Казахстан озвучив антиядерні ініціативи

25 років тому, 29 серпня 1991 р., президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв підписав указ про закриття Семипалатинського ядерного полігона. Республіка зупинила смертоносні випробування на об'єкті, що був одним з найбільших на планеті майданчиків для ядерних випробувань. Рішенням ООН цю дату відзначає весь світ як День відмови від ядерної зброї.

Сьогодні в Астані планується проведення міжнародної конференції «Побудова світу без ядерної зброї», присвяченої 25-річчю закриття Семипалатинського полігона. Напередодні цієї важливої дати новопризначений посол Республіки Казахстан в Україні Самат Ордабаєв провів брифінг з метою звернути увагу громадськості до проблем світового роззброєння та значущої ролі в ньому Казахстану, а також озвучити антиядерний маніфест президента Назарбаєва.

Щораз більші суперечності в сучасному світі підтверджують гостру потребу вироблення нової парадигми розвитку світу. З огляду на це, у межах IV Саміту з ядерної безпеки у Вашингтоні, голова Казахстану запропонував глобальну стратегію загальносвітового розвитку, що усуває глибинні причини воєн та конфліктів, – Маніфест «Мир. XXI століття». Цей документ, який здобув статус офіційного документа Генеральної Асамблеї та Ради Безпеки ООН, покликаний стати новою антиядерною платформою дій на довгострокову перспективу.

У Маніфесті Назарбаєв виклав три головних принципи. 1) У жодній сучасній війні не буде і не може бути переможців, у ній програють усі. 2) У новій війні неминучим буде застосування зброї масового знищення – ядерної, хімічної, біологічної та будь-якої іншої. Це призведе до загибелі всього людства. 3) Основою для врегулювання всіх суперечок між державами мають стати мирний діалог і конструктивні переговори на основі принципів рівної відповідальності за мир і безпеку, взаємоповаги та невтручання у внутрішні справи. На цій комплексній основі, на думку керівника Казахстану, треба вибудовувати алгоритми дій світової спільноти за такими напрямами:

1. Послідовний рух до миру, цілковито звільненого від ядерної та інших видів зброї масового знищення. Важливий крок у цьому напрямі вже зроблено. 7 грудня 2015 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла за ініціативою Казахстану Загальну Декларацію про побудову світу, вільного від ядерної зброї. На території Казахстану під егідою МАГАТЕ створено Банк низькозбагаченого ядерного палива, призначеного для держав, що планують розвивати атомну енергетику.
2. У XXI столітті треба сформувати географію стійкого миру, послідовно викорінюючи війну як спосіб життєдіяльності. У світі є шість зон, вільних від ядерної зброї. Вони охоплюють Антарктиду, майже всю Південну півкулю, включаючи Латинську Америку, Африку, Австралію та Океанію. «Наймолодшою» з них є Центрально-Азійська без’ядерна зона, створена 10 років тому в Семипалатинську п’ятьма державами регіону. Необхідно інтенсифікувати міжнародні зусилля щодо створення без’ядерної зони на Близькому Сході.
3. У XXI столітті треба подолати такий рудимент мілітаризму, як існування військових блоків, що загрожують глобальній безпеці та перешкоджають широкому міжнародному співробітництву. Геополітична реальність полягає в тому, що якщо існує хоча б один великий військовий блок, то неминучим буде формування його антипода. Сила породжує антисилу. Тому військовим блокам треба протиставити Глобальну Коаліцію держав за мир, стабільність, довіру та безпеку під егідою ООН. Загальним завданням найближчого десятиліття має стати припинення воєн і конфліктів в Афганістані, Іраку, Ємені, Лівії та Сирії, на сході України та палестино-ізраїльського протистояння.
4. Важливо адаптувати до нових історичних умов міжнародний процес роззброєння. Злам колишніх договірних обмежень щодо протиракетних систем і звичайних озброєнь призвів до мілітаризації політичного простору Євразії. Це підсилює ризик початку глобальної війни навіть через можливий збій електронних систем управління обороною. Потрібна нова стратегія діяльності Конференції ООН з роззброєння. Ми маємо усунути якісно нову загрозу – кіберзлочинність, що може стати найнебезпечнішою зброєю в руках терористів.
5. Світ без війни – це насамперед справедлива парадигма глобальної конкуренції у сфері міжнародних фінансів, торгівлі й розвитку. На 70-й сесії Генеральної Асамблеї ООН Казахстан висунув ініціативу розроблення Плану Глобальної Стратегічною Ініціативи 2045. Цей План – усунення кореневих причин воєн і конфліктів. Важливо вибудувати нову тенденцію розвитку на основі рівного та справедливого доступу всіх націй до інфраструктури, ресурсів та ринків. Його пропонується втілити в життя до 100-річного ювілею ООН. Казахстан пропонує скликати 2016 р. Міжнародну конференцію ООН на вищому рівні. На ній треба підтвердити принципи міжнародного права з метою запобігання руйнівних війн і конфліктів у XXI столітті.

За останні 25 років казахстанські міжнародні ініціативи, спрямовані на зміцнення системи глобальної безпеки, здобули широке визнання та підтримку світової спільноти. Казахстан став першою країною на пострадянському просторі, яка очолила Організацію з безпеки та співробітництва в Європі. Республіка Казахстан домоглася прийняття знаменитої астанинської декларації «Назустріч співтовариству безпеки». До цього моменту через постійні розбіжності країни ОБСЄ протягом одинадцяти років не могли навіть сформувати єдиний порядок денний для зустрічі на вищому рівні.

Казахстан зіграв виняткову роль у міжнародних переговорах навколо ядерної програми Ірану, зібравши за круглим столом у Казахстані всіх учасників цього непростого діалогу. Сьогодні з Ірану знято міжнародні санкції, і він повернувся до повноцінного співробітництва на світовій арені. Миротворчі ініціативи Нурсултана Назарбаєва надали важливого імпульсу діалогу голів держав у Мінському форматі щодо ситуації на південному сході України.

Казахстан, як і Україна, – одна з перших держав, що добровільно відмовилася від ядерного арсеналу. Президент Назарбаєв оголосив Казахстан зоною, вільною від ядерної зброї, та отримав гарантії від п’ятірки ядерних держав про незастосування атомного арсеналу щодо країни. Згодом Казахстан домігся введення такого статусу для всієї Центральної Азії. А голова Казахстану очолив міжнародний антиядерний рух XXI століття, створивши глобальний проект «АТОМ».

Нещодавно Казахстан обрано членом Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй. Тепер країна входить до клубу п’ятнадцяти найавторитетніших країн світу, на яких покладено відповідальну місію щодо забезпечення глобальної безпеки. Казахстаном заявлені чотири пріоритетних напрями майбутньої роботи в Раді Безпеки ООН: ядерна, енергетична, водна та продовольча безпека. Просуваючи їх на головному майданчику багатосторонньої дипломатії у світі, Казахстан має намір якнайтісніше взаємодіяти з усіма без винятку партнерами по членству в Радбезі та загалом в ООН. Як член Ради Безпеки ООН, Астана також представлятиме інтереси всієї Центральної Азії та має намір порушувати важливі для цього регіону проблеми.