Виступаючи на відкритті саміту «Кримської платформи» президент Володимир Зеленський заявив, що наодинці Україна ніколи не зможе повернути Крим і сподівається, що спільні зусилля міжнародної спільноти змусять російського агресора почати переговори про повернення півострова.
Свою 30-ту річницю незалежності Україна зустріла рішуче налаштованою захищати свої національні інтереси. Напередодні святкування довгоочікуваного ювілею у Києві відбувся установчий саміт ініціативи «Кримська платформа». Вперше про необхідність її створення заговорив президент Володимир Зеленський у вересні 2020 року під час виступу на 75-й сесії Генеральної асамблеї ООН. Голова держави закликав країни-учасниці долучитися до створення міжнародної платформи з деокупації Криму. Тоді ще мало хто уявляв, якою має бути така ініціатива, хто і на яких засадах братиме у ній участь, а головне – чи зможе це реально допомогти Україні повернути окупований Росією в 2014 році півострів. Втім, не дивлячись на скептичні настрої щодо перспектив діяльності цієї платформи, українському керівництву вдалося за відносно короткий час консолідувати довкола теми анексованого Криму значну кількість держав і зібрати їх представників у столиці.
Захід дещо послабив шлейф розчарування від підсумків київського візиту канцлера Німеччини Ангели Меркель. Коли приїхавши на переговори з Володимиром Зеленським через день після зустрічі в Москві з Володимиром Путіним, вона не змогла підтвердити гарантії енергетичної безпеки для України в результаті запуску скандального газогону «Північний потік – 2». Здавалося, що Україні нав’язують роль другого плану в дискусіях найвпливовіших гравців. Але Київ зважився підвищити ставки.
Так, з 46-ти країн-учасниць саміту в Києві 14 були представлені главами держав і урядів. Серед них – Польща, Румунія, Угорщина, Швеція, Фінляндія, країни Балтії, Молдова і Грузія. Решту держав представляли очільники парламентів, міністри, заступники міністрів або посли. Від Євросоюзу до Києва прибув президент Європейської Ради Шарль Мішель, від Ради Європи – генеральна секретарка Марія Пейчинович-Бурич. НАТО та об’єднання ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан і Молдова) були представлені на рівні заступників їхніх генсеків.
В ухваленій учасниками саміту декларації метою «Кримської платформи» визначається «мирне припинення тимчасової окупації» РФ території Криму та «відновлення контролю України над цією територією в повній відповідності з міжнародним правом». Діяльність нового консультаційно-координаційного формату має гарантувати постійну присутність кримської теми на міжнародному порядку денному. Постійну роботу ініціативи забезпечить спеціальний офіс, який 23 серпня відкрили у Києві. І, як повідомив президент України Володимир Зеленський, такі представництва відкриватимуться і в інших країнах.
Саміт розпочався з виступу кримськотатарської співачки Джамали, яка виконала пісню «1944». Нагадаємо, що пісня, у якій ідеться про насильницьку депортацію кримських татар за рішенням Йосипа Сталіна у 1944 році, перемогла на міжнародному пісенному конкурсі «Євробачення» у 2016 році в Стокгольмі. Офіційну ж частину заходу відкрив голова держави Володимир Зеленський.
«Ми боремося за своїх людей в Криму й на Донбасі. Бо можна тимчасово окупувати території, але неможливо окупувати любов людей до України… І вони повернуться. Бо ми – родина… Україна буде повертати не тільки своїх. Ми будемо повертати своє. Ми більше ніколи й нікому не подаруємо жодного камінчика нашої історії, не дамо «окуповувати» жодну сторінку нашої історії, «анексувати» наших письменників, наших науковців, наших спортсменів, наших героїв, які перемагали нацизм», – сказав у своїй урочистій промові президент. За його словами, Україна ніколи не зможе повернути Крим самостійно, проте за допомоги міжнародної спільноти ці шанси зростають. «Ми свідомі того, що наодинці наша незалежна країна ніколи не зможе повернути Крим. Нам потрібна дієва підтримка на міжнародному рівні і підтримка на новому рівні питання деокупації українського півострова», – звернувся до присутніх Зеленський. За його словами, з початком діяльності «Кримської платформи» Україна та її партнери почали «писати нову главу в історії українського Криму, і це глава про деокупацію». «Синергія наших зусиль має змусити Росію сісти за стіл переговорів щодо повернення нашого півострова», – додав президент.
У своїх виступах всі учасники саміту відзначали, що незаконна анексія Криму Росією у 2014 році стала грубим порушенням міжнародного права, і висловили непохитну підтримку територіальної цілісності та суверенітету України.
«Я присутній тут, щоб підтвердити незмінну позицію ЄС: ми не визнаємо незаконну анексію Криму і Севастополя Росією. Ми продовжуватимемо нашу політику невизнання і виступати проти будь-яких порушень міжнародного права», – заявив голова Європейської ради Шарль Мішель. За його словами, мета ЄС – зробити так, щоб незаконна анексія Криму ніколи не стала легітимізованою. Саме тому, зазначив Мішель, ЄС запроваджує заходи, які б допомагали Україні долати наслідки анексії. А також підкреслив, що питання окупованого Криму має залишатися високо на міжнародному порядку денному, і закликав Росію зупинити анексію. «Росія продовжує діяти у спосіб, який фактично продовжує започатковану анексію. Мілітаризація регіону викликає занепокоєння. Ми маємо протидіяти намаганням Росії насильницьки інтегрувати Криму у свої кордони», – додав глава Євроради.
У свою чергу Сполучені Штати зберігатимуть санкції проти Росії, поки триватиме незаконна анексія Криму та агресія на Донбасі, заявила міністр енергетики США Дженніфер Гренгольм під час свого виступу. «Сполучені Штати пишаються участю і підтримують «Кримську платформу». Хочу чітко сказати: ми разом з Україною і з усіма вами засуджуємо незаконну анексію Криму… І ми продовжимо підтримку Кримської платформи, щоб постійно нагадувати про те, що Крим – це Україна і завжди буде Україною. А Росія повинна нести відповідальність за свою агресію», – сказала Гренгольм. Від імені президента Байдена вона запевнила Україну у підтримці її зусиль щодо проведення реформ, досягнення євроатлантичних прагнень і розвитку кращого майбутнього для країни. «І це включає боротьбу з корупцією і боротьбу проти російської агресії. Хочу запевнити, що наша підтримку залишиться конкретною та істотною», – сказала Гренгольм. Міністр запевнила, що США також продовжать дипломатичні зусилля для завершення конфлікту на Сході України. «Ми зберігатимемо санкції проти РФ, поки вона триває анексії Криму та агресія на Донбасі. Ми продовжуємо наголошувати, що Росія повинна виконувати свої зобов’язання за Мінськими угодами і співпрацювати для завершення конфлікту», – додала вона.
За словами прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля, загальні потенційні збитки України від тимчасової окупації Росією Криму оцінюються в понад 100 млрд. дол. (це приблизно 2,5 бюджета країни на 2021 рік). «Україна зазнала величезних економічних втрат від окупації Криму. Загальні потенційні збитки сьогодні оцінюються експертами – більше 100 млрд доларів. Це – втрачені природні ресурси, це втрачені активи держави, це – втрачена промисловість, а головне – це негативні наслідки для людей, які потерпають від політики країни-агресора», – сказав він. У цьому контексті чиновник наголосив, що саме тому одне з пріоритетних завдань нині – це змусити РФ за рішенням міжнародних судів почати платити за свої дії. «Уже маємо не один позитивний приклад, коли українські державні та приватні структури виграють відповідні судові процеси», – додав голова Уряду.
Перед церемонією підписання декларації саміту «Кримська платформа» Володимир Зеленський зауважив, що цей документ буде відкритим для приєднання. «Я обіцяю, що в декларації саміту, яка засуджує окупацію Криму, завжди буде рядок для підпису представника Російської Федерації. Скоріш за все, цей підпис буде на останньому саміті Кримської платформи в Ялті», – відзначив президент України.
У свою чергу в Кремлі не змогли приховати нервозність. У Москві навіть пригрозили країнам, які взяли в ньому участь, відповідними наслідками. «Як ми й попереджали, будемо вимушені розглядати участь окремих держав, міжнародних організацій і їхніх представників у «Кримській платформі» як зазіхання на територіальну цілісність Росії, що неминуче відобразиться на наших відносинах», – йдеться у повідомленні представниці МЗС Росії Марії Захарової. Вона також прокоментувала і пропозицію приєднатися Росії до «Кримської платформи», заявивши, що «не бачить в цьому можливості», оскільки саміт має антиросійську позицію.
За словами політолога Володимира Фесенко, саміт «Кримської платформи» став найбільшою міжнародною подією в Україні і великою дипломатичною перемогою. «На мій погляд, установчий саміт Кримської платформи — це найбільша міжнародна подія, яка відбулася в Україні за всі 30 років. Фахівці, дипломати можуть згадати дві-три великі міжнародні конференції на території України, востаннє у 2010 році — це був Чорнобильський саміт. Була велика конференція ОБСЄ. Але і з погляду рівня, масштабу представництв, а найголовніше, значущості теми — це, звичайно, Кримська платформа. Бо Крим, так само як і Донбас, — це зовнішньополітично головна тема для України. Тому, на мій погляд, це великий успіх української дипломатії та президента Зеленського, наймасштабніша, значуща подія на території нашої країни», — сказав Фесенко.
Він зауважив, що саміт вдалося провести всупереч величезному спротиву Росії. «Я знаю з дипломатичних джерел, що росіяни намагалися зірвати початок саміту, потім впливали на уряди та керівництва різних країн світу, прагнучи знизити рівень участі в цьому саміті», — сказав політолог. За його словами, дуже важливо, що 46 країн і міжнародних організацій взяли участь у форумі. «Це величезний політичний початок. Це довготривалий проєкт. Це міжнародний майданчик, на якому Україна буде боротися за Крим, і для нас дуже важливо, щоб про проблеми Криму, про російську окупацію не забували. Росія хотіла б про це забути, а ми постійно будемо про це нагадувати. Саме це й спричиняє ось таку істерику Кремля», — додав Фесенко.