Політика

Справа «бронежилетів Марченко»: корупція, політична розправа чи боротьба за держзакупівлі?

Нещодавно в країні вибухнув черговий скандал. Бронежилети, які українські військові отримують з 2014 року, коли Росія анексувала Кримський півострів та окупувала Донецьку та Луганську область, можуть бути бракованими. У всякому разі, так стверджують у Державному бюро розслідувань (ДБР). В свою чергу, Міноборони (МО) і виробник бронежилетів компанія «ТЕМП-3000» заперечують будь-які проблеми з бронею. Проте суд все одно вирішує заарештувати підозрюваних у конфлікті.

На минулому тижні за клопотанням слідчих ДБР Печерський районний суд м. Києва заарештував генерал-майора, начальника Головного управління розвитку і супроводу матеріального забезпечення Міноборони (ГУРСМО) Дмитра Марченка за підозрою у поставках нібито «неякісних бронежилетів». А також декількох його підлеглих –полковника Сергія Почтаренка та підполковника Михайла Каморянського. Ще двох офіцерів: підполковника Василя Саковець та капітана Ольгу Капінус суддя відправив під  домашній арешт.

Всі вони від самого початку анексії Криму та війни на Донбасі приймали безпосередню участь в обороні нашої держави від російського агресора та неодноразово отримували почесні нагороди за відвагу та мужність проявлену в ході антитерористичної операції (АТО).

Скандал із закупівлею бронежилетів, які нібито не відповідають технічним вимогам почав назрівати ще з весни. У червні цього року очільник ДБР Роман Труба повідомив про обшуки, які були проведені його відомством у Міноборони, пов’язані з розслідуванням організації корупційної схеми із закупівлі неякісного майна для військових за завищеними цінами. Він стверджує, що в результаті дії цієї схеми державі завдано збитків в розмірі 100 млн грн. ДБР провело експертизу та виявило, що із 110 бронежилетів, закуплених в 2019-му році, прострілювались 79. Про поставки нібито неякісних бронежилетів керівництву ГУРСМО було відомо, але вони все одно їх прийняли на озброєння.

Однак, як  проводились тестування, за яких умов та хто саме здійснював заходи з перевірки якості військового майна – не повідомлялось. Пізніше в ДБР опублікували фрагменти записів телефонних розмов неназваних людей, які засвідчили факт свідомого прийняття бракованого товару. 5 листопада очільник ДБР повідомив про підозри п’ятьом вищезазначений високопосадовцям ЗСУ у цій справі. А тиждень потому суд прийняв запобіжний захід її головним фігурантам.

Сергій Почтаренко, Ольга Капінус, Дмитро Марченко

В той же час у Міноборони повідомили, що ще влітку проводили власну експертизу – в сертифікованій лабораторії, яка довела, що бронежилет насправді витримує всі випробування та всі звинувачення у недбальстві на адресу підозрюваних бойових офіцерів відкидають. Сам генерал-майор Дмитро Марченко переконаний, що його та підлеглих підставили. За його словами, бронежилети перевіряли з порушеннями, імовірно – взагалі з вийнятими бронепластинами. Говорячи про експертизу ДБР сказав наступне: «Вони (бронежилети) опробовувались так, що будь-хто мав туди доступ. Міг засунути руку, витягнути пластину і вставити іншу. Коли їх перевозили, їх взагалі перевозили без представників МО!».

Під час засідання суду Василь Саковець пояснив, що в записах телефонних розмов, які представив ДБР в якості доказів, йшлося не про експертизу виробів підприємства-виробника, а про інші випробовування. Адже в Міноборони розробляють власні технічні умови для бронежилетів. «Мене питає керівництво, будуть стріляти чим? Я доповідаю, осколком. Увага, осколком! Якщо ви відкриєте технічні умови «ТЕМПа», про ніякий осколок по відношенню до бронежилету в комплексі мова не йде», – акцентує начальник відділу управління МОУ. Військовий пояснює, за посадою відповідає саме за розробку нових технічних умов, а не за якість уже закуплених бронежилетів. Тому й не міг говорити про те, що йому приписують слідчі ДБР.

В свою чергу Михайло Каморянський наголосив на неточностях у роботі слідчих. «23.04 о 12:07 є перелік осіб між якими ведеться розмова, але жодної фрази моєї в цьому протоколі немає», – зазначив бойовий офіцер у суді.

Нагадаємо, що бронежилети для усіх силових відомств виготовляє приватне підприємство «ТЕМП-3000». Це найбільше підприємство, яке здатне постачити такі великі обсяги. У компанії визнають, що за останні роки в балістичних технологіях багато що змінилось, але вимоги до виробництва бронежилетів «Корсар-М3» залишись незмінні. «Воно не буде прострілюватись, якщо буде дощування відповідно до технічних умов. Але може витримати й більше. Проте ми все ж повинні перевіряти п’ять хвилин. В нас є документ від МО, який нам затвердив дані, методику дощування», – сказав засновник компанії виробника Юрій Євтушенко. Він також повідомив, що в компанії вже освоїли нову технологію, яка б зробила бронежилети більш надійними, але замовлень на це від МО поки не отримувала.

Бронежилети «Корсар-М3», як і більшість використовуваних в усьому світі, виготовлені зі спеціального стійкого арамідного волокна (відомого також як кевлар) чи його аналогів, а в особливо уразливих місцях із доданими металевими бронепластинами. Арамідне волокно, за даними фахівців, у принципі здатне витримати удар ножем, кулю з пістолета чи частину осколків від вибухів, при намоканні частково втрачає ці здатності, що давно відомо. На бронепластини, що здатні захистити від потужніших уражень, намокання не впливає. Проте від уражень бронебійними боєприпасами бронежилети не захищають.

Варто сказати і про саму структуру ГУРСМО. Це управління контролює допуск до торгів постачальників, написання технічних умов, а також контролює якість поставлених товарів. Заради того, щоб створити це управління, у ВСУ забрали функції контролю якості – раніше за якість відповідали ті, хто користується закупленими речами. Проте в МО ввели новацію – тепер за якість відповідають той же підрозділ, який і планує закупівлі. Тоді під тиском радника колишнього президента Петра Порошенко Юрія Бірюкова на такий крок наважились, щоб забезпечити жорсткий контроль держзакупівель. Очевидно, з метою безпеки держави в умовах війни. Справедливості заради, чимало постачальників кажуть, що хабарів у них в ГУРСМО не брали, торги проходили чесно. Але, з іншого боку, були і незадоволені. Скандали між виробниками бронежилетів через необґрунтовані преференції при закупівлі бронежилетів для фірми «ТЕМП-3000» виникають часто. Так, у 2018-му році був проведений конкурс бронежилетів, спеціально, щоб виявити оптимальну модель, і найбільше число балів на конкурсі набрав не «ТЕМП-3000», а Харківський завод засобів індивідуального захисту, а потім за погодженням з ГУРСМО харків’яни і київська фірма «Балістика» зробили спільну розробку, яку за логікою конкурсу повинні були закупити. Але в квітні 2019-го техумови в ГУРСМО були змінені і переможцем знову стала компанія «ТЕМП-3000», вигравши поставку 19 тисяч бронежилетів для армії.

За дивним збігом обставин саме при укладенні договорів з оборонним відомством у березні цього року загорілися цехи виробника бронежилетів. Керівництво компанії у випадковість пожежі не вірить. «Через день після пожару, коли тут нічого не було до мене прийшли и спитали: «Ти від договору відмовлятися будеш?» Я сказав: «Ні. Я буду працювати», – сказав Евтушенко. Тобто не виключено, що у боротьбі за ласий шматок оборонного замовлення почали використовуватись й такі брудні речі. Що й не дивно, адже «на війні всі методи згодяться».

Між тим, багато хто задається питанням, чому ДБР порушило кримінальну справу лише щодо тих бронежилетів, які закупило Міноборони. Адже ці бронежилети також поставляються до структур Міністерства внутрішніх справ і жодних нарікань до цього часу не було.

Родичі та колеги підозрюваних офіцерів й досі не можуть прийти до тями від того, що сталось в залі суду. Адже підозрювані – справжні бойові офіцери, які пройшли всі кола пекла на війні, які захищали Україну, ризикуючи своїм життям і здоров’ям під час бойових дій. «Коли перший раз Михайло прийшов додому і сказав, що потрапив до уваги ДБР, що його в чомусь підозрюють/звинувачують, шукають, копають – це викликало посмішку та здивування. Навіть тривоги не виникало, чесно кажучи. Ті, хто його знає, зрозуміють, наскільки не відповідає звинувачення «в змові і халатності» характеру цього чоловіка. І ось підсумок: людина, яка найжорстокішу частину війни прожила в полях, в холоді, в болоті, який переїхавши до Києва орендує однокімнатну квартиру даааалеко від центру міста, людина, у якої немає і ніколи не було особистого автомобіля, отримує запобіжний захід – утримання під вартою або заставу в майже 77 млн. грн», – у розпачі «ЕН» коментує рішення суду дружина підполковника Михайла Каморянського Наталя Михальченко. За її словами, такої «баснословної суми», яку вимагає суд для арештованих офіцерів навряд чи можна назбирати у найближчому майбутньому, навіть якщо до цього процесу долучаться небайдужі українці.

Михайло Каморянський

Тим часом, на захист підозрюваних виступили ветерани АТО, політики та волонтери. Вони переконані, що справа має політичний присмак, а слідчих ДБР звинувачують в упередженості.

«Для мене це питання принципу – встановити істину у цій справі. Якщо порушення було – винні мають бути покарані, однак якщо порушень при закупівлі бронежилетів не було і їх якість відповідає нормативам – відповісти мають службові особи ДБР, які на всю країну безпідставно принизили імідж Міністерства оборони, Збройних Сил України та бойових офіцерів», – написав у Фейсбук позафракційний депутат Роман Костенко. За його словами, для вирішення в цій непростій ситуації, МО створено Комісію з вивчення стану організації закупівлі, постачання, обліку та зберігання бронежилетів. Профільним комітетом Ради прийнято рішення про делегування двох депутатів до цієї Комісії з метою здійснення депутатського нагляду за процесом перевірки. «До Комісії увійду я та народний депутат України, герой України Ігор Герасименко. Також разом з нами у роботі Комісії прийматиме участь інший герой України Олександр Порхун. Ми будемо слідкувати за тим, щоб перевірка пройшла чесно і неупереджено», – повідомив депутат.

«Моя особиста позиція – неприпустимо, щоб бойових офіцерів, які воювали за нашу Батьківщину за відсутності обґрунтованих підстав та беззаперечних доказів тримали під вартою! Важливо щоб правоохоронна діяльність в Україні не перетворювалась на політичну розправу над захисниками Батьківщини», – додав Костенко.

Колишній народний депутат Борислав Береза назвав процес над генералом Марченком та його підлеглими «судилищем». Він наголосив, що тендерний комітет МО, який, власне, і визначав переможця торгів щодо бронежилетів, навіть не увійшов до числа відповідачів у справі. «Експерти чітко озвучили, що Марченко не займався закупівлями, а писав техумови. Всі закупівлі йдуть через тендерний комітет МО. Але вони чомусь не є відповідачами. Як не є відповідачами й ті, хто проводив експертизу бронежилетів, і ті, хто їх приймав… Крайнім вибрали Марченка», – стверджує Береза.

«Я навіть в найсильнішому кошмарі, не могла собі уявити, що тих людей, яким при поверненні з фронту, люди скандували: «Слава Героям!», будуть саджати за ґрати. Коли прокурор з піною в роті, кричить, що через недбале ставлення до своєї роботи керівних осіб ГУРСМО гинули солдати, ми усі сміялися. Бо не знаєм жодного випадку відправленого бронежилета на схід без лабораторних перевірок та загибелі захисника через поганий «броник». Керівні посади займали: бойовий генерал та бойові підполковники, які пройшли пекло на війні і як ніхто боролись за покращення оснащення захисників, вони своїх не кидають і не зробили б так, щоб хтось гинув через них! Ці люди до пізньої ночі сиділи в кабінетах і розробляли нові форми, берці, сухпаї, тощо, їздили з перевірками на полігони, на війну, завдяки їм полігони перейшли і ще переходять на нову форму харчування, вже без баланди щодня, а смачною і корисною їжою… Це фанати своєї справи!», – написала в Фейсбук волонтер Алла Мартинюк.

«Будь-який президент приходячи до влади повинен «заспокоїти» армію і спецслужби. Тому що пострадянський простір уражений історичним тягарем гвардійських переворотів. Вся російcька історіографія – це історія військових переворотів. Цар – найнебезпечніша професія в Росії. 51% російських царів загинули в результаті переворотів. І ця історична пам’ять відбилася на всьому колишньому просторі радянської імперії. Всі президенти починають з перестановок в армії, спецслужбах… Особливо в армії. Тому що армія завжди ставить останню «крапку». Дивимося на чилійського диктатора Августо Піночета і т.ін. Тому Зеленський звичайно ж повинен був поламати ту вертикаль, яку Порошенко вибудував під себе, навіть якщо б він хотів продовжувати війну с Росією. Жодну армію не вдалося усмирити без того, щоб її не поламати», – сказав «ЕН» блогер та військовий експерт Олексій Арестович.

За його словами, в армії достатньо корупційних порушень в оборонному комплексі, але розправу почали саме по лінії ГУРСМО спеціально. «Щоб показати, що всі ті воєначальники, які виросли при Порошенко, стали генералами, а Марченко виріс до генерал-майора під час цієї війни, начебто отруєні корупцією, погані і зовсім не герої. Тобто, це політична справа. З іншого боку, вони не дурні люди. І ніколи б не почали політичне переслідування, якби не було  підстав. Марченко, швидше за все, щось не те зробив з цими бронежилетами, поспішив їх прийняти на озброєння, поставив не там підпис … Хоча люди, які його захищають, кажуть, що він відповідав за вироблення технічних норм, а зовсім не за державні поставки, тому саджати потрібно не його. Його завдання було на папері написати технічні норми. Але там заарештували всю команду, яку він привів з 79-ї бригади. Кого заарештували, кого випустили під підписку. І це дуже сильно має присмак політичної розправи», – резюмував Арестович.

Наразі Печерський районний суд столиці заарештував генерал-майора Дмитра Марченка з можливістю застави у 76 млн. грн. Альтернативою утримання під вартою для полковника Сергія Почтаренко та підполковника Михайла Каморянського обрано непомірну заставу у розмірі 76 млн 840 тис. грн. Ще двох офіцерів: підполковника Василя Саковець та капітана Ольгу Капінус суддя відправив під нічний домашній арешт. Вже завтра бойових офіцерів можуть позбавити їхніх військових звань.

Дмитро Марченко – українсько-російська війна для нього почалася в Криму. 1 березня 2014 року 79-а окрема аеромобільна бригада висунулася з Миколаєва на південний схід і дійшла до селища Чаплинка. Доки 79-ка очікувала наказу увійти до Криму, майор Дмитро Марченко на власному автомобілі під виглядом таксиста провів розвідку біля Перекопського валу і Джанкойського аеродрому. Наприкінці виїзду він виявив значні сили російських військ, через що подальший рух українських підрозділів на півострів зупинили, інакше кількість жертв важко собі уявити. Невдовзі Марченко взяв участь в українській воєнній операції на Донбасі. У червні 2014 року у складі 79-ї бригади виводив українських бійців з оточення у районі Савур-Могили. У жовтні 2014 року він брав участь в обороні Донецького аеропорту. У грудні того ж року Президент України Петро Порошенко нагородив Марченка «Орденом Богдана Хмельницького» ІІІ ступеня. У вересні 2015 року його призначають на посаду начальника Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ. Експерти характеризували Марченка як одного із головних двигунів реформ у матеріальному забезпеченні українського війська. 3 травня 2019 року Марченко отримав звання генерал-майора.

Почтаренко Сергій – бойовий офіцер, який близько 18 років віддав захисту Батьківщині. Починаючи із 2014 року у складі 79 бригади приймав безпосередню участь в АТО на території Донецької та Луганської області, поблизу населених пунктів: Дібровка, Дякове, Червоний Жовтень, Широкине, Мар’їнка. Неодноразово вступав у збройні зіткнення із силами РФ. Особисто евакуйовував поранених та загиблих з поля бою. В кінці липня на початку серпня 2014 року командував обороною населеного пункту Дякове. Перебуваючи на посаді першого заступника Головного управління приймає активну участь у заходах щодо приведення матеріально-технічного забезпечення ЗСУ до сучасних вимог за стандартами провідних країн-членів НАТО. Безпосередньо координував розробку та впровадження наказів Міноборони, які використовуються для вдосконалення та реформування речового забезпечення ЗСУ. За зразкове виконання військового обов’язку нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», відзнаками Міноборони України: нагрудними знаками «За зразкову службу», «Знак пошани» та «За військову доблесть», медалями «За сумлінну службу» ІІІ ступеня та «15 років сумлінної служби», Грамотою Міністра оборони України, відзнакою начальника Генштаба – Головнокомандуючого ЗСУ почесним нагрудним знаком «За заслуги перед ЗСУ».

Каморянський Михайло – у складі військової частини А0224 приймав безпосередню участь в проведенні антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей поблизу населених пунктів: Водяне, Дякове, Веселе, Широкине, Мар’їнка, Маріуполь. Неодноразово вступав у збройні зіткнення з противником. У бойових діях проявив мужність, незламність характеру та своїми діями примножив честь і славу військовослужбовців ЗСУ. Отримав дострокове військове звання «майор» в порядку заохочення за рішучість, проявлену відвагу під час участі в АТО. За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України отримав державну нагороду Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Перебуваючи на посаді начальника Управління контролю якості приймав активну участь у заходах з налагодження співробітництва у сфері речового забезпечення за стандартами НАТО, обмін досвідом з розробки та контролю якості засобів індивідуального захисту військовослужбовців ЗСУ. Безпосередньо приймав участь у розробці та впровадженні керівних документів, які використовуються для покращення якості речового майна. За зразкове виконання військового обов’язку нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», відзнаками МО: нагрудними знаками «Знак пошани» та «За військову доблесть», медалями «За сумлінну службу» ІІІ ступеня, та «15 років сумлінної служби», подякою МО, відзнакою начальника Генштаба ЗСУ почесним нагрудним знаком «Учасник АТО».

Ксенiя Лазоренко