Політика

Новий склад ЦВК: порушення закону заради компромісу

Місія з перезавантаження нового складу української Центральної виборчої комісії (ЦВК), яка тривала чотири роки і три місяці і здавалася майже нездійсненною через небажання влади та опозиції йти на компроміс, нарешті, завершилася. Незважаючи на те, що спосіб, завдяки якому вдалося досягти бажаного результату активно критикується, почуття задоволення від того, що організацією президентських і парламентських виборів в наступному році займуться вже нові обличчя все ж перевищує неприємний післясмак від чергових правових маніпуляцій, до яких вдалися на Банковій .

Однак експерти побоюються, що подібні «шкідливі звички» українського керівництва згодом можуть породити значно більші проблеми та загрози.

Компромісне рішення

Попередній склад ЦВК був вельми своєрідним і мав припинити роботу ще 1 червня 2014 року.

12 кандидатів, представлених в колишній комісії, вибирали ще в 2007 році. Правової колізії вдалося уникнути завдяки відповідним поправкам в законодавство, які продовжили повноваження цих членів комісії до обрання їм заміни. Проте, проблема ротації назріла давно. Адже більша половина політичних партій, які їх делегували, вже зникла з політичного життя країни. Яскравий приклад – глава ЦВК Михайло Охендовський, що представляє «Партію регіонів». Його заступник – ще один представник сили, якої в парламенті вже немає – Андрій Магера з «Нашої України». Єдина партія, яка була представлена ​​в комісії, правда вже під іншою назвою – БЮТ в особі Жанни Усенко-Чорної. Секретар комісії – «регіоналка» Тетяна Лукаш. Решта членів комісії: три представника «Партії регіонів», три представника БЮТ, і по одному представнику від УДАРу, «Свободи», Блоку Литвина, комуністів і соціалістів.

В останні місяці заміну складу ЦВК блокував той факт, що в представленому президентом Петром Порошенко і погодженому з іншими фракціями поданні до парламенту  на членів комісії претендували 14 кандидатур, при вакантних 13 посадах. При цьому ніхто з політичних гравців не хотів поступатися власними представниками у сформованому списку з 14 чоловік. Вирішити непросте рівняння змогли досить креативно. У минулий вівторок, Верховна Рада прийняла рішення збільшити кількість членів даного органу з 15 до 17 осіб, позбавивши себе від відповідальності шукати «слабку ланкц» в президентському списку. Автором законопроекту став особисто спікер парламенту Андрій Парубій. Уже в четвер, 20 вересня, всі запропоновані Порошенко кандидатури були затверджені парламентом на своїх посадах.

Нові обличчя: хто буде оголошувати результати виборів

Як відомо, термін повноважень двох членів ЦВК: Катерини Махницької (квота «Свободи») і Олега Діденко (квота «УДАР») закінчується в 2021 році. Решта вакантних місць будуть розподілені наступним чином. Президентську фракцію «Блок Петра Порошенка» (БПП) в комісії представлять шестеро осіб:

директор Департаменту моніторингу та організаційно-інспекторської роботи МВС України Михайло Вербенський; заступник завідувача секретаріату комітету Ради з правової політики та правосуддя Ольга Желтова; юрист-консультант адвокатської компанії «Моор і партнери», яка спеціалізується на цивільному, виборчому, конституційному та податковому праві Олег Конопольський. Цікаво, що Олег Конопольський був також адвокатом почесного президента «1 + 1» Олександра Роднянського (в даний час живе і працює в Москві) в суперечці з Ігорем Коломойським за належністю 70% статутного капіталу компанії, а в 2009 році – довіреною особою кандидата в президенти Арсенія Яценюка; Світлана Кустова, помічник нардепа від блоку «За єдину Україну» Миколи Оніщука в Раді IV скликання, з 2007-го по 2010 рік міністр юстиції в уряді Юлії Тимошенко; Ольга Лотюк – доцент кафедри конституційного та адміністративного права КНУ ім. Тараса Шевченка; завідувач відділом моніторингу діяльності місцевих органів влади та підтримки їх правотворчих ініціатив Департаменту місцевого самоврядування та децентралізації Адміністрації президента Віталій Плукар.

За квотою фракції «Народного фронту» (НФ) в ЦВК пройшло троє осіб. Зокрема, урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини, перший заступник міністра юстиції України Наталія Бернацька, заступник директора Інституту регіональної політики, а нині народний депутат Ірина Єфремова, а також радник спікера Андрія Парубія Леонтій Шипілов.

Решта політичних сил мають задовольнятися лише одним своїм представником в ЦВК. «Батьківщину» Юлії Тимошенко представить член Координаційної ради молодих юристів України при Мін’юсті Андрій Євстігнєєв. Фракцію «Самопоміч» львівського мера Андрія Садового – експерт Венеціанської комісії з 2009 року Євген Радченко. «Радикальну партію» Олега Ляшка – адвокат Адвокатського об’єднання «Шевченківська колегія адвокатів Києва», народний депутат Тетяна Юзькова. Депутатські об’єднання «Відродження» представить суддя цивільної палати Дарницького районного суду Києва Алла Басалаєва, а «Волю народу» – президент Української арбітражної асоціації Тетяна Сліпачук.

Ще одна посада залишилася вакантною і передбачається, що її займе представник від «Оппоблоку». До цього часу ця політична сила взагалі не мала своєї людини в комісії, що дуже обурювало наших західних партнерів. Очевидно Порошенко пішов на збільшення кількості членів ЦВК, щоб убезпечити себе від критики Заходу. Однак представники даної політсили наразі заявляють, що після збільшення кількісного складу комісії вони повинні отримати не одне, а цілих три місця. І мають намір оскаржити рішення про збільшення членів ЦВК в Конституційному суді. «Зараз наші юристи вивчають  ситуацію. І ми будемо боротися проти несправедливого створення ЦВК. Тому що це знущання над людьми. Не можна таким чином ламати через коліно людей і змушувати їх йти в ЦВК, яка з самого початку створюється нелегітимно», – сказав глава фракції Юрій Бойко.

Експертна думка

Майбутні президентські вибори обіцяють бути дуже гарячими і кандидатів може розділяти незначна різниця в голосах виборців. Масштабних фальсифікацій в десятки відсотків, швидше за все, не буде, а от гра 2-3 відсотками цілком можлива. І вирішувати кому піде ця різниця якраз і будуть в ЦВК. «Те, що йде підгін правових норм під одномоментні політичні інтереси – це вкрай негативна тенденція. Є підозри, що все це робиться для того, щоб забезпечити фальсифікацію виборів за допомогою квоти 2/3 голосів на користь певних політсил »- сказав «ЕН» директор Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень Сергій Толстов. Політолог вважає, що збільшення складу ЦВК в майбутньому буде мати свої негативні наслідки. «Може виникнути загроза  конфліктної ситуації і сторона, що програла, зможе апелювати до того, щоб оголосити незаконними результати виборів через незаконність статусу ЦВК», – додав він.

За словами директора Центру досліджень громадянського суспільства Віталія Кулика, той, хто контролює ЦВК отримує додатковий профіт в розмірі 5-10% в результаті голосування. «У нас існує реєстр виборців, на це витрачено величезні кошти. Перевірити себе в цьому реєстрі можна, лише прийшовши на виборчу дільницю. В електронному вигляді зайти і проконтролювати, чи є ти в цьому реєстрі – неможливо. Більш того, доступ до реєстру мають уповноважені особи і отримати іншим органам доступ до цього реєстру не можна без уповноважених осіб », – заявив він. Експерт зазначив, що в результаті, якщо комісія правильно сформована, не важко буде продати якусь кількість мертвих душ тій чи іншій політичній партії. «В середньому на одній ділянці, де 2 тисячі виборців, можна отримати від 50 до 70 голосів мертвих душ за певну політичну силу. Для цього потрібна лише спритність рук», – резюмував він.

Директор Інституту практичної політики Богдана Бабич вважає, що збільшення складу ЦВК – це шлях до розхитування державного ладу. «Президент активно готується до виборів. Йому потрібна гарантія, що у нього є свої люди в ЦВК і він зможе захистити свій тил», – заявила вона. « Коли заявили про те, що ці кандидати будуть працювати на громадських засадах, то виникли питання, чи не будуть їх якимось чином заохочувати. Є багато питань і, однозначно, це не сприяє довірі до виборів, дає можливість опонентові, який програє вибори, апелювати до того, що рішення було неправильним. Тобто, це створює нестабільну атмосферу», – зазначила Бабич.

У свою чергу глава правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко переконаний, що партійне представництво в ЦВК не має, за великим рахунком, особливого значення. «Якщо хтось думає, що представники БПП можуть штучно забезпечити перемогу президента на виборах – це повна дурість. Голосування відбувається не в ЦВК, а в округах. А ЦВК тільки підбиває загальний підсумок голосування», – сказав він «ЕН». За словами експерта, якщо раптом відбувається спроба фальсифікацій або маніпуляцій з результатами голосування і суспільство не сприймає їх, то як показує досвід 2004 року, «ніяка ЦВК і Ківалов не допоможуть». “І навпаки. Вибори 2014 і 2015 року пройшли і були затверджені, хоча їх приймав ЦВК, сформований за попередньої влади і очолював його досить одіозний пан Охендовський. Така ж ситуація буде і з новим складом ЦВК. Те, що за нього проголосували в середньому близько 300 депутатів, каже, що досягнутий взаємоприйнятний  політичний консенсус», – резюмував політолог.

Хто має очолити ЦВК?

Тепер головна інтрига полягає в тому, хто  саме очолить ЦВК. Безумовно, це питання лежить в площині політичних домовленостей БПП і НФ. За словами голови Комітету виборців України Олексія Кошеля, третина нових членів ЦВК – фахові спеціалісти. Що стосується інших, то у них непогані біографії і відповідний досвід. Але вони не брали активної участі як експерти в розробці виборчого законодавства. Тому на чолі ЦВК має бути людина, яка б могла ефективно вирішити нагальні питання, що стоять перед ЦВК. «ЦВК повинна реформуватися. Створити регіональні представництва, розширити повноваження. В Україні постійні корупційні скандали з виборами ректорів університетів. У КВУ зверталися вчені, які висловлювали сумнів у чесності голосування за членів-кореспондентів Академії наук. Якби це робила ЦВК, то рівень корупції знизився. Тому головою або заступником могла б стати Наталія Бернацька. Вона має управлінський досвід роботи на посаді заступника міністра юстиції», – підкреслив експерт.

Нагадаємо, оновлена ​​ЦВК обере на засіданні своє керівництво вже за кілька тижнів.

Ксенiя Лазоренко