня цього року громадяни цієї країни можуть без віз відвідувати країни ЄС. Отже, Україна в цьому змаганні стала бронзовим призером.
Прокремлівські підступи та голосування
Доленосному голосуванню за «безвіз» для України передували досить напружені дебати, що відбулися в середу, 5 квітня. Російське лобі традиційно намагалося схилити європейських парламентарів на свій бік. Зокрема, за день до обговорення українського питання декілька представників політичної групи «Європа свободи та прямої демократії», яку очолює британський євроскептик Найджел Фарадж, зареєстрували поправку до резолюції ЄП про скасування «безвізу» для України.
Однак представники основних фракцій ЄП – Європейської народної партії, соціал-демократи, АЛДЄ, «зелені» та консерватори – виявилися на боці України.
Вплинути на настрій європарламентарів не змогло й повідомлення про пожежу в будівлі ЄП. Так, під час розгляду питання, що передувало українському, повідомили, що в будівлі ЄП спрацювала пожежна сигналізація. Через це засідання перервали, а депутатів і співробітників ЄП попросили вийти із залу. Повідомлення виявилося хибним, і за 20 хвилин засідання поновили. Однак через непередбачену перерву розгляд українського питання відклали.
Голова МЗС Павло Клімкін не приховує свого захоплення щодо цього. «Європа, якою б вона не була, класична, консервативна, ліберальна, не просто до цього звикає, а демонструє, і результат – це 521 голос. Це дуже добрий результат. Це для мене особисто, якщо хочете, емоційно теж дуже важливо», – заявив голова зовнішньополітичного відомства.
За його словами, тепер МЗС працюватиме над технічним боком процесу. «Оскільки, знаючи ЄС, можу сказати, що йому знадобиться 1,5-2 місяці для точного ухвалення рішення. Зараз збиратимуться постійні представники, потім буде остаточне рішення Ради ЄС. Але я буду, хоча це справді дуже важливий момент для мене особисто, я буду святкувати, коли українці з біометричними паспортами вперше в’їдуть до ЄС. Це буде реально день, коли будемо по-справжньому святкувати. Літо має бути безвізовим», – підсумував він.
ЄС натисне на своїх
За словами депутата ЄП від Швеції Анни-Марії Корацца-Більдт, ЄП тиснутиме на країни ЄС, щоб процедуру надання Україні «безвізу» було завершено. «Київ виконав свої зобов’язання. Тепер наша черга. Українці мають отримати можливість вільно подорожувати ЄС, знайомитися тут з людьми. Дружба, родинні зв’язки, розвиток бізнесу – це дуже важливо», – зазначила депутат.
У представництві ЄС обіцяють обійтися без сюрпризів. «Залишилося голосування на комітеті постійних представників країн ЄС, тобто на рівні послів країн, коли вони дадуть добро, а вони мають дати добро, то це питання виноситься на засідання міністрів внутрішніх справ ЄС, де також більш-менш не повинно бути проблем, бо рішення майже ухвалено. Це два кроки, які треба зробити», – заявив прес-аташе представництва ЄС в Україні Девід Стулік.
Після цього, зазначив він, постанову про «безвіз» підписують представники ЄП і Ради міністрів ЄС. «І останній крок, який треба зробити, – публікувати це рішення в офіційному віснику ЄС. Потім рахуємо 20 днів до скасування віз для українців. Я не думаю, що мають бути якісь неприємні сюрпризи, хоча, знаєте, ніколи не говори ніколи. Але більш-менш, усі політичні рішення давно ухвалено», – резюмував Стулік.
Безвізові тонкощі
На території держав Шенгенської зони (усі держави ЄС, за винятком Великобританії та Ірландії, а також Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія. – «i») українці зможуть перебувати загалом не більше 90 днів протягом півроку. Порушення цього правила може призвести до занесення до Шенгенської інформаційної системи (SIS) та заборони на в’їзд до ЄС.
Доступними безвізові поїздки будуть тільки для власників біометричних паспортів. Іти до посольства з таким документом не буде потреби. У цьому разі на візових збору можна буде заощадити до €35 + оплату за послуги візових центрів. Загалом щороку українці віддавали за візи до €60 млн. Та навіть у цьому разі під час перетину кордону співробітник імміграційної служби має право попросити підтвердження мети та умови поїздки, довести наявність достатньої кількості коштів для перебування на території ЄС і повернення.
Зокрема, для доведення платоспроможності може знадобитися пред’явити дорожні чеки, підтвердження бронювання житла, готівкову валюту та навіть наявність коштів на кредитній картці. Необхідна сума безпосередньо залежить від тривалості та вибору країни або країн поїздки. У разі відвідування родичів або знайомих, треба мати запрошення та інформацію про того, хто запрошує, – адресу та телефон. Відповідно, якщо метою є участь у діловій або науковій конференції, бажано мати із собою запрошення на неї. Дорожня медстраховка не обов’язкова, але, наприклад, консульства країн ЄС у Молдові рекомендують молдаванам її все-таки оформити. Те саме стосується зворотного квитка.
«Безвіз» не дає права на працевлаштування в країнах ЄС – для цього потрібно окремо отримати дозвіл на роботу. Ба більше, для працевлаштування в більшості держав ЄС громадянам України все одно буде потрібна віза, навіть якщо вони планують працювати не більше трьох місяців.
Щодо навчання, якщо йдеться про короткострокові курси до 90 днів, то можна обійтися без оформлення візи та спеціальних дозволів. А якщо термін навчання перевищує три місяці, то певні документи будуть потрібні. У цьому разі краще звернутися до посольства або консульства тієї держави, де проходитиме навчання, бо в різних країнах відповідні правила варіюються.
Експерти про «безвіз»
Політолог Семен Уралов висловив думку, що «безвіз» для українських громадян вигідний Європі з певних міркувань. «На прикладі Грузії ми вже могли побачити, що цей «безвіз» досить обмежений, і пов’язаний він з наявністю грошей. Тобто Європа цим «безвізом» залучатиме людей, у яких реально є гроші, а не бідних людей з України. Адже «безвіз” не буден пов’язаний з трудовою міграцією, що нелегально йде з України, оскільки там немає роботи та немає заробітку. Виходить, що до Європи приїжджатиме середній клас, чиновники. Великому бізнесу це не треба – у них і так з візами все чудово. Фактично все це буде на користь Європи, тому що це приверне людей, які вивезуть гроші з України і залишать їх щонайменше як туристи в економіку ЄС. Тобто з економічного погляду це – на користь ЄС», – вважає експерт.
Директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко вважає, що надання «безвізу» – це величезний чинник інтеграції українців у ЄС. За його словами, впровадження «безвізу» прибирає найвідчутнішу перешкоду, що заважала українцям спілкуватися з європейськими народами, дає сигнал європейським перевізникам, зокрема лоукосту, опановувати український ринок. «Безвіз» веде до усунення транспортних перешкод і здешевлення квитків. Саме зараз іде активний процес заходу до України дешевих авіаперевізників з Європи», – заявив експерт.
Сушко впевнений, що тепер українські компанії отримають шанс збільшити свою конкурентоспроможність. «Я знаю, що величезна кількість контактів не відбулися або відбулися невчасно через візовий режим, тому що українські учасники не могли потрапити на зустрічі, конференції і так далі. Тепер цей чинник буде усунуто», – зазначив експерт. Водночас експерт заявив, що не треба пов’язувати економічну вигоду України з отриманням «безвізу». «Статистика не покаже пряму залежність від кількості поїздок із зростанням економіки», – резюмував він.