До кінця цього року українці відтіснять росіян на позиції 23 лютого і можуть бути в Криму вже в середині наступного року, вважає колишній командувач Сухопутними військами США в Європі генерал у відставці Бен Ходжес. Він вважає, що Президент Росії Володимир Путін зараз перебуває у безвихідній ситуації. Ходжес також підкреслив, що навіть Північна Корея розуміє, в якому відчаї зараз перебуває Путін і не хоче мати справи з Москвою.
Про це американський генерал розповів в інтерв’ю виданню LRT, інформують Економічні новини.
– Як трактувати часткову мобілізацію Путіна?
– По-перше, це показує, наскільки Путін у відчаї. Він усвідомлює, що становище його військ в Україні погіршується.
По-друге, це також свідчить про те, що більшість росіян дійсно не хочуть бути втягнутими у війну – ми бачили протести в багатьох регіонах Росії, тисячі росіян намагаються виїхати з країни через Фінляндію або Uheps.. Вони не хочуть йти на війну.
Третій важливий момент – навіть якщо мобілізовані з’являться, хоча я сумніваюся, що їх буде 300 000 осіб, пройдуть місяці, перш ніж вони будуть навчені, екіпіровані, готові приєднатися до військ, які вже там знаходяться. Тому я не думаю, що це матиме позитивний вплив на російську армію до кінця року.
– Раніше вже повідомлялося, що у віддалених регіонах Росії людей запрошують до армії, нібито проводиться таємна мобілізація. Так навіщо ж Путіну знадобилося оголошувати часткову мобілізацію саме зараз?
– Я думаю, що він, напевно, намагається йти якимсь середнім шляхом. Іншими словами, він робить певні кроки для того, щоб заспокоїти тих, хто нарікав і критикував, що робиться недостатньо. Він стурбований тим, що йому доводиться змінювати наратив, який поширюється серед російського населення про те, що “спеціальна військова операція”, яка, як він стверджує, проходить точно за планом, абсолютно не проходить за планом.
Він, ймовірно, не хоче, щоб його вважали таким, що втратив контроль, тому ми отримуємо плутані меседжі, яким бракує ясності. Я вважаю, що мобілізація в кінцевому підсумку не матиме суттєвого і позитивного ефекту для Кремля.
Він стурбований тим, що йому доводиться змінювати наратив, який поширюється серед російського населення, про те, що “спеціальна військова операція”, яка, за його словами, проходить точно за планом, явно не відбувається.
– Що означає ця новина про часткову мобілізацію для України?
– Це насправді показує українцям, що вони перемагають, що Росія справді у відчаї. Вони бачать, що російський народ не має тієї волі, яка є в українців. Ми знаємо з історії, що війна – це випробування волі. В українських солдатів, безумовно, більше волі, ніж у росіян. У цій війні український народ також, здається, має набагато більше волі, ніж російський народ.
– У своїй промові, оголошуючи часткову мобілізацію, Путін також надіслав ядерну погрозу між рядків і підкреслив, що ця погроза не є блефом. Як Ви вважаєте, чи варто ставитися до цього серйозно?
– Цікаво, коли хтось говорить, що він не блефує? Це свідчить лише про те, що він знає, що йому не вірять. Про застосування ядерної зброї говорять вже багато років. Звичайно, у нього є тисячі одиниць ядерної зброї, частину з яких він міг би використати, бо йому байдуже, скільки невинних людей буде вбито, але я все ж таки думаю, що Путін навряд чи її використає. Ядерна зброя насправді найбільш ефективна, коли її не застосовують, тому що вона змушує всіх нас, або багато урядів, сумніватися, турбуватися про неї, а це те, чого він хоче.
Я думаю, що малоймовірно, що пан Путін застосує ядерну зброю, а також тому, що тоді США не зможуть залишитися осторонь. Якщо це станеться, то це означатиме, що діапазон можливостей, які бачить диктатор з точки зору засобів, добігає кінця. Це буде катастрофічно для Росії і, цілком ймовірно, вона може навіть зіткнутися з відповіддю, відмінною від ядерної.
Для Росії немає жодної вигоди у застосуванні ядерної зброї, оскільки вона не має сил, щоб скористатися наслідками такого удару. Якщо вона застосує ядерну зброю, це буде тільки мінус для Росії, і я думаю, що Путін не самогубець, і люди це розуміють.
Також малоймовірно, що Путін застосує ядерну зброю, і тому, що тоді США не зможуть залишитися осторонь.
– У своєму виступі президент РФ також виділив “референдуми” у Запорізькій, Луганській, Донецькій та Херсонській областях. Він підкреслив, що Росія перебуває під загрозою. Чи не вважаєте Ви, що він мав на увазі і ці регіони, щоб “відстояти” їх вже у складі Росії після псевдореферендумів та подальшої анексії?
– Практично весь світ констатує, що ці “референдуми” є незаконними. Тож зараз він намагається створити наратив для своєї аудиторії, російського народу. У цих чотирьох областях, які зараз вважаються частково анексованими Росією, зусилля українців зі звільнення своїх територій всередині Росії будуть розцінені як напад на території російської суверенної держави. Це виправдовуватиме те, що там робить Росія.
Тому йому доводиться створювати якісь нові аспекти наративу цієї війни, щоб виправдати те, що він робить, і я думаю, що ці люди зрозуміють, що це повна фальшивка, і саме тому вона провалиться. Для всього світу, для кожної країни буде важливо говорити про це публічно. Вважаю також корисним зазначити, що Китай та Індія надають нульову підтримку Росії. Навіть Північна Корея заявила: “Гей, ми не продаємо зброю Росії”. Китай та Індія не надають жодної підтримки Росії ні в Генеральній Асамблеї ООН, ні будь-де. Тож він не отримує жодної зовнішньої підтримки, тому що вони розуміють, що Путін зараз у повній дупі.
– Після українського контрнаступу під Харковом ми не бачимо великих територіальних перемог з обох сторін. Як, на Вашу думку, розвиватиметься війна далі і коли можна очікувати наступних значних територіальних досягнень України?
– Я маю велику довіру до Генерального штабу Збройних Сил України. Вони були дуже розумні і провели хорошу роботу з планування та підготовки. Я б набрався терпіння, бо вони продовжують погіршувати стан російської логістики.
Сподіваюся, що ми побачимо подальший тиск з боку російських сил. Не кожен день ви будете бачити зайняте місто, це просто неможливо, але я все ж таки сподіваюся, що до кінця цього року українські війська відтіснять російські війська на позиції 23 лютого, а до середини наступного року українці увійдуть до Криму.
– В одному зі своїх інтерв’ю Ви сказали, що все ще існують ілюзії щодо військової потужності Росії, що її неточно оцінюють. Чи багато міфів про могутність Росії на міжнародній арені існує і зараз?
– У наших урядах і міністерствах оборони все ще є люди, які вважають, що Росія все ще має можливість відкрити нові фронти, наприклад, в Калінінграді, в Балтійському морі, в Грузії, в Придністров’ї або на фінському кордоні. І я думаю, що це хороші люди, але аналіз у них поганий. Росіяни не здатні зробити щось подібне. Я не знаю, звідки така велика повага до російського Міністерства оборони і російських збройних сил.
Військово-морський флот не зробив жодного реального внеску у війні в Україні, військово-повітряні сили взагалі бояться літати над Україною, а сухопутні війська знекровлені. Я думаю, що люди, про яких я говорю, не усвідомлюють, наскільки погана ситуація зараз, частково через корупцію, в російському Міністерстві оборони.
Я не знаю, звідки така велика повага до російського Міністерства оборони і російських збройних сил.
– Чи вважаєте Ви, що країни Балтії та інші території, які Ви перерахували, зараз не перебувають під реальною загрозою з боку Росії?
– Я ніколи не говорив, що це неможливо, але найбільша загроза для всіх нас на цю мить полягає в тому, що якщо ми не об’єднаємося і не будемо тиснути на Кремль, чи то через санкції, чи то через надання Україні всього необхідного, Росія врешті-решт зможе оговтатися. Тому важливо, щоб ми продовжували допомагати Україні доти, доки вона не переможе Росію на полі бою і не відновить свій суверенітет над усією своєю територією, включно з Кримом.
– Ви згадали про зброю для України. Ми постійно чуємо критику, зокрема в бік Німеччини, що вони недостатньо передають Україні зброї. Чи не вважаєте Ви, що Захід насправді робить занадто мало?
– Гадаю, що так. Я думаю, що інші країни могли б зробити більше, і я також думаю, що Сполучені Штати могли б зробити більше. Наприклад, ми могли б надати більше пускових установок ракет великої дальності. Я пишаюся тим, що зробила моя країна, я пишаюся тим, що зробила Литва, але все ще існує певне небажання повністю віддатися і забезпечити перемогу України. І коли я чую, як люди кажуть, що ми хочемо, щоб Україна була сильною за столом переговорів… Чому Україна повинна вести переговори до того, як вона відновила повний суверенітет над своїми територіями?
– Якої зброї, на Вашу думку, зараз найбільше потребує Україна?
– Вони неодноразово говорили, що їм потрібні далекобійні боєприпаси і зброя, щоб атакувати російську логістику, російські командні пункти, артилерію і таке інше. Вони були послідовними в цьому, і я з цим згоден. Їм потрібні боєприпаси і можливість захистити своє цивільне населення від ракетних ударів з боку Росії. Тому протиракетна оборона є пріоритетом, тому що росіяни продовжуватимуть вбивати невинних людей, навіть якщо вони не зможуть зупинити українські сили.
Думаю, їм було б корисно мати більше бронетехніки – танків, БМП. В якийсь момент ми повинні почати поставляти танки “Леопард” і “Абрамс” не тільки для ведення бойових дій зараз, а й для довгострокової безпеки, і ми повинні допомогти їм перейти на більш сучасні західні системи.